Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 1935 році в Міловому діяла районна лікарня із стаціонаром на 50 ліжок, уній були хірургічйе, пологове, терапевтичне та: інфекційне відділення. В 1936 році при лікарні відкрито нову поліклініку з діагностичною лабораторією, фізіотерапевтичним і рентгенівським кабінетами, а також дитячу консультацію. На початку 30-х років тут почала працювати санітарно-епідеміологічна станція.
У 1934 році в Міловому відкрито школу-десятирічку, яка через три роки дала свій перший випуск. Багато юнаків і дівчат, які закінчили школу, продовжували вчитись у вузах Луганська, Харкова та інших міст.
В районному Будинку культури інтенсивно працювали різні гуртки художньої самодіяльності. Драматичний колектив ставив «Платона Кречета» і «В степах України» О. Корнійчука, «Грозу» і «Без вини винуваті» О. Островського, «Любов Ярову» К. Треньова. Великий успіх мав у глядачів кінофільм «Ленін у Жовтні», який демонструвався в селищі на початку січня 1938 року. За тиждень його подивилося 5,6 тис. глядачів. Це майже в півтора раза перевищувало кількість населення селища.
Зростав книжковий фонд районної бібліотеки. У передвоєнні роки він становив 39 тис., томів, у т. ч. 9 тис. томів дитячої літератури. Читачів обслуговувало 11 бібліотекарів. Помітно підвищився, попит і на різну літературу в місцевому книжковому магазині. Зростала реалізація й інших культурно-побутових товарів, що свідчило про зростання духовних потреб населення. Міловський філіал книгокультторгу продав у 1937 році 72 патефони, 31 фотоапарат, 39 гармоній, 70 репродукторів і радіоприймачів.
Багато уваги приділяли місцеві партійні організації інтернаціональному вихованню трудящих. 20 вересня 1936 року в-районній газеті було надруковано листа, з яким міловські жінки звернулися до своїх сестер у героїчній Іспанії. «Трудящі жінки Іспанії,- говорилось у листі,- є наші рідні сестри, які мужньо захищають Іспанську демократичну республіку від озвірілих фашистських заколотників». За короткий строк колгоспниці артілі «Перше травня» зібрали у фонд допомоги жінкам і дітям Іспанії 169 карбованців. їхній приклад наслідували й інші колгоспники і колгоспниці району.
Газета «Під прапором Леніна», перший номер якої вийшов 13 лютого 1932 року, виступала ініціатором й інших цікавих справ, подавала велику допомогу місцевим партійним організаціям у комуністичному вихованні трудящих, у пропаганді передового досвіду. Змістовною газету робив тісний і живий зв'язок з робсількорівським активом. 21 січня 1935 року в Міловому відбувся зліт робсількорів, який обговорив хід виконання постанови ЦК КП(б)У від 1 червня 1934 року «Про керівництво робсількорівським рухом». Проведення таких зльотів було тут традицією.
Великі зміни, що відбулися в Міловому у передвоєнні роки, знайшли своє відображення в зміні адміністративного положення селища. Указом Президії Верховної Ради УРСР у жовтні 1939 року колишній хутір,а потім селище було перейменовано в селище міського типу. За даними перепису 1939 року, в ньому проживало 4768 чоловік.
Почалася Велика Вітчизняна війна. На фронт пішло багато трудівників селища. Місцеві підприємства і колгосп виконували замовлення фронту. На початку липня 1942 року лінія оборони наблизилася до Мілового. Гітлерівці жорстоко бомбардували станцію і селище. Під час одного з нальотів був підпалений санітарний ешелон. Поранені, які залишилися живими, були розташовані в палатах районної лікарні. Сюди ж прибували поранені і з передової. 10 липня 1942 року фашисти прорвали фронт. 11 липня вони захопили Мілове.
Евакуювати госпіталь не вдалося. Але група радянських медиків на чолі з лікарем В. В. Йозефі залишилась вірною своєму патріотичному обов'язку. В складних умовах окупації медичні сестри 3. Ф. Кулаковська, І\ П. Гармаш, В. Ф. Данцева і К. П. Радченко, санітарка М. К. Окочикова, кухар А. В. Кремньова продовжували надавати допомогу радянським солдатам і офіцерам. З великими труднощами і риском вони діставали медикаменти і продукти для поранених, з допомогою місцевих жителів переховували у сусідніх селах тих, хто видужував, допомагали їм пробиратися до лінії фронту.
Мілове
Сторінка 6 з 11
Рік у рік розширявся суспільний житловий фонд. Напередодні Великої Вітчизняної війни він становив 4222 кв. метри.У 1935 році в Міловому діяла районна лікарня із стаціонаром на 50 ліжок, уній були хірургічйе, пологове, терапевтичне та: інфекційне відділення. В 1936 році при лікарні відкрито нову поліклініку з діагностичною лабораторією, фізіотерапевтичним і рентгенівським кабінетами, а також дитячу консультацію. На початку 30-х років тут почала працювати санітарно-епідеміологічна станція.
В районному Будинку культури інтенсивно працювали різні гуртки художньої самодіяльності. Драматичний колектив ставив «Платона Кречета» і «В степах України» О. Корнійчука, «Грозу» і «Без вини винуваті» О. Островського, «Любов Ярову» К. Треньова. Великий успіх мав у глядачів кінофільм «Ленін у Жовтні», який демонструвався в селищі на початку січня 1938 року. За тиждень його подивилося 5,6 тис. глядачів. Це майже в півтора раза перевищувало кількість населення селища.
Зростав книжковий фонд районної бібліотеки. У передвоєнні роки він становив 39 тис., томів, у т. ч. 9 тис. томів дитячої літератури. Читачів обслуговувало 11 бібліотекарів. Помітно підвищився, попит і на різну літературу в місцевому книжковому магазині. Зростала реалізація й інших культурно-побутових товарів, що свідчило про зростання духовних потреб населення. Міловський філіал книгокультторгу продав у 1937 році 72 патефони, 31 фотоапарат, 39 гармоній, 70 репродукторів і радіоприймачів.
Багато уваги приділяли місцеві партійні організації інтернаціональному вихованню трудящих. 20 вересня 1936 року в-районній газеті було надруковано листа, з яким міловські жінки звернулися до своїх сестер у героїчній Іспанії. «Трудящі жінки Іспанії,- говорилось у листі,- є наші рідні сестри, які мужньо захищають Іспанську демократичну республіку від озвірілих фашистських заколотників». За короткий строк колгоспниці артілі «Перше травня» зібрали у фонд допомоги жінкам і дітям Іспанії 169 карбованців. їхній приклад наслідували й інші колгоспники і колгоспниці району.
Газета «Під прапором Леніна», перший номер якої вийшов 13 лютого 1932 року, виступала ініціатором й інших цікавих справ, подавала велику допомогу місцевим партійним організаціям у комуністичному вихованні трудящих, у пропаганді передового досвіду. Змістовною газету робив тісний і живий зв'язок з робсількорівським активом. 21 січня 1935 року в Міловому відбувся зліт робсількорів, який обговорив хід виконання постанови ЦК КП(б)У від 1 червня 1934 року «Про керівництво робсількорівським рухом». Проведення таких зльотів було тут традицією.
Великі зміни, що відбулися в Міловому у передвоєнні роки, знайшли своє відображення в зміні адміністративного положення селища. Указом Президії Верховної Ради УРСР у жовтні 1939 року колишній хутір,а потім селище було перейменовано в селище міського типу. За даними перепису 1939 року, в ньому проживало 4768 чоловік.
Почалася Велика Вітчизняна війна. На фронт пішло багато трудівників селища. Місцеві підприємства і колгосп виконували замовлення фронту. На початку липня 1942 року лінія оборони наблизилася до Мілового. Гітлерівці жорстоко бомбардували станцію і селище. Під час одного з нальотів був підпалений санітарний ешелон. Поранені, які залишилися живими, були розташовані в палатах районної лікарні. Сюди ж прибували поранені і з передової. 10 липня 1942 року фашисти прорвали фронт. 11 липня вони захопили Мілове.
Евакуювати госпіталь не вдалося. Але група радянських медиків на чолі з лікарем В. В. Йозефі залишилась вірною своєму патріотичному обов'язку. В складних умовах окупації медичні сестри 3. Ф. Кулаковська, І\ П. Гармаш, В. Ф. Данцева і К. П. Радченко, санітарка М. К. Окочикова, кухар А. В. Кремньова продовжували надавати допомогу радянським солдатам і офіцерам. З великими труднощами і риском вони діставали медикаменти і продукти для поранених, з допомогою місцевих жителів переховували у сусідніх селах тих, хто видужував, допомагали їм пробиратися до лінії фронту.
Дивиться також інші населені пункти району: