Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На фронтах Великої Вітчизняної війни доблесно бились понад дві тисячі станичників. Багато з них за ратні подвиги удостоєні урядових нагород, а І. П. Букаєву за героїзм і мужність присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу.
І. П. Букаєв пішов на фронт добровольцем восени 1941 року. У багатьох тяжких боях брав участь солдат. Боровся під стінами Сталінграда, потім - на українській
землі, закінчив війну на Ельбі. Особливо пам'ятним для Букаєва є бій біля с. Таранівки під Харковом. В цьому бою І. П. Букаев був тяжко поранений.
У роки війни відважно громив фашистів з повітря М. Г. Коновалов. Від рядового льотчика він на фронті виріс до командира авіаційного полку. Чотири ордени Червоного Прапора, орден Вітчизняної війни 2-го ступеня, два ордени Червоної Зірки - свідчення його бойових заслуг.
Станичник О. В. Барбашов за ратні подвиги ще в боях з білофіннами був нагороджений орденом Червоного Прапора. Під час Великої Вітчизняної війни він загинув, але врятував прапор 24-ї Самаро-Ульянівської Залізної дивізії.
Жителі Станично-Луганського свято шанують пам'ять героя. Його ім'ям названа одна із головних вулиць селища.
Самовіддано боролися з фашистськими загарбниками Антоніна Миронова, Анатолій Романенко, сестри Марія і Олена Горбатови, Надія Боброва, Ніна Дерев'янко і багато інших, що пішли в партизанські загони. О. М. Лугова хоробро билася з фашистами, перебуваючи в партизанському з'єднанні О. М. Сабурова. О. В. Камишна була радисткою у партизанському з'єднанні С. А. Ковпака.
Після визволення селища і всього району від німецько-фашистських загарбників районний комітет партії організував трудящих на подання допомоги Діючій армії. Через Станично-Луганське лежав шлях до Міус-фронту. Потрібно було у першу чергу відбудувати залізничний міст через річку Сіверський Донець в напрямі до Луганська. Станичники брали найактивнішу участь у цих роботах. На відбудові цього моста жителі селища та інших населених пунктів району відробили 6 тис. людино-днів, крім того, на спорудженні дерев'яного моста - 4500 людино- днів. Залізничний міст було відбудовано у 1944 році. Знову стала до ладу магістраль Москва-Донбас.
Населення Станично-Луганського району надавало і іншу допомогу героїчним радянським воїнам. У 1943 році вони зібрали свій внесок 200 тис. крб. у фонд побудови танкової колони «Ворошиловградський колгоспник».
Утворена в селищі артіль лише у 2 кварталі 1943 року виготовила 200 пар армійського взуття, 200 комплектів збруї, відремонтувала 2000 пар обмундирування, 300 пар валянок.
Величезною турботою оточили станичники бійців, що перебували на лікуванні у госпіталі, який в 1943 році розташовувався у селищі. Триста жителів Станично-Луганського взяли на свої квартири одужуючих воїнів, ділилися з ними своїми небагатими продовольчими запасами. Крім того, з березня по травень 1943 року станичники зібрали і здали у госпіталь для харчування поранених 448 кг пшеничної муки, 3790 яєць, 500 кг пшона, 4500 кг овочів, 1200 літрів молока, 174 кг сиру, 500 кг фруктів, 2800 кг картоплі.
На відбудові зруйнованого окупантами народного господарства трудящі селища працювали з подвійною енергією. Вже через рік після закінчення війни було повністю відбудоване депо. Ритмічно почав працювати залізничний вузол. Комуністи не тільки полум'яним словом агітатора, але й особистим прикладом на виробництві запалювали своїх товаришів на високопродуктивну працю. Так, комуніст теплотехнік паровозного депо І. М. Дрягін у листопаді 1944 року провів 17 великовагових поїздів, перевіз понад план 4500 т важливих народногосподарських вантажів.
Черговий по станції Кондрашівська-Нова П. І. Додаток виховав у своїй зміні відмінних складачів поїздів Кузюбердіна і Шевченка, які, застосовуючи швидкісні методи обробки поїздів, економили на підготовці до рейсу кожного
Станично-Луганське
Сторінка 7 з 10
станичникам могили. Тут лежать воїни Радянської Армії, які визволяли Станично-Луганське: рядові І. Г. Грицай, Г. С. Руденко, І. С. Семлюк, О. І. Аведінов, старшина П. М. Шевченко, старший сержант М. О. Драгун, майор М. П. Афанасьєв.На фронтах Великої Вітчизняної війни доблесно бились понад дві тисячі станичників. Багато з них за ратні подвиги удостоєні урядових нагород, а І. П. Букаєву за героїзм і мужність присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу.
землі, закінчив війну на Ельбі. Особливо пам'ятним для Букаєва є бій біля с. Таранівки під Харковом. В цьому бою І. П. Букаев був тяжко поранений.
У роки війни відважно громив фашистів з повітря М. Г. Коновалов. Від рядового льотчика він на фронті виріс до командира авіаційного полку. Чотири ордени Червоного Прапора, орден Вітчизняної війни 2-го ступеня, два ордени Червоної Зірки - свідчення його бойових заслуг.
Станичник О. В. Барбашов за ратні подвиги ще в боях з білофіннами був нагороджений орденом Червоного Прапора. Під час Великої Вітчизняної війни він загинув, але врятував прапор 24-ї Самаро-Ульянівської Залізної дивізії.
Жителі Станично-Луганського свято шанують пам'ять героя. Його ім'ям названа одна із головних вулиць селища.
Самовіддано боролися з фашистськими загарбниками Антоніна Миронова, Анатолій Романенко, сестри Марія і Олена Горбатови, Надія Боброва, Ніна Дерев'янко і багато інших, що пішли в партизанські загони. О. М. Лугова хоробро билася з фашистами, перебуваючи в партизанському з'єднанні О. М. Сабурова. О. В. Камишна була радисткою у партизанському з'єднанні С. А. Ковпака.
Після визволення селища і всього району від німецько-фашистських загарбників районний комітет партії організував трудящих на подання допомоги Діючій армії. Через Станично-Луганське лежав шлях до Міус-фронту. Потрібно було у першу чергу відбудувати залізничний міст через річку Сіверський Донець в напрямі до Луганська. Станичники брали найактивнішу участь у цих роботах. На відбудові цього моста жителі селища та інших населених пунктів району відробили 6 тис. людино-днів, крім того, на спорудженні дерев'яного моста - 4500 людино- днів. Залізничний міст було відбудовано у 1944 році. Знову стала до ладу магістраль Москва-Донбас.
Населення Станично-Луганського району надавало і іншу допомогу героїчним радянським воїнам. У 1943 році вони зібрали свій внесок 200 тис. крб. у фонд побудови танкової колони «Ворошиловградський колгоспник».
Утворена в селищі артіль лише у 2 кварталі 1943 року виготовила 200 пар армійського взуття, 200 комплектів збруї, відремонтувала 2000 пар обмундирування, 300 пар валянок.
Величезною турботою оточили станичники бійців, що перебували на лікуванні у госпіталі, який в 1943 році розташовувався у селищі. Триста жителів Станично-Луганського взяли на свої квартири одужуючих воїнів, ділилися з ними своїми небагатими продовольчими запасами. Крім того, з березня по травень 1943 року станичники зібрали і здали у госпіталь для харчування поранених 448 кг пшеничної муки, 3790 яєць, 500 кг пшона, 4500 кг овочів, 1200 літрів молока, 174 кг сиру, 500 кг фруктів, 2800 кг картоплі.
На відбудові зруйнованого окупантами народного господарства трудящі селища працювали з подвійною енергією. Вже через рік після закінчення війни було повністю відбудоване депо. Ритмічно почав працювати залізничний вузол. Комуністи не тільки полум'яним словом агітатора, але й особистим прикладом на виробництві запалювали своїх товаришів на високопродуктивну працю. Так, комуніст теплотехнік паровозного депо І. М. Дрягін у листопаді 1944 року провів 17 великовагових поїздів, перевіз понад план 4500 т важливих народногосподарських вантажів.
Черговий по станції Кондрашівська-Нова П. І. Додаток виховав у своїй зміні відмінних складачів поїздів Кузюбердіна і Шевченка, які, застосовуючи швидкісні методи обробки поїздів, економили на підготовці до рейсу кожного
Дивиться також інші населені пункти району:
- Широкий
- Чугинка
- Червоний Жовтень
- Тепле
- Передільське
- Нижньотепле
- Миколаївка
- Красна Талівка
- Комишне
- Герасимівка
- Верхньобогданівка
- Верхня Вільхова
- Велика Чернігівка
- Валуйське
- Петрівка