Сторінка 7 з 12
майстернях рудоуправління комбайн було виготовлено. Він добре пройшов перші випробування на поверхні. Тричі перероблялася машина, поки не почали нормально працювати всі її ланки.
На шахті «Альберт» у червні 1932 року було проведене випробування комбайна безпосередньо в лаві, а 17 серпня вперше в історії гірничої справи вугільним комбайном було видобуто 25 вагонеток вугілля.
В Первомайську народився і другий винахід. В 1935 році головний енергетик Первомайського рудоуправління М. А. Чихачов вперше запропонував конструкцію гірничого комбайна для проходження підготовчих виробіток. Випробування його пройшло також на первомайських шахтах.
Горлівський машинобудівний завод ім. С. М. Кірова і Всесоюзний науково-дослідний інститут вугільної промисловості разом з О. І. Бахмутським у 1939 році розробили конструкцію вугільного комбайна Б-6-39. Горлівський машинобудівний завод виготовив першу партію комбайнів типу Б-6-314, які знайшли широке застосування у вугільній промисловості країни.
В роки першої п'ятирічки шахти інтенсивно оснащувались технікою, підвищувався вуглевидобуток. У 1934 році шахти Первомайська достроково виконали річний план вуглевидобутку. Значно зростає продуктивність праці і на ливарномеханічному заводі ім. Карла Марксa.
Рекордний виробіток О. Стаханова викликав нову хвилю масового руху за високу продуктивність праці, за підвищення норм виробітку на всіх підприємствах Первомайська. Першими, хто пішов за Стахановим по його шляху, були вибійники шахти «Альберт» (тепер шахта № 1) О. А. Денисов, 3. С. Балашов, П. В. Веденій, М. Зінченко та багато інших, які почали виконувати норми виробітку на 140-150 процентів.
На ливарно-механічному заводі ім. Карла Маркса вальцівники бригади Тулу- б'єва - кращі ударники - першими включились у стахановський рух. При завданні 150 жолобів вони систематично виготовляли по 220. 28 лютого 1936 року стахановець, коваль Іванов і молотобоєць Козленко за зміну випустили 30 валів для привода ДК-2 при нормі 4, що становило 700 проц. норми. В травні 1938 року на цьому заводі виконували норму на 200 і більше процентів 120 робітників.
В 1937 році на заводі були реконструйовані котельний і механо-складальний цехи, прокладено залізничну вітку і водопровід. Завод освоїв виробництво запасних частин до врубових машин, вугледробарок, електроприводів, вентиляторів та іншої продукції.
Швидко розвивалася в передвоєнні роки вугільна промисловість. Всі реконструйовані і новозбудовані шахти були оснащені найновішою високопродуктивною технікою і щоденно давали 4062 тонни вугілля проти 620 тонн в 1923 році. В жовтні 1940 року було почато будівництво найбільшої в Донбасі шахти «Марія Глибока».
Зростання видобутку вугілля забезпечувалося, головним чином, за рахунок впровадження нової техніки і більш ефективного її використання. За 1923-1940 рр. кількість робітників, зайнятих на шахтах, збільшилась в 2,6 раза, а видобуток вугілля за цей же час зріс майже в 6,6 раза.
В міру розвитку промисловості і збільшення кількості робітників змінювалося і зростало селище. Це в середині 20-х років в межі селища Первомайська були включені села Василівна і Олександрівна. У 1928 році в районі шахт ім. Крупської та «Альберт» споруджуються нові квартали жилих будинків. У травні 1930 року здається в експлуатацію шахта № 5 «Сокологорівка» і одночасно тут заселяються нові будинки.
Первомайськ мав у 1937 році 15 км брукованих шляхів, що з'єднували селища шахт «Сокологорівка», «Альберт» та ім. Менжинського з центром міста, а також водопровід і каналізація. Електрифікуються і радіофікуються всі шахтарські селища. Відійшло в минуле напівголодне, жебрацьке існування робітників, бруд і безкультурність. За період з 1928 по 1936 рік середньомісячна зарплата гірників збільшилась майже в три рази.
В 1939 році в селищі проживало понад 30 тис. чоловік. Було 23 магазини і десятки ларків і торговельних палаток, 4 швейні, 9 шевських майстерень, 6 перукарень, 9 їдалень, ресторан і кафе. В зв'язку з розвитком промисловості і зростанням населення робітниче селище Первомайськ Указом Президії Верховної Ради УРСР в 1938 році було перетворене в місто районного підпорядкування.
Дивиться також інші населені пункти району: