Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Луганськa область

«Сільгосптехніка» з 36 ремонтними майстернями, працює 4 авторемонтні заводи.
Проведено великі заходи по механізації робіт у тваринництві. Майже повністю механізовані такі трудомісткі процеси на фермах, як доїння корів, подача води, стрижка овець.
Всі радгоспи і колгоспи області електрифіковані, і споживання електроенергії ними рік у рік зростає.
Із зростанням технічної оснащеності колгоспів і радгоспів підвищується виробнича кваліфікація працівників сільського господарства, зростає продуктивність їх праці. На початок 1967 року в сільському господарстві області працювало 18 тис. механізаторів, понад 700 інженерів і техніків, 4 тис. інших спеціалістів (агрономів, зоотехніків та інших).
Провідна галузь сільськогосподарського виробництва області - рільництво, яке за роки Радянської влади докорінно змінилося. Посівна площа зросла порівняно з 1913 роком майже на 200 тис. га. Поряд з розширенням посівів змінилась і їх структура. До революції сільське господарство розвивалось тут однобоко. Так, у 1913 році зернові займали 91 проц. всієї посівної площі, а інші культури - 9 проц. За роки Радянської влади сільське господарство області стало багатогалузевим. Питома вага зернових культур зараз становить 44,3 проц. при значному збільшенні абсолютних розмірів і питомої ваги посівів технічних, овоче-баштанних і кормових культур. Інтенсивно розвивається громадське тваринництво. Його питома вага у валовій продукції сільського господарства становить 50,8 процента.
Продукція сільського господарства збільшується з кожним роком. Так, у 1966 році виробництво зерна зросло проти 1940 року в 1,8 раза, м'яса - у 1,6, молока - в 2,1 раза
Соціалістичні перетворення в економіці стали основою підвищення матеріального добробуту трудящих Луганщини. Одним з найважливіших показників рівня життя населення є забезпеченість житловою площею. В Луганській області в післявоєнний період тільки за рахунок державних та кооперативних вкладень побудовано 22,6 млн. кв. м житла. Більше половини жителів області переселилося в нові благоустроєні квартири. На карті області з'явилися нові міста Сєверодонецьк, Молодогвардійськ, Щастя, Червонопартизанськ, десятки селищ міського типу. Реконструйовано Луганськ, Комунарськ, Кадіївку, Рубіжне та інші населені пункти. За темпами житлового будівництва на 1000 чоловік населення Луганська область йде попереду найбільш розвинутих капіталістичних країн. На 1 січня 1967 року весь житловий фонд міст і селищ становив 27,2 млн. кв. м, що майже в три рази більше довоєнного.
Одночасно із зростанням житлового фонду впорядковуються населені пункти області. Значно збільшилась протяжність водопроводу та каналізації, швидко розвивається газифікація. Вперше для побутових потреб газ було застосовано в Луганську в 1957 році. Через десять років газом користувалися вже жителі 14 міст і селищ. Загальна протяжність міських газових сіток в 1967 році становила 705,5 кілометра.
На основі розвитку соціалістичного виробництва рік у рік зростають реальні доходи населення. В 1966 році середня номінальна заробітна плата (без суспільних фондів споживання) робітників і службовців в області становила 114 крб.
Відповідно до рішень вересневого (1967 р.) Пленуму ЦК КПРС про дальше підвищення добробуту радянського народу заробітна плата з 1 січня 1968 року зросла у двохсот тисяч трудящих області. Скасовано і знижено податки з заробітної плати більше, ніж у трьохсот тисяч чоловік. Більше, ніж сорока тисячам робітників, колгоспників і службовців додатково призначено або збільшено пенсії.
Зростання реальних доходів населення і збільшення випуску предметів народного споживання зумовили неухильне розширення роздрібного товарообороту. В 1966 році роздрібний товарооборот в області, включаючи громадське харчування, в розрахунку на душу населення зріс в 2,7 раза проти 1940 року (в порівнянних ці
нах 1940 року). Трудящі почали купувати більше одягу, взуття, тканин, холодильників, телевізорів, пральних машин, велосипедів, мотоциклів, автомобілів тощо.