Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Містки

Сторінка 6 з 9
Партійні і радянські органи району проводили велику роботу по підготовці кадрів для сільгоспартілей. В Містках було створено дворічні вечірні курси, що працювали за програмою Наркомату освіти УРСР. У 1931 році відбувся перший випуск курсів: 56 чоловік здобули спеціальності полеводів, тваринників а частина - вчителів початкової школи. Цей актив багато допоміг в організації колгоспів і МТС.
В організаційному і економічному зміцненні колгоспів велику роль відіграла Містківська МТС, створена у жовтні 1932 року. Першим її директором був двадцятип'ятитисячний, колишній робітник м. Рубіжного, комуніст В. М. Єлесін. До початку весняних польових робіт 1933 року МТС уже налічувала 32 трактори, 32 тракторних плуги, 8 молотарок, 6 лущильників, 2 вантажні автомашини тощо. Вона обслуговувала 35 колгоспів Містківського району, за якими було закріплено 40 318 га орної землі. Політвідділ МТС, що мав свій друкований орган - газету «Шлях Леніна», проводив велику масово-політичну і виховну роботу серед сільських трудівників. З ініціативи політвідділу МТС і за прикладом знатної трактористки П. М. Ангеліної у 1934 році в Містках організується перша жіноча тракторна бригада на чолі з комуністкою М. М. Водолазькою. Вона складалася з 13 дівчат-комсомолок, що закінчили курси трактористів при колгоспі ім. Далекосхідної Червоної Армії.
Разом з соціалістичною перебудовою економіки у Містках відбувалися великі культурні перетворення. Одним із головних завдань культурної революції на селі була ліквідація неписьменності. У 20-х рр. при виконкомі районної Ради створюється комітет лікнепу у складі заступника голови райвиконкому, працівників районного відділу народної освіти і вчителів. Село було розподілено на десятихатки, до яких прикріплено культармійців, виділених партійним і комсомольським осередками. Крім того, працювало до 10 гуртків лікнепу, де оволодівали грамотою близько 200 чоловік.
Одночасно розширювалась сітка загальноосвітніх шкіл. У 1927 році відкрилися початкові школи на околицях села - Крейдянці, Андріївці і хуторі Сухому Баглаї; утворилась перша семирічка. Через 2 роки в Містках уже було 2 семирічні і 6 початкових шкіл, в яких навчалось близько 800 дітей. На кінець 1935 року всі мешканці Містків були письменними. У 1937 році закінчилося спорудження нового типового будинку середньої школи. Напередодні Великої Вітчизняної війни у Містках було 10 шкіл, що налічували близько 1000 учнів. Працювало в них 34 вчителі.
Центром культурно-освітньої роботи на селі став районний Будинок культури. Близько 100 любителів драматичного мистецтва, хорового співу, інструментальної музики, народних танців брали участь у роботі гуртків художньої самодіяльності.
Два-три рази на тиждень в Будинку культури демонструвалися художні та хронікально-документальні кінофільми. Сільська бібліотека налічувала понад 20 тис. книжок, а її постійними читачами були 1,5 тис. чоловік, тобто майже третина всіх жителів.
Медичну допомогу містківчанам подавали у сільській поліклініці та добре обладнаній лікарні на 20 ліжок. Тут працювало 2 лікарі, 7 фельдшерів та медичних сестер. У 1937 році відкрились жіноча і дитяча консультації, молочна кухня.
З перших днів Великої Вітчизняної війни близько тисячі містківчан пішли на фронт і мужньо билися з ворогами. 12 травня 1942 року в районі села Старого Салтова, біля Харкова, 38-а армія під командуванням генерала К. С. Москаленка перейшла в наступ. У складі 1-го танкового батальйону вів в атаку бойову машину і містківчанин П. Л. Перепелиця. 12 травня 1942 року 1-й танковий батальйон мав визволити с. Непокрите. Сміливо й майстерно маневруючи під ураганним вогнем ворога, П. Л. Перепелиця знищив своїм танком 4 гармати, дзот, багато солдатів та офіцерів противника і прорвався на західну околицю села, де гітлерівці встановили батарею великих гармат. Його танк роздушив ще 4 гармати, близько 25 чол. обслуги, але й сам спалахнув від ворожого снаряда. П. Л. Перепелиця продовжував вести вперед палаючу машину і, не випускаючи з рук керма, згорів. Указом Президії Верховної Ради СРСР 2 грудня 1942 року П. Л. Перепелиці посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Колишній тракторист, гвардії лейтенант Г. Т. Купчин командував ротою 102-го гвардійського стрілецького полка 35-ї гвардійської дивізії. Під час форсування Вісли 1 серпня 1944 року біля селища Руди Тарновської рота Г. Т. Купчина першою переправилась на лівий берег, прорвала укріплення ворога, захопила плацдарм для полку. В ході боїв бійці Г. Т. Купчина знищили більше як роту гітлерівців, взяли у полон 12 солдатів і захопили 2 гармати. 14 лютого 1945 року Г. Т. Купчин загинув у бою. За мужність і відвагу, виявлені під час форсування Вісли, Президія Верховної Ради СРСР присвоїла йому звання Героя Радянського Союзу. Понад 100 містківчан за ратні подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни нагороджені бойовими орденами й медалями.