Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
здоров'я працювало 15 лікарів і 72 працівники із середньою освітою. В 1940 році на охорону здоров'я трудящих було витрачено 500 тис. карбованців.
Великого розвитку в передвоєнні роки набрала народна освіта. 1939 рік був роком переходу до загальної середньої освіти. В 1940/41 навчальному році
в Первомайську працювало 11 загальноосвітніх шкіл, в тому числі 5 середніх, З семирічні, 2 початкові і одна школа робітничої молоді. В усіх школах навчалось 5,5 тис. чоловік, працювало 165 вчителів. Для дітей дошкільного віку в 1940 році в місті було 4 дитячі садки і дитячі ясла.
До Жовтневої соціалістичної революції в Первомайську не було жодного клубу або якогось культурно-освітнього закладу. Напередодні Великої Вітчизняної війни в місті - п'ять профспілкових клубів, в яких регулярно читались лекції і доповіді, організовувались різні вечори, виступали гуртки художньої самодіяльності, а також приїжджі професійні мистецькі колективи.
В шести бібліотеках міста в 1940 році було 25 тис. книг і 3,6 тис. постійних читачів. Бібліотеки організовували диспути, читацькі конференції, виїзні книжкові виставки та інші заходи. На всіх підприємствах відкрито червоні кутки, в яких працювали пересувні бібліотеки, організовувались виставки тощо. Тільки в 1940 році населенню міста продано книг на 82 тис. крб. В тому ж році городяни виписували 24 тис. примірників газет і журналів. Перед Великою Вітчизняною війною в місті було 6 стаціонарних кіноустановок, 2 спортивні зали, 6 спортивних майданчиків, стадіон.
Віроломний напад гітлерівської Німеччини на нашу країну перервав мирне життя радянського народу, в тому числі і первомайців. В перші ж дні після початку війни сотні жителів міста добровільно вступили в ряди Червоної Армії. Ті, що залишилися, трудовими ділами вносили свій вклад в справу перемоги над ворогом. Жінки-домогосподарки, підлітки йшли працювати на виробництво. Багато старих робітників, які були на пенсії, поверталися на шахти. М. А. Пузько, вибійник шахти ім. Менжинського, напередодні війни пішов на пенсію, а коли почалась Велика Вітчизняна війна, знову повернувся у вибій і виконував по 1,5-2 норми.
З початком війни широко розгорнулось соціалістичне змагання. Почався рух за право називатися фронтовими бригадами. Шахтарі взяли активну участь у Всесоюзному недільнику, який проводився 17 серпня 1941 року. Всі зароблені на недільнику гроші передані в фонд оборони.
Восени 1941 року передові частини німецьких військ увірвались на західну околицю міста, але контратака радянських частин, до складу яких входило багато жителів міста, відкинула ворога на 6 км. Тут лінія фронту стабілізувалася до липня 1942 року. За цей час з міста були евакуйовані промислові підприємства і значна кількість жителів.
Влітку 1942 року німецько-фашистські війська почали наступ і 10 липня захопили Первомайськ.
Перші ж місяці німецької окупаційної влади ознаменувались страхітливим свавіллям і насильством. Фашистські варвари безпощадно винищували радянське населення. Зразу ж після захоплення міста вони знищили 32 жителів, яких взяли як заложників. Гітлерівські недолюдки скидали людей в шурф шахти «Марія Глибока». 384 чоловіки окупанти вивезли у фашистську неволю. У Первомайську ними було пограбовано підприємства, установи, дитячі заклади, квартири жителів. Але насильство і терор не зломили волі радянських людей до опору ворогові. Трудящі Первомайська вели самовіддану боротьбу проти гітлерівців. У селищі Калинові, розташованому поблизу, виникла комсомольсько-молодіжна патріотична група, до складу якої входило більше десяти чоловік і серед них П. І. Коваленко, Є. І. Коваленко, С. І. Коваленко, Т. Д. Борзаниця, О. Д. Борзаниця, М. Д. Борзаниця, М. С. Криштопа, В. І. Гречуха та інші. Ця група встановила зв'язок з первомайського підпільною партійною організацією, на чолі з І. М. Крючихіним. За її завданням комсомольці слухали повідомлення Радінформбюро, зміст яких передавали народові, поширювали рукописні
Первомайськ
Сторінка 8 з 12
Перед Великою Вітчизняною війною в місті була широка мережа медичних закладів. Крім лікарень, двох амбулаторій і аптеки, які були в перші роки Радянської влади, в 1928 році введено в експлуатацію двоповерховий будинок поліклініки і відкрито 8 пунктів охорони здоров'я на підприємствах, родильний будинок на 50 ліжок. В 1933 році був споруджений лікувальний корпус міської лікарні на 175 ліжок. В 1941 році в усіх закладах охорони Великого розвитку в передвоєнні роки набрала народна освіта. 1939 рік був роком переходу до загальної середньої освіти. В 1940/41 навчальному році
в Первомайську працювало 11 загальноосвітніх шкіл, в тому числі 5 середніх, З семирічні, 2 початкові і одна школа робітничої молоді. В усіх школах навчалось 5,5 тис. чоловік, працювало 165 вчителів. Для дітей дошкільного віку в 1940 році в місті було 4 дитячі садки і дитячі ясла.
До Жовтневої соціалістичної революції в Первомайську не було жодного клубу або якогось культурно-освітнього закладу. Напередодні Великої Вітчизняної війни в місті - п'ять профспілкових клубів, в яких регулярно читались лекції і доповіді, організовувались різні вечори, виступали гуртки художньої самодіяльності, а також приїжджі професійні мистецькі колективи.
В шести бібліотеках міста в 1940 році було 25 тис. книг і 3,6 тис. постійних читачів. Бібліотеки організовували диспути, читацькі конференції, виїзні книжкові виставки та інші заходи. На всіх підприємствах відкрито червоні кутки, в яких працювали пересувні бібліотеки, організовувались виставки тощо. Тільки в 1940 році населенню міста продано книг на 82 тис. крб. В тому ж році городяни виписували 24 тис. примірників газет і журналів. Перед Великою Вітчизняною війною в місті було 6 стаціонарних кіноустановок, 2 спортивні зали, 6 спортивних майданчиків, стадіон.
Віроломний напад гітлерівської Німеччини на нашу країну перервав мирне життя радянського народу, в тому числі і первомайців. В перші ж дні після початку війни сотні жителів міста добровільно вступили в ряди Червоної Армії. Ті, що залишилися, трудовими ділами вносили свій вклад в справу перемоги над ворогом. Жінки-домогосподарки, підлітки йшли працювати на виробництво. Багато старих робітників, які були на пенсії, поверталися на шахти. М. А. Пузько, вибійник шахти ім. Менжинського, напередодні війни пішов на пенсію, а коли почалась Велика Вітчизняна війна, знову повернувся у вибій і виконував по 1,5-2 норми.
З початком війни широко розгорнулось соціалістичне змагання. Почався рух за право називатися фронтовими бригадами. Шахтарі взяли активну участь у Всесоюзному недільнику, який проводився 17 серпня 1941 року. Всі зароблені на недільнику гроші передані в фонд оборони.
Восени 1941 року передові частини німецьких військ увірвались на західну околицю міста, але контратака радянських частин, до складу яких входило багато жителів міста, відкинула ворога на 6 км. Тут лінія фронту стабілізувалася до липня 1942 року. За цей час з міста були евакуйовані промислові підприємства і значна кількість жителів.
Влітку 1942 року німецько-фашистські війська почали наступ і 10 липня захопили Первомайськ.
Перші ж місяці німецької окупаційної влади ознаменувались страхітливим свавіллям і насильством. Фашистські варвари безпощадно винищували радянське населення. Зразу ж після захоплення міста вони знищили 32 жителів, яких взяли як заложників. Гітлерівські недолюдки скидали людей в шурф шахти «Марія Глибока». 384 чоловіки окупанти вивезли у фашистську неволю. У Первомайську ними було пограбовано підприємства, установи, дитячі заклади, квартири жителів. Але насильство і терор не зломили волі радянських людей до опору ворогові. Трудящі Первомайська вели самовіддану боротьбу проти гітлерівців. У селищі Калинові, розташованому поблизу, виникла комсомольсько-молодіжна патріотична група, до складу якої входило більше десяти чоловік і серед них П. І. Коваленко, Є. І. Коваленко, С. І. Коваленко, Т. Д. Борзаниця, О. Д. Борзаниця, М. Д. Борзаниця, М. С. Криштопа, В. І. Гречуха та інші. Ця група встановила зв'язок з первомайського підпільною партійною організацією, на чолі з І. М. Крючихіним. За її завданням комсомольці слухали повідомлення Радінформбюро, зміст яких передавали народові, поширювали рукописні