Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За «Червоним орачем» було закріплено близько 300 десятин землі, комунари мали трактора. Комуна відіграла позитивну роль у прищепленні селянам навичок колективної праці. Існувала вона до 1926 року.
У 1926 році в Міловому пройшла широка кампанія по організації ТСОЗів, яка була викликана економічними умовами, що склалися тоді. За даними сільськогосподарського перепису 1923 року, на 460 міловських господарств припадало всього 119 коней, близько 100 пар робочих волів, 112 плугів, 26 сівалок і 50 жаток. І хоча КНС приділяв багато уваги бідним селянським дворам, допомагаючи їм насіневими позичками, безплатним ремонтом сільськогосподарського інвентаря, люди бачили, що шлях до заможного життя йде через колективне об'єднання.
Перші ТСОЗи організовані в Міловому у 1926 році, на хуторах Брусівці і Шпотівці, що входили в межі селища. Кожний з них об'єднував по 14-15 господарств. Трохи пізніше в тому ж році організувалися ще три ТСОЗи. В 1928 році на їх базі виникають колгоспи «Великий Жовтень» і «Шлях Леніна», а в 1929 році - сільськогосподарська артіль «Перше травня».
Організація перших колгоспів проходила в умовах гострої класової боротьби. Вороги колгоспного ладу вдавались і до злобної агітації, і до відкритих погроз активістам, і до підпалів усуспільнених господарських будівель. Але керовані комуністами, міловські селяни наполегливо йшли обраним шляхом.
Неухильно зростала в 20-х рр. чисельність міловської партійної організації. Якщо у вересні 1922 року партосередок Мілового, який налічував 17 чоловік, був єдиним тут, то в 1930 році вже існувала й друга партійна організація, яка об'єднувала комуністів, що працювали в артілях і на промислових підприємствах. До партії вступали передові робітники, селяни.
Вірною опорою партійної організації був комсомольський осередок, створений у червні 1921 року. Для допомоги в його заснуванні з Бахмута приїжджала група молодих робітників на чолі з комсомольцем М. Т. Захаровим. Посланці комсомолу проводили бесіди з юнаками й дівчатами, роз'яснювали їм завдання Комуністичної Спілки молоді. В травні 1922 року в Міловому було вже 14 комсомольців. Первинні організації створювались і в сусідніх селах. Першим секретарем Міловського райкому комсомолу обрано було М. Т. Захарова. Разом з комуністами перші комсомольці селища боролись за виконання планів продрозверстки і хлібозаготівель, допомагали органам Радянської влади викривати ворожі підступи куркульства. Комсомольці були шефами Міловського дитячого будинку, в якому 1922 року виховувалось 200 дітей, працювали вожатими у піонерських загонах.
Досить плідну роботу щодо залучення селянок до активного громадського життя проводив жінвідділ.
Активно діяли також добровільні товариства МОДРу, «Червоного хреста», «Друзів дітей».
Місцеві органи Радянської влади, партійна і комсомольська організації весь час піклувались про невпинний розвиток охорони здоров'я, народної освіти, культури.
У 1924 році в Міловому створено медичну дільницю з амбулаторним прийомом. Крім лікаря, працювали фельдшер і акушерка. Наступного року тут уже працювала лікарня з стаціонаром на 20 ліжок.
Зростав рівень і народної освіти. В 1924/25 навчальному році працювали семирічна школа і кілька гуртків по ліквідації неписьменності. На утримання цих гуртків виділялись кошти, зібрані комсомольцями від аматорських вистав. У селищі ставало все більше письменних людей.
Заслужену популярність серед населення мала хата-читальня, відкрита 1925 року. При ній працювали бібліотека, гуртки художньої самодіяльності, демонструвались кінофільми.
З давніх-давен міловські селяни любили народні пісні і славились в окрузі майстерним їх виконанням. Ще із встановленням Радянської влади на хуторі створено народний хор і драматичний гурток. Ініціаторами їх організації були місцеві вчителі Ф. Ф. Назаренко, сестри Дарія та Марія Давидови, які згуртували навколо себе обдаровану сільську молодь. Підготовлені ними
Мілове
Сторінка 4 з 11
часто-густо нічим було її обробити. Невистачало живого тягла, сільськогосподарського інвентаря. В 1921 році в Міловому організувалась комуна «Червоний орач», яку очолив Д. Г. Скиртач, комуніст з 1919 року, активний учасник громадянської війни, колишній голова Міловської хутірської Ради. У 1926 році в Міловому пройшла широка кампанія по організації ТСОЗів, яка була викликана економічними умовами, що склалися тоді. За даними сільськогосподарського перепису 1923 року, на 460 міловських господарств припадало всього 119 коней, близько 100 пар робочих волів, 112 плугів, 26 сівалок і 50 жаток. І хоча КНС приділяв багато уваги бідним селянським дворам, допомагаючи їм насіневими позичками, безплатним ремонтом сільськогосподарського інвентаря, люди бачили, що шлях до заможного життя йде через колективне об'єднання.
Перші ТСОЗи організовані в Міловому у 1926 році, на хуторах Брусівці і Шпотівці, що входили в межі селища. Кожний з них об'єднував по 14-15 господарств. Трохи пізніше в тому ж році організувалися ще три ТСОЗи. В 1928 році на їх базі виникають колгоспи «Великий Жовтень» і «Шлях Леніна», а в 1929 році - сільськогосподарська артіль «Перше травня».
Організація перших колгоспів проходила в умовах гострої класової боротьби. Вороги колгоспного ладу вдавались і до злобної агітації, і до відкритих погроз активістам, і до підпалів усуспільнених господарських будівель. Але керовані комуністами, міловські селяни наполегливо йшли обраним шляхом.
Неухильно зростала в 20-х рр. чисельність міловської партійної організації. Якщо у вересні 1922 року партосередок Мілового, який налічував 17 чоловік, був єдиним тут, то в 1930 році вже існувала й друга партійна організація, яка об'єднувала комуністів, що працювали в артілях і на промислових підприємствах. До партії вступали передові робітники, селяни.
Вірною опорою партійної організації був комсомольський осередок, створений у червні 1921 року. Для допомоги в його заснуванні з Бахмута приїжджала група молодих робітників на чолі з комсомольцем М. Т. Захаровим. Посланці комсомолу проводили бесіди з юнаками й дівчатами, роз'яснювали їм завдання Комуністичної Спілки молоді. В травні 1922 року в Міловому було вже 14 комсомольців. Первинні організації створювались і в сусідніх селах. Першим секретарем Міловського райкому комсомолу обрано було М. Т. Захарова. Разом з комуністами перші комсомольці селища боролись за виконання планів продрозверстки і хлібозаготівель, допомагали органам Радянської влади викривати ворожі підступи куркульства. Комсомольці були шефами Міловського дитячого будинку, в якому 1922 року виховувалось 200 дітей, працювали вожатими у піонерських загонах.
Досить плідну роботу щодо залучення селянок до активного громадського життя проводив жінвідділ.
Активно діяли також добровільні товариства МОДРу, «Червоного хреста», «Друзів дітей».
Місцеві органи Радянської влади, партійна і комсомольська організації весь час піклувались про невпинний розвиток охорони здоров'я, народної освіти, культури.
У 1924 році в Міловому створено медичну дільницю з амбулаторним прийомом. Крім лікаря, працювали фельдшер і акушерка. Наступного року тут уже працювала лікарня з стаціонаром на 20 ліжок.
Зростав рівень і народної освіти. В 1924/25 навчальному році працювали семирічна школа і кілька гуртків по ліквідації неписьменності. На утримання цих гуртків виділялись кошти, зібрані комсомольцями від аматорських вистав. У селищі ставало все більше письменних людей.
Заслужену популярність серед населення мала хата-читальня, відкрита 1925 року. При ній працювали бібліотека, гуртки художньої самодіяльності, демонструвались кінофільми.
З давніх-давен міловські селяни любили народні пісні і славились в окрузі майстерним їх виконанням. Ще із встановленням Радянської влади на хуторі створено народний хор і драматичний гурток. Ініціаторами їх організації були місцеві вчителі Ф. Ф. Назаренко, сестри Дарія та Марія Давидови, які згуртували навколо себе обдаровану сільську молодь. Підготовлені ними
Дивиться також інші населені пункти району: