Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Троїцьке

Сторінка 5 з 8
У червні 1925 року Троїцька волость, населена переважно українцями, за новим адміністративним поділом ввійшла до складу Куп'янської округи Української РСР. Відтоді слобода дістала назву село Троїцьке, яке стало центром новоутвореного Троїцького району.
У 1925 році в Троїцькому створено комітет незаможних селян, що відіграв важливу роль в об'єднанні бідняків і середняків для боротьби проти куркульства. Головою комнезаму обрали В. Ф. Кучеренкa. В Циганівці КНС очолив Микола Семидоцький.
За допомогою комнезаму бідняцькі господарства на пільгових умовах одержували від держави кредити, посівний матеріал, сільськогосподарський інвентар тощо. Комнезам разом з партійними і радянськими органами боровся за виконання завдань по хлібозаготівлях.
У 1927 році в селі 15 селянських господарств об'єдналися в ТСОЗ «Бідняцька сила». Товариство придбало трактор і молотарку. Першим трактористом став Василь Попов. Колективне господарство мало близько 120 десятин землі, своєчасно проводило сільськогосподарські роботи, збирало добрі врожаї зернових. Керували ним Н. Т. Денисенко і В. Ф. Кучеренко.
На повсякденному досвіді селяни все більше переконувалися в перевагах колективного господарювання. В кінці 1929 року почалося масове об'єднання селян у колгоспи. Багато сил і енергії віддали справі соціалістичного перетворення села секретар Троїцького райкому КП(б) України Ф. Г. Свистунов, голова райвиконкому О. Я. Горьковцев, головний агроном райземвідділу Ф. Ф. Порєв. Вони весь час перебували серед селян, разом з сільськими комуністами, комсомольцями і активістами організовували перші колгоспи.
Значну допомогу в колективізації подавали робітники Харкова і Куп'янська. Вони присилали в Троїцьке спеціалістів для ремонту сільськогосподарського інвентаря, пропагандистів для проведення виховної роботи. Машиніст Куп'янського депо П. С. Харламов і робітник Харківського паровозобудівного заводу М. С. Безпалов, як двадцятип'я-титисячники, керували створенням і зміцненням перших колгоспів.
В результаті вмілої організаторської роботи комуністів і комсомольців, членів КНС на кінець 1930 року в Троїцькому і Циганівці 94 проц. селянських господарств об'єдналися в колгоспи. У Троїцькому створилося 5 артілей: ім. Петровського, ім. Леніна, «Більшовик», ім. Чапаєва, ім. Косіора, в Циганівці - 2 колгоспи: ім. Ворошилова та «КІМ». Члени ТСОЗу «Бідняцька сила» в основному ввійшли до складу артілі ім. Чапаєва.
Велике значення для соціалістичного перетворення сільського господарства мала Троїцька машинно-тракторна станція, створена в листопаді 1930 року. Її будівництвом керував перший директор МТС робітник Харківського тракторного заводу, комуніст І. І. Іванов.
У господарському й організаційному зміцненні колгоспів важливу роль відіграв політвідділ при Троїцькій МТС, створений у 1933 році. Його очолив колишній командир артилерійського полку Червоної Армії, комуніст Анатолій Корольов. Політвідділ зміцнював у колгоспах трудову дисципліну, викривав класово ворожі елементи, виховував кадри колгоспного виробництва.
Троїцька МТС незабаром перетворилась на найбільше підприємство села, вона добре обслуговувала всі колгоспи району. В 1938 році тут було 93 трактори, 31 зерно
збиральний комбайн, 15 вантажних автомашин і багато іншої сільськогосподарської техніки. З 1939 року МТС керував вихованець комсомолу член КПРС з 1930 року Д. А. Шкурат.
За високі виробничі показники, досягнуті в 1939 році, Головвиставком Всесоюзної сільськогосподарської виставки нагородив колектив Троїцької МТС дипломом першого ступеня, преміював 10 тис. крб. і легковою автомашиною. Самовідданою працею відзначалися комбайнери С. М. Сирота, Ф. І. Тарасенко, Й. 3. Сінченко, С. Г. Орлов. Кожний з них збирав по 600 га зернових. Вони були відзначені урядовими нагородами.
Троїцькі колгоспи зміцніли, почали одержувати більші врожаї, ніж раніше мали індивідуальні господарства. Майстрами колгоспного виробництва стали Агафія Павлова, Варвара Пишна, Кузьма Ткаченко, Григорій Новиков та інші. В 1940 році вони були нагороджені медаллю «За трудову доблесть».
За даними перепису населення, у 1939 році в Троїцькому проживало 5,4 тис. чоловік. Село росло і впорядковувалось. Відкрилась нова лікарня на 35