Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На завершальному етапі Великої Вітчизняної війни трудящі Луганщини дали для потреб країни, для фронту десятки мільйонів тонн вугілля, мільйони тонн металу, озброєння і боєприпасів, багато сільськогосподарської продукції. Луганчани внесли гідний вклад у загальнонародну справу розгрому німецького фашизму і японського мілітаризму, ліквідації важких наслідків варварського хазяйнування німецько-фашистських окупантів на Радянській землі.
Великого розмаху відбудовні роботи набрали в роки першої післявоєнної п'ятирічки. За ці роки відбудовано і введено в експлуатацію 103 вугільні шахти. 8 збагачувальних фабрик, 7 коксових батарей, мартенівська і доменна печі, Луганський паровозобудівний завод, Рубіжанський хімкомбінат, Донецький содовий завод та інші. Розгорнулося будівництво найбільшого в країні Лисичанського хімкомбінату. Завдяки великим зусиллям трудящих Луганщини, при підтримці і допомозі братніх народів Радянського Союзу, вже у 1948 році був досягнутий довоєнний рівень виробництва промислової продукції.
За роки п'ятирічки зріс загін передовиків, новаторів виробництва. Серед них-депутат Верховної Ради СРСР І. П. Ізотов, Герої Соціалістичної Праці П. Ю. Синяговський, Л. Т. Голоколосов і багато інших, які своєю героїчною працею прославились на всю країну. За успіхи у відбудові вугільної промисловості близько 21 тис. гірників області нагороджено орденами і медалями і понад 7 тис. присвоєно звання «Почесний шахтар». Луганський паровозобудівний завод ім. Жовтневої революції і шахта «Анненська» в Брянці нагороджені були орденом Ленінa.
За роки п'ятої п'ятирічки виробництво промислової продукції в області зросло на 80,1 проц., вдвоє перевищивши довоєнний рівень.
Народжуються нові герої, передовики праці. Спонукувані патріотичним прагненням - достроково виконати план п'ятої п'ятирічки,- кадрові робітники шахти «Центральна-Ірміне» І. С. Єршков і Г. К. Борисенко виступило ініціаторами масового навчання молодих гірників.
У Лисичанську вперше в нашій країні народилося соціалістичне змагання за швидкісне проходження підготовчих виробок. Його ініціатором у 1952 році виступив бригадир прохідницької бригади І. М. Побока з шахти № 1-2 ім. Мельникова, який застосував для буріння подовжені, чотириметрові бури. Завдяки цьому вже у 1952-1953 рр. його бригада в 2-2,5раза перевищила темпи проходження гірничих виробок, довівши їх до 120 погонних метрів на місяць:' Почин І. М. Побоки був широко підтриманий шахтарями Донбасу та інших вугільних басейнів країни.
Відповідно до директив XX 'з'їзду КПРС у 1956-1957 рр. у Донбасі розгорнулося будівництво нових шахт. Комсомол України взяв шефство над цими будовами і оголосив їх ударними комсомольськими. На Луганщину прибули десятки тисяч молодих ентузіастів - посланців комсомолу Київської, Харківської, Одеської, Львівської, Закарпатської, Чернівецької та інших областей. Лише за путівками Луганського обкому ЛКСМУ на новобудовах працювало 32,5 тис. юнаків і дівчат. Майже за рік, до 40-річчя Радянської України, швидкісними методами було споруджено 37 комсомольських шахт, з них 21-в Луганській області. За цей трудовий подвиг комсомол України був нагороджений орденом Леніна, 1270 молодих шахтобудівників і комсомольських працівників удостоєні орденів і медалей СРСР.
Виробнича і політична активність трудівників міст і сіл Луганщини дедалі зростала. Народжувалися нові форми соціалістичного змагання, множилися трудові подвиги, зростали ряди Героїв Соціалістичної Праці. Рух новаторів набув нового звучання. В боротьбі за розгортання комуністичного будівництва в 1956 ропі на шахті № 2 «Північна» тресту «Краснодонвугілля» в бригаді вибійників, очолюваній М. Я. Мамаєм, народився рух за щозмінне перевиконання виробничих норм. Особливістю нового починання були його конкретність і доступність. Це забезпечило йому широку підтримку трудящих, і вже через рік за методом Мамая в області працювало понад 20 тис. шахтарів. Згодом почин М. Я. Мамая підхопила вся країна і він переріс у всесоюзне соціалістичне змагання.
Луганськa область
Сторінка 25 з 37
службовців, братній допомозі народів нашої країни уже в ході війни, за два з половиною роки, трудящі Луганщини відбудували і заново спорудили десятки шахт, заводів і фабрик. І якщо в 1943 році гірники Луганської області видобули близько 2 млн. тонн вугілля, то в 1944 році-вже понад 7 млн. тонн. Великого розмаху відбудовні роботи набрали в роки першої післявоєнної п'ятирічки. За ці роки відбудовано і введено в експлуатацію 103 вугільні шахти. 8 збагачувальних фабрик, 7 коксових батарей, мартенівська і доменна печі, Луганський паровозобудівний завод, Рубіжанський хімкомбінат, Донецький содовий завод та інші. Розгорнулося будівництво найбільшого в країні Лисичанського хімкомбінату. Завдяки великим зусиллям трудящих Луганщини, при підтримці і допомозі братніх народів Радянського Союзу, вже у 1948 році був досягнутий довоєнний рівень виробництва промислової продукції.
За роки п'ятирічки зріс загін передовиків, новаторів виробництва. Серед них-депутат Верховної Ради СРСР І. П. Ізотов, Герої Соціалістичної Праці П. Ю. Синяговський, Л. Т. Голоколосов і багато інших, які своєю героїчною працею прославились на всю країну. За успіхи у відбудові вугільної промисловості близько 21 тис. гірників області нагороджено орденами і медалями і понад 7 тис. присвоєно звання «Почесний шахтар». Луганський паровозобудівний завод ім. Жовтневої революції і шахта «Анненська» в Брянці нагороджені були орденом Ленінa.
За роки п'ятої п'ятирічки виробництво промислової продукції в області зросло на 80,1 проц., вдвоє перевищивши довоєнний рівень.
Народжуються нові герої, передовики праці. Спонукувані патріотичним прагненням - достроково виконати план п'ятої п'ятирічки,- кадрові робітники шахти «Центральна-Ірміне» І. С. Єршков і Г. К. Борисенко виступило ініціаторами масового навчання молодих гірників.
У Лисичанську вперше в нашій країні народилося соціалістичне змагання за швидкісне проходження підготовчих виробок. Його ініціатором у 1952 році виступив бригадир прохідницької бригади І. М. Побока з шахти № 1-2 ім. Мельникова, який застосував для буріння подовжені, чотириметрові бури. Завдяки цьому вже у 1952-1953 рр. його бригада в 2-2,5раза перевищила темпи проходження гірничих виробок, довівши їх до 120 погонних метрів на місяць:' Почин І. М. Побоки був широко підтриманий шахтарями Донбасу та інших вугільних басейнів країни.
Відповідно до директив XX 'з'їзду КПРС у 1956-1957 рр. у Донбасі розгорнулося будівництво нових шахт. Комсомол України взяв шефство над цими будовами і оголосив їх ударними комсомольськими. На Луганщину прибули десятки тисяч молодих ентузіастів - посланців комсомолу Київської, Харківської, Одеської, Львівської, Закарпатської, Чернівецької та інших областей. Лише за путівками Луганського обкому ЛКСМУ на новобудовах працювало 32,5 тис. юнаків і дівчат. Майже за рік, до 40-річчя Радянської України, швидкісними методами було споруджено 37 комсомольських шахт, з них 21-в Луганській області. За цей трудовий подвиг комсомол України був нагороджений орденом Леніна, 1270 молодих шахтобудівників і комсомольських працівників удостоєні орденів і медалей СРСР.
Виробнича і політична активність трудівників міст і сіл Луганщини дедалі зростала. Народжувалися нові форми соціалістичного змагання, множилися трудові подвиги, зростали ряди Героїв Соціалістичної Праці. Рух новаторів набув нового звучання. В боротьбі за розгортання комуністичного будівництва в 1956 ропі на шахті № 2 «Північна» тресту «Краснодонвугілля» в бригаді вибійників, очолюваній М. Я. Мамаєм, народився рух за щозмінне перевиконання виробничих норм. Особливістю нового починання були його конкретність і доступність. Це забезпечило йому широку підтримку трудящих, і вже через рік за методом Мамая в області працювало понад 20 тис. шахтарів. Згодом почин М. Я. Мамая підхопила вся країна і він переріс у всесоюзне соціалістичне змагання.