Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Зростання промислового виробництва області в роки семирічки - результат насамперед неухильного здійснення технічного прогресу в усіх галузях народного господарства і дуже великих капітальних вкладень. За сім років вони становили 3586,3 млн. крб., що більше ніж у півтора раза перевищило обсяг капітальних вкладень за попереднє семиріччя. Протягом семирічки збудовано і введено в експлуатацію 52 великі сучасні промислові підприємства, в тому числі 11 вугільних шахт, 9 збагачувальних фабрик, феросплавний завод, завод зварних конструкцій, шиноремонтний завод та інші.
Луганська область - це частина індустріального Донбасу, і їй належить велика роль у країні щодо постійного удосконалення знарядь праці. Виконуючи це завдання, промислові підприємства Луганщини в роки семирічки впровадили в масове виробництво 194 назви нових високопродуктивних машин, механізмів, устаткування, приладів, апаратів. В результаті застосування нової техніки і поліпшення організації виробництва продуктивність праці в промисловості за семирічку зросла на 66 процентів.
Одночасно із зростанням і удосконаленням виробництва зростали і люди, підвищувалася їх кваліфікація, збільшувалася кількість спеціалістів. За роки семирічки чисельність спеціалістів з вищою освітою збільшилася на 81 проц., а з середньою спеціальною - на 86 процентів.
У 1967 році в області працювало 50,7 тис. чоловік з вищою освітою і 96,2 тис. з середньою спеціальною освітою.
Соціалістичні перетворення, здійснені в нашій країні за роки Радянської влади під керівництвом Комуністичної партії, сприяли створенню могутнього промислового комплексу на Луганщині. Ядро його становить важка індустрія, за рівнем розвитку якої область займає провідне місце серед областей не тільки України, але й Радянського Союзу. Тут є потужні вугільні шахти і одні з найбільших в країні теплові електростанції, підприємства чорної металургії, машинобудування, будівельної індустрії, хімічні підприємства та інші. Обсяг промислового виробництва області в 1967 році, порівнюючи з 1913 роком, зріс у 54 рази. Такі темпи зростання виробництва є яскравим і переконливим підтвердженням переваги соціалістичної системи господарства над капіталістичною.
За роки Радянської влади в області створено потужну високомеханізовану вугільну промисловість. В індустріальному комплексі їй належить провідна роль. На неї в 1966 році припадало 20,6 проц. усієї валової промислової продукції області. Видобуток вугілля за роки Радянської влади збільшився в 9,3 раза і в 1966 році становив 71,5 млн. тонн (12,2 проц. союзного видобутку), в тому числі 18,4 млн. тонн коксівного (12,9 проц. союзного видобутку). Прославлені шахтарі Луганщини, оволодівши сучасною технікою і прогресивними методами організації праці та розробки пластів, видобувають вугілля в 2,6 раза більше, ніж видобувала вся дореволюційна Росія, а також перевершили сучасний рівень видобутку в таких високорозвинутих капіталістичних країнах, як Франція або Японія.
Сучасні шахти відзначаються високим рівнем механізації всіх виробничих процесів. Вони оснащені найновішими машинами і устаткуванням. На кінець 1966 року в шахтах області працювало 960 вугільних комбайнів, 267 врубових машин, 1039 по- родонавантажувачів, 3454 електровози, понад 2000 стрічкових конвейєрів. Широко застосовувалися вугільні струги.
Значення вугільної промисловості Луганщини в економічному житті країни визначається не тільки розмірами видобутку, а й високою якістю вугілля, зручним географічним положенням щодо споживачів палива - економічних районів Європейської частини СРСР. Вугілля, видобуте в області, використовується не тільки як енергетичне паливо. Воно йде на випал коксу, є джерелом сировини для хімічної промисловості.
В перспективі дальше збільшення видобутку вугілля буде досягнуто внаслідок розширення і реконструкції діючих шахт, спорудження нових, ефективнішого використання найновішої техніки, впровадження прогресивних систем розробки вугільних пластів, у тому числі розвитку гідровидобування. Промислова розробка починає все більше охоплювати родовища лівобережжя Сіверського Дінця, що сприяє не тільки дальшому
Луганськa область
Сторінка 27 з 37
1958 року майже у три рази. Одночасно відбулися великі зрушення в розвитку легкої і харчової промисловості. За 1959-1965 рр. виробництво взуття збільшилося в 15,2 раза, м'яса і м'ясних виробів - в 1,5, масла тваринного - більш як у два рази.Зростання промислового виробництва області в роки семирічки - результат насамперед неухильного здійснення технічного прогресу в усіх галузях народного господарства і дуже великих капітальних вкладень. За сім років вони становили 3586,3 млн. крб., що більше ніж у півтора раза перевищило обсяг капітальних вкладень за попереднє семиріччя. Протягом семирічки збудовано і введено в експлуатацію 52 великі сучасні промислові підприємства, в тому числі 11 вугільних шахт, 9 збагачувальних фабрик, феросплавний завод, завод зварних конструкцій, шиноремонтний завод та інші.
Одночасно із зростанням і удосконаленням виробництва зростали і люди, підвищувалася їх кваліфікація, збільшувалася кількість спеціалістів. За роки семирічки чисельність спеціалістів з вищою освітою збільшилася на 81 проц., а з середньою спеціальною - на 86 процентів.
У 1967 році в області працювало 50,7 тис. чоловік з вищою освітою і 96,2 тис. з середньою спеціальною освітою.
Соціалістичні перетворення, здійснені в нашій країні за роки Радянської влади під керівництвом Комуністичної партії, сприяли створенню могутнього промислового комплексу на Луганщині. Ядро його становить важка індустрія, за рівнем розвитку якої область займає провідне місце серед областей не тільки України, але й Радянського Союзу. Тут є потужні вугільні шахти і одні з найбільших в країні теплові електростанції, підприємства чорної металургії, машинобудування, будівельної індустрії, хімічні підприємства та інші. Обсяг промислового виробництва області в 1967 році, порівнюючи з 1913 роком, зріс у 54 рази. Такі темпи зростання виробництва є яскравим і переконливим підтвердженням переваги соціалістичної системи господарства над капіталістичною.
За роки Радянської влади в області створено потужну високомеханізовану вугільну промисловість. В індустріальному комплексі їй належить провідна роль. На неї в 1966 році припадало 20,6 проц. усієї валової промислової продукції області. Видобуток вугілля за роки Радянської влади збільшився в 9,3 раза і в 1966 році становив 71,5 млн. тонн (12,2 проц. союзного видобутку), в тому числі 18,4 млн. тонн коксівного (12,9 проц. союзного видобутку). Прославлені шахтарі Луганщини, оволодівши сучасною технікою і прогресивними методами організації праці та розробки пластів, видобувають вугілля в 2,6 раза більше, ніж видобувала вся дореволюційна Росія, а також перевершили сучасний рівень видобутку в таких високорозвинутих капіталістичних країнах, як Франція або Японія.
Сучасні шахти відзначаються високим рівнем механізації всіх виробничих процесів. Вони оснащені найновішими машинами і устаткуванням. На кінець 1966 року в шахтах області працювало 960 вугільних комбайнів, 267 врубових машин, 1039 по- родонавантажувачів, 3454 електровози, понад 2000 стрічкових конвейєрів. Широко застосовувалися вугільні струги.
Значення вугільної промисловості Луганщини в економічному житті країни визначається не тільки розмірами видобутку, а й високою якістю вугілля, зручним географічним положенням щодо споживачів палива - економічних районів Європейської частини СРСР. Вугілля, видобуте в області, використовується не тільки як енергетичне паливо. Воно йде на випал коксу, є джерелом сировини для хімічної промисловості.
В перспективі дальше збільшення видобутку вугілля буде досягнуто внаслідок розширення і реконструкції діючих шахт, спорудження нових, ефективнішого використання найновішої техніки, впровадження прогресивних систем розробки вугільних пластів, у тому числі розвитку гідровидобування. Промислова розробка починає все більше охоплювати родовища лівобережжя Сіверського Дінця, що сприяє не тільки дальшому