Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Міловські колгоспники активно включались у підготовку до весняної сівби. Труднощі були величезні. Треба було очищати поля від мін і трофейної техніки, засипати на них окопи і численні воронки, привчати корів до ярма,збирати і готувати до висіву насіння. Та незважаючи ні на що, план весняних польових робіт був виконаний на 120 проц. До кінця року колгосп законтрактував близько 50 телиць. Так було покладено початок молочнотоварній фермі.
Весь тягар у колгоспі лягав на плечі жінок, стариків, підлітків, інвалідів. Невтомно працювали на ланах бригадир Є. М. Горох, рядові колгоспники К. Г. Сушкіна, Т. П. Вавило та багато інших.
Та коли прийшов радісний День Перемоги, все більше колишніх фронтовиків поверталось до рідних країв. Майже півтори тисячі учасників Великої Вітчизняної війни з Мілового приступили до мирної праці. Серед них робітник-залізничник Г. А. Морозов, бойовий шлях якого почався в перші дні війни і закінчився у травні 1945 року під Берліном. Орден Червоного Прапора, і два ордени Червоної Зірки, медалі «За взяття Берліна» і «За визволення Варшави» прикрасили груди відважного воїна. Слюсар С. Г. Тимакін брав участь в обороні Сталінграда, штурмував Берлін і визволяв чехословацьку столицю. Був нагороджений трьома орденами Червоної Зірки і орденом Вітчизняної війни II ступеня. У трьох великих битівах Великої Вітчизняної війни - в Орловсько-Курській, Корсунь-Шевченківській та Яссо-Кишинівській брав участь працівник Міловської контори «Заготхудоба» колишній офіцер-гвардієць М. М. Шокалов.
З руїн піднімались у селищі вулиці імені Леніна, Чкалова, Калініна, Шевченка, Рання Зоря та інші, якими проходив раніше передній край фронту. Сотні людей виходили на суботники по озелененню селища. Так, в одному з них, що відбувся в квітні 1948 року, взяло участь близько 500 чоловік. Силами громадськості у 1946 році відбудовано Будинок культури, а в дні святкування 30-річчя Жовтня в Міловому урочисто відкрито пам'ятник В. І. Леніну.
1948 рік був переломним у розвиткові колгоспу. Господарство настільки зміцніло, що виробило і здало державі більше зерна, ніж у довоєнному 1940 році. Відбудовувались тваринницькі ферми, які згоріли під час окупації. Поблизу селища створено державний лісорозсадник, в якому під наглядом досвідчених спеціалістів почали
вирощувати саджанці плодових дерев, а також лісоматеріал для закладки полезахисних смуг.
На олійницькому заводі здійснювалась механізація трудомістких процесів, розгорталось соціалістичне змагання за звання бригад відмінної якості продукції.
Відновила свою роботу електростанція.
На території колгоспу збудовано цегельний завод, який випускав також черепицю для дахів, виробляв глиняний посуд.
У 1952 році міловський колгосп «Перше травня» укрупнився за рахунок сусідніх менших артілей і був перейменований у колгосп «Шлях Леніна». Виконуючи рішення лютневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС, комуністи колгоспу, його правління, актив багато зробили для підвищення культури землеробства і продуктивності тваринництва, для дальшого піднесення матеріального добробуту трудящих.
У господарстві впроваджувались прогресивні сівозміни, які сприяли одержанню в 1958 році з гектара в середньому по 21 цнт зернових, 26 цнт кукурудзи в зерні, 26 цнт озимої пшениці. Багато сил і творчої енергії віддала розвитку рідного колгоспу агроном О. М. Полякова, депутат Верховної Ради УРСР, нагороджена орденом Леніна.
Восени 1958 року колгосп зібрав понад 22 тис. цнт зерна. Він мав уже 824 голови великої рогатої худоби, в т. ч. 312 корів. Середній надій на фуражну корову досяг 2700 кг. Понад 3 тис. літрів на фуражну корову надоїли від своїх груп доярки К. І. Глобенко, Г. Т. Мацай та інші. Доходи колгоспу становили в 1958 році 334 тис. крб. (у новому обчисленні).
За роки семирічки колгосп «Перше травня», який вдруге повернув собі цю назву після розукрупнення, перетворюється у велике багатогалузеве господарство. В 1967 році за ним було закріплено 4259 га землі, в т. ч. 3355 га ріллі. На 1 січня 1967 року колгосп мав 1348 голів великої рогатої худоби,
Мілове
Сторінка 8 з 11
дитячий будинок на 100 дітей віком від 5 до 8 років. Відновила свою роботу редакція газети «Під прапором Леніна».Міловські колгоспники активно включались у підготовку до весняної сівби. Труднощі були величезні. Треба було очищати поля від мін і трофейної техніки, засипати на них окопи і численні воронки, привчати корів до ярма,збирати і готувати до висіву насіння. Та незважаючи ні на що, план весняних польових робіт був виконаний на 120 проц. До кінця року колгосп законтрактував близько 50 телиць. Так було покладено початок молочнотоварній фермі.
Та коли прийшов радісний День Перемоги, все більше колишніх фронтовиків поверталось до рідних країв. Майже півтори тисячі учасників Великої Вітчизняної війни з Мілового приступили до мирної праці. Серед них робітник-залізничник Г. А. Морозов, бойовий шлях якого почався в перші дні війни і закінчився у травні 1945 року під Берліном. Орден Червоного Прапора, і два ордени Червоної Зірки, медалі «За взяття Берліна» і «За визволення Варшави» прикрасили груди відважного воїна. Слюсар С. Г. Тимакін брав участь в обороні Сталінграда, штурмував Берлін і визволяв чехословацьку столицю. Був нагороджений трьома орденами Червоної Зірки і орденом Вітчизняної війни II ступеня. У трьох великих битівах Великої Вітчизняної війни - в Орловсько-Курській, Корсунь-Шевченківській та Яссо-Кишинівській брав участь працівник Міловської контори «Заготхудоба» колишній офіцер-гвардієць М. М. Шокалов.
З руїн піднімались у селищі вулиці імені Леніна, Чкалова, Калініна, Шевченка, Рання Зоря та інші, якими проходив раніше передній край фронту. Сотні людей виходили на суботники по озелененню селища. Так, в одному з них, що відбувся в квітні 1948 року, взяло участь близько 500 чоловік. Силами громадськості у 1946 році відбудовано Будинок культури, а в дні святкування 30-річчя Жовтня в Міловому урочисто відкрито пам'ятник В. І. Леніну.
1948 рік був переломним у розвиткові колгоспу. Господарство настільки зміцніло, що виробило і здало державі більше зерна, ніж у довоєнному 1940 році. Відбудовувались тваринницькі ферми, які згоріли під час окупації. Поблизу селища створено державний лісорозсадник, в якому під наглядом досвідчених спеціалістів почали
вирощувати саджанці плодових дерев, а також лісоматеріал для закладки полезахисних смуг.
На олійницькому заводі здійснювалась механізація трудомістких процесів, розгорталось соціалістичне змагання за звання бригад відмінної якості продукції.
Відновила свою роботу електростанція.
На території колгоспу збудовано цегельний завод, який випускав також черепицю для дахів, виробляв глиняний посуд.
У 1952 році міловський колгосп «Перше травня» укрупнився за рахунок сусідніх менших артілей і був перейменований у колгосп «Шлях Леніна». Виконуючи рішення лютневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС, комуністи колгоспу, його правління, актив багато зробили для підвищення культури землеробства і продуктивності тваринництва, для дальшого піднесення матеріального добробуту трудящих.
У господарстві впроваджувались прогресивні сівозміни, які сприяли одержанню в 1958 році з гектара в середньому по 21 цнт зернових, 26 цнт кукурудзи в зерні, 26 цнт озимої пшениці. Багато сил і творчої енергії віддала розвитку рідного колгоспу агроном О. М. Полякова, депутат Верховної Ради УРСР, нагороджена орденом Леніна.
Восени 1958 року колгосп зібрав понад 22 тис. цнт зерна. Він мав уже 824 голови великої рогатої худоби, в т. ч. 312 корів. Середній надій на фуражну корову досяг 2700 кг. Понад 3 тис. літрів на фуражну корову надоїли від своїх груп доярки К. І. Глобенко, Г. Т. Мацай та інші. Доходи колгоспу становили в 1958 році 334 тис. крб. (у новому обчисленні).
За роки семирічки колгосп «Перше травня», який вдруге повернув собі цю назву після розукрупнення, перетворюється у велике багатогалузеве господарство. В 1967 році за ним було закріплено 4259 га землі, в т. ч. 3355 га ріллі. На 1 січня 1967 року колгосп мав 1348 голів великої рогатої худоби,
Дивиться також інші населені пункти району: