Сторінка 8 з 8
жилих будинків, 128 квартир одержали трудящі селища в нових комунальних будинках.
В селищі прокладено водопровід, устатковано електричне освітлення вулиць, посаджено багато дерев і кущів.
Якщо в дореволюційні часи у весняне і осіннє бездоріжжя селище місяцями було відірване від навколишніх поселень, то тепер цілий рік воно має регулярне автобусне сполучення з обласним центром і багатьма іншими містами. А в літній час між Луганськом і Троїцьким курсують літаки.
Післявоєнні роки характеризуються великими змінами в галузі охорони здоров'я. В 1966 році районна лікарня з поліклінікою розмістилася в нових корпусах лікарняного містечка. Кількість ліжок для стаціонарного лікування збільшилась до 150. В селищі працює 22 лікарі і 73 чоловіки середнього медичного персоналу.
Щороку десятки жителів Троїцького за пільговими путівками лікуються в санаторіях і відпочивають у будинках відпочинку. Все більше поширюється такий вид відпочинку, як туризм. В 1965 році понад 200 чол. колективно побували на Кавказі, у Волгограді, Києві, Москві та Ленінграді.
Давно вже покінчено з неписьменністю, яка дошкульно гнітила людей Троїцького до революції. У середній і двох восьмирічних школах тепер навчається понад 1250 учнів,яких виховують 88 учителів,серед них заслужена вчителька УРСР М.Д.Борова. Т. Ф. Пушкарьова, П. П. Алімова, Н. Г. Павленко, Н. М. Ляшенко, Н. О. Грєшна нагороджені значком «Відмінник народної освіти УРСР».
За багаторічну успішну роботу найстарішу вчительку Анфісу Михайлівну По- рєву нагороджено орденом Леніна. 44 роки вона працювала на педагогічній ниві, з них 34 роки - в Троїцькому.
У селищі немає такої сім'ї, в якій діти не здобули б вищої або середньої освіти. Так, три сини працівника районної контори зв'язку Н. І. Біловола закінчили технічні вузи і працюють інженерами, а дочка - фельдшер. Прибиральниця районного об'єднання «Сільгосптехніка» Ганна Панитка лишилася з чотирма малолітніми дітьми, коли її чоловік загинув на фронті Великої Вітчизняної війни. Завдяки піклуванню Радянської держави вона зуміла виховати і дати освіту всім дітям: старша дочка Катерина закінчила Одеський технікум легкої промисловості, син Петро - Луганське технічне училище, середня дочка Ніна - Воронезький педагогічний інститут, а наймолодша дочка Лідія - Троїцьку середню школу.
У кінотеатрі і двох клубах регулярно демонструються художні, науково-популярні і документальні фільми.
При Будинку культури склався дружний колектив художньої самодіяльності. Систематично працюють гуртки: драматичний, музичний, танцювальний, вокальний, художнього читання.
Значною подією в культурному житті селища було відкриття дитячої музичної школи. В ній працює 7 викладачів, навчається 75 дітей.
Книги, журнали, газети стали постійними супутниками жителів селища. В 4-х бібліотеках налічується 61 тис. книг. Їх постійними читачами є 2100 чоловік.
Сотні юнаків і дівчат селища з захопленням займаються фізкультурою і спортом, 8 спортивних колективів об'єднують 750 чол. За 2 роки ними підготовлено 160 спортсменів-розрядників.
У житті населення Троїцького утверджуються нові обряди. Традиційними стали свята зими, весни, день врожаю. Юнакам, що йдуть до Радянської Армії, влаштовуються урочисті проводи, в яких беруть участь представники партійних, комсомольських, радянських органів, колгоспів, підприємств і установ селища. Урочисто вручаються перші паспорти. І ці нові обряди все міцніше входять у життя селища.
Під керівництвом Комуністичної партії трудящі Троїцького здійснили корінні перетворення свого селища, невпізнанно змінили всю основу і зміст свого життя. Головним критерієм цінності людини стала її праця, вклад у загальнонародну справу - будівництво комуністичного суспільства.
Дивиться також інші населені пункти району: