Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Містки

Значну роль в економіці села відіграють підприємства місцевої промисловості. Молокозавод, який став до ладу у 1959 році, щодоби переробляє на масло, вершки і сир до 25 т молока. Його продукція надходить до промислових центрів: Луганська, Лисичанська, Первомайська, Свердловська тощо. Новозбудована пекарня випікає до 10 т хліба на добу.
За післявоєнні роки Містки зазнали великих перетворень. Село повністю електрифіковано. Дедалі менше стає хат з солом'яними покрівлями. Більшість містківчан живе в добротних будинках, вкритих шифером або залізом, з світлими верандами. Лише в 1959-1965 рр. понад 600 сімей справили новосілля. На території колгоспу ім. Дзержинського прокладено водопровід. У селі багато фруктових садів і декоративних насаджень. У центрі - парк площею 2 га. В 1964 році на кошти колгоспів «Україна» та ім. Дзержинського русло річки Борової було очищено і вирівняно. Завдяки цьому на заплавних луках зникли болота. Через село пролягла асфальтована автомагістраль Сватове-Старобільськ, по якій регулярно курсують автобуси.
Поліпшилось комунальне обслуговування населення. У 1963-1965 рр. було споруджено побутовий павільйон. На центральній вулиці відкрито 6 нових магазинів (всього їх 19). Товарооборот торговельних закладів у 1960 році становив 1190 тис. крб., а в 1966 році - вже 1865 тис. крб., або близько
400 крб. на одного жителя. Лише за 1964-1966 рр. містківчани придбали 74 мотоцикли, 485 велосипедів та мотопедів, 218 телевізорів, 223 радіоприймачі та радіоли, 51 холодильник, 111 пральних машин. Музичних інструментів продано на 8 тис. крб., книг - більш як на 10 тис. крб. П'ятнадцять сімей мають власні легкові автомашини. Про поліпшення добробуту містківчан свідчить і зростання трудових заощаджень. У 1960 році в сільській ощадній касі було 1016 вкладників, загальна сума вкладів становила близько 238 тис. крб., а у 1966 році - відповідно 1368 чоловік і 768 тис. карбованців.
У Містках працює лікарня на 65 ліжок, поліклініка.
За післявоєнні роки набагато зріс загальноосвітній рівень населення Містків. Якщо в 1940 році у селі було 117 чоловік з середньою і тільки 2 з вищою освітою, то в 1966 році з 3496 жителів 67 мали вищу освіту, 880 - середню і 2040 - в обсязі семирічної або восьмирічної школи. У 1966 році в селі працювало 50 учителів, 10 лікарів, 16 спеціалістів сільського господарства і 8 інженерно-технічних працівників.
Усі діти шкільного віку вчаться. Школи - середня і восьмирічна - мають просторі, добре обладнані приміщення. При середній школі є інтернат на 50 учнів. Заняття проводяться в одну зміну. Навчають і виховують 700 школярів досвідчені педагоги. Серед них - вчителька біології К. В. Лядовська нагороджена значком «Відмінник народної освіти УРСР».
У селі є 2 бібліотеки. їх книжковий фонд у 1967 році становив понад 33 тис. прим., а читачів було більш як 1160 - майже третина всього населення. Для кращого обслуговування читачів у виробничих бригадах колгоспів створено 5 пересувних бібліотек.
Культурно-освітня робота на селі зосереджена в Будинку культури і клубі колгоспу ім. Дзержинського, побудованому у 1958 році. Обидва вони мають зали для глядачів на 300 місць, стаціонарні кіноустановки. Тут організуються вечори трудової слави, урочисті проводи ветеранів праці на заслужений відпочинок, зустрічі трьох поколінь, комсомольські весілля, проводи молоді до Радянської Армії тощо. У 1966 році відбулося 30 тематичних вечорів, 85 вечорів відпочинку. Місцеве відділення товариства «Знання», що об'єднує 50 чоловік, проводить вечори запитань та відповідей на юридичні і атеїстичні теми. При Будинку культури та клубі працюють гуртки художньої самодіяльності, які об'єднують 110 любителів мистецтва.
Історія Містків за радянський час є наочною ілюстрацією того, як поступово зникає різниця між містом і селом. Техніка полегшила працю хлібороба, в будинки сільських трудівників прийшов достаток, люди виросли духовно, село набрало впорядкованого, культурного вигляду. Соціалістичні перетворення, здійснені Комуністичною партією і Радянським урядом, дали справжнє щастя трудовому селянству.