Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Переборюючи труднощі, первомайці успішно відбудували своє господарство. Вже в 1922 році почали працювати електростанція, коксові печі, ливарний цех, центральні ремонтні майстерні Первомайського рудоуправління. Почав давати продукцію ливарно-механічний завод (завод ім. Карла Маркса). Вступали до ладу шахти. В переддень п'ятиріччя Жовтневої революції на відбудованих шахтах вже працювало 2322 чоловіки. Тільки за IV квартал 1922 року вони дали Батьківщині 2503 тис. пудів вугілля, а в І кварталі 1923 року - 2726 тис. пудів.
Зростала політична активність трудящих Первомайська, які свою вірність партії, готовність працювати не покладаючи рук у березні 1924 року висловили в резолюції зборів робітників шахт «Марія» і «Альберт». В ній говорилось: «Ми, робітники Первомайського рудника, заявляємо, що ніякі спроби буржуазії дезорганізувати наші ряди після смерті вождя робітників і селян т. Леніна ні до чого не приведуть. Ми знаємо, що тільки своєю наполегливою працею ми примусимо всі буржуазні країни світу визнати нашу Радянську робітничо-селянську владу. Згуртувавшись навколо компартії, ми підемо стрункими рядами по шляху, вказаному тов. Леніним».
Після смерті В. І. Леніна, під час ленінського призову, в партію вступило багато робітників-первомайців. Так, партійний осередок на вересень 1925 року мав вже 100 членів, із них 75 проц. робітників.
Велику увагу радянські і партійні органи приділяли охороні здоров'я. В 1920 році починають працювати дві лікарні на 39 ліжок, відкриваються дві амбулаторії і аптека. В 1925 році жителів селища обслуговували 6 лікарів і більше 10 працівників середнього і молодшого медичного персоналу.
Широким фронтом ішов наступ на неписьменність. Шахтарі, робітники, домогосподарки сіли за парти. Розгорнулося будівництво шкіл і дитячих закладів. Зразу ж після закінчення громадянської війни у місті було дві маленькі школи. В 1920 році споруджуються будинки ще двох шкіл, а в 1925 році число учнів, порівнюючи з 1913 роком, збільшилось в 5 разів. У школах Петро-Мар'ївки вчилося понад 350 учнів і працювало вчителів. Великим піклуванням були оточені сироти. їх безкоштовно забезпечували взуттям, одягом, зошитами та підручниками. Робилося все для того, щоб усі діти шкільного віку були охоплені навчанням.
Культурно-масовій роботі велику увагу приділяли партійні і комсомольські організації.
Вони організовували політичні, технічні, сільськогосподарські, спортивні та інші гуртки.
За ініціативою комсомольців у 1924 році були створені робітничі клуби ім. Коваленка та ім. Менжинського, в яких організовувались диспути, лекції, вечори, а також виступали гуртки художньої самодіяльності. При клубах працювали бібліотеки з читальними залами. Значна виховна робота серед робітників провадилася і через комсомольську стінну газету «Ехо».
Комсомольці Первомайська шефствували над селами Борщеватим і Сокологорівкою. Вони провадили бесіди серед селян, організовували вечори, голосні читання, провадили заняття по ліквідації неписьменності з дорослими. Гуртки художньої самодіяльності з Первомайська часто влаштовували в цих селах концерти.
Разом з робітниками старшого покоління комсомольці Первомайська у 20-х роках робили все можливе для відбудови і розвитку народного господарства, щоб дати країні якнайбільше промислової продукції і перш за все вугілля, нестачу якого відчувала в цей час країна і від якого тоді залежав розвиток усіх найважливіших галузей народного господарства.
В 1924 році на шахтах «Труд» і «Альберт» під керівництвом головного механіка Первомайського рудоуправління О. І. Бахмутського були пущені в лавах врубові машини. Але це був тільки початок. О. І. Бахмутський багато думав про те, як повністю механізувати процес видобутку вугілля. Одного разу, усуваючи аварію врубової машини на шахті ім. Крупської, Бахмутський прийшов до висновку про необхідність встановлення на ній другого бара, який підрізував би пласт зверху. Так виникла ідея створення вугільного комбайна, яку він почав втілювати в життя. В 1931 році було розв'язано основні питання його конструкції і весною 1932 року в механічних
Первомайськ
Сторінка 6 з 12
Рудничний комітет і шахткоми мобілізували робітників на найшвидшу відбудову шахт, приділяли велику увагу технічному навчанню, ліквідації неписьменності серед робітників та обслуговуючого персоналу. Зростала політична активність трудящих Первомайська, які свою вірність партії, готовність працювати не покладаючи рук у березні 1924 року висловили в резолюції зборів робітників шахт «Марія» і «Альберт». В ній говорилось: «Ми, робітники Первомайського рудника, заявляємо, що ніякі спроби буржуазії дезорганізувати наші ряди після смерті вождя робітників і селян т. Леніна ні до чого не приведуть. Ми знаємо, що тільки своєю наполегливою працею ми примусимо всі буржуазні країни світу визнати нашу Радянську робітничо-селянську владу. Згуртувавшись навколо компартії, ми підемо стрункими рядами по шляху, вказаному тов. Леніним».
Після смерті В. І. Леніна, під час ленінського призову, в партію вступило багато робітників-первомайців. Так, партійний осередок на вересень 1925 року мав вже 100 членів, із них 75 проц. робітників.
Велику увагу радянські і партійні органи приділяли охороні здоров'я. В 1920 році починають працювати дві лікарні на 39 ліжок, відкриваються дві амбулаторії і аптека. В 1925 році жителів селища обслуговували 6 лікарів і більше 10 працівників середнього і молодшого медичного персоналу.
Широким фронтом ішов наступ на неписьменність. Шахтарі, робітники, домогосподарки сіли за парти. Розгорнулося будівництво шкіл і дитячих закладів. Зразу ж після закінчення громадянської війни у місті було дві маленькі школи. В 1920 році споруджуються будинки ще двох шкіл, а в 1925 році число учнів, порівнюючи з 1913 роком, збільшилось в 5 разів. У школах Петро-Мар'ївки вчилося понад 350 учнів і працювало вчителів. Великим піклуванням були оточені сироти. їх безкоштовно забезпечували взуттям, одягом, зошитами та підручниками. Робилося все для того, щоб усі діти шкільного віку були охоплені навчанням.
Культурно-масовій роботі велику увагу приділяли партійні і комсомольські організації.
Вони організовували політичні, технічні, сільськогосподарські, спортивні та інші гуртки.
За ініціативою комсомольців у 1924 році були створені робітничі клуби ім. Коваленка та ім. Менжинського, в яких організовувались диспути, лекції, вечори, а також виступали гуртки художньої самодіяльності. При клубах працювали бібліотеки з читальними залами. Значна виховна робота серед робітників провадилася і через комсомольську стінну газету «Ехо».
Комсомольці Первомайська шефствували над селами Борщеватим і Сокологорівкою. Вони провадили бесіди серед селян, організовували вечори, голосні читання, провадили заняття по ліквідації неписьменності з дорослими. Гуртки художньої самодіяльності з Первомайська часто влаштовували в цих селах концерти.
Разом з робітниками старшого покоління комсомольці Первомайська у 20-х роках робили все можливе для відбудови і розвитку народного господарства, щоб дати країні якнайбільше промислової продукції і перш за все вугілля, нестачу якого відчувала в цей час країна і від якого тоді залежав розвиток усіх найважливіших галузей народного господарства.
В 1924 році на шахтах «Труд» і «Альберт» під керівництвом головного механіка Первомайського рудоуправління О. І. Бахмутського були пущені в лавах врубові машини. Але це був тільки початок. О. І. Бахмутський багато думав про те, як повністю механізувати процес видобутку вугілля. Одного разу, усуваючи аварію врубової машини на шахті ім. Крупської, Бахмутський прийшов до висновку про необхідність встановлення на ній другого бара, який підрізував би пласт зверху. Так виникла ідея створення вугільного комбайна, яку він почав втілювати в життя. В 1931 році було розв'язано основні питання його конструкції і весною 1932 року в механічних