Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Містки

Сторінка 4 з 9
У волості розгорнулась партизанська боротьба проти ворога. Члени ревкому, які пішли в підпілля, організували партизанський загін. До нього ввійшли місцеві селяни О. Л. Моргун (командир), М. Я. Кравченко, М. О. Підгайко, О. М. Коваленко, М. С. Лавка та інші - всього близько 30 чоловік. Незабаром до загону вступило ще 20 місцевих жителів. Партизани нападали на німецькі обози, захоплювали зброю і військове спорядження, відбивали у німців награбоване майно, худобу і роздавали потерпілим селянам. Містківські
партизани діяли на великій території, дійшли аж до Бєлгорода, де з'єдналися з партизанським загоном під командуванням М. П. Крюкова.
25 грудня 1918 року разом з 1-м Воронезьким полком Всеросійської Надзвичайної Комісії партизани повернулися до Містків. У селі знов почав діяти ревком на чолі з М. Я. Кравченком. На початку 1919 року обрали волосну Раду робітничих і селянських депутатів, головою якої став місцевий селянин М. І. Оліфер. Свою діяльність органи Радянської влади спрямовують передусім на допомогу Червоній Армії, яка на півдні вела тяжкі бої з білогвардійською контрреволюцією, зокрема з військами генерала Краснова. Ревком і Рада при підтримці незаможного селянства збирали хліб, фураж, продукти харчування тощо і відправляли на фронт. До Червоної Армії пішло багато добровольців: X. Д. Мостовий, М. А. Харченко,Ф. М. Іщенко, П. Д. Рубчевський, П. П. Задорожний, О. І. Старицький та інші. Крім П Д. Рубчевського та П. П. Задорожного, всі вони загинули на фронтах громадянської війни.
Тимчасом з півдня насувалася нова загроза. У травні 1919 року частини білогвардійської армії Денікіна захопили Містки, встановивши тут режим терору і насильства. Вони заарештували близько 100 жителів волості, з яких 17 розстріляли. Білогвардійці забирали у селян коней, підводи, фураж, хліб, оголосили мобілізацію до своєї армії. Проте ніхто не хотів битися проти робітничо-селянської Червоної Армії, чоловіки призовного віку ховалися, де хто міг. Ті, кого мобілізували силоміць, при першій нагоді тікали, переховувалися в лісах, а після вигнання денікінців повернулися до селa.
У грудні 1919 року 1-а Кінна армія під командуванням С. М. Будьонного розпочала наступ на Донбас і незабаром визволила Містки. Радо зустрічали містківчани червоних кіннотників. Понад 300 чол. влились до армії Будьонного. Наймолодшому з них С. А. Чуту ледве минуло 18 років. У складі 1-ї Кінної містківчани боролися проти білогвардійців під Таганрогом, Ростовом-на-Дону і на Північному Кавказі, проти білополяків, брали участь у розгромі армії Врангеля в Криму.
Після вигнання денікінців влада у Містках знову перейшла до ревкому, який очолив М. Я. Кравченко. У 1920 році містківські більшовики об'єдналися в партійний осередок, до якого ввійшло 10 чол., зокрема М. О. Підгайко, Р. М. Сарана, Д. О. Коваленко та інші. Секретарем було обрано М. Я. Кравченка. Партійний осередок став справжнім ватажком трудівників села, організатором будівництва нового, соціалістичного життя. Разом з волосною Радою, обраною навесні 1920 року, він продовжував розподіл між бідняцькими господарствами поміщицької землі, розпочатий ще у 1918 році. Селяни-бідняки одержали приблизно по 9 десятин землі на двір, але обробити її розореним війною господарствам було дуже важко. 97 сімей не мали ніякої
худоби, а 285 - робочої. Близько половини господарств мали тільки одного коня або пару волів. Не вистачало насіння, реманенту. На допомогу незаможним селянам прийшла держава. Вона відпустила їм в кредит плуги, сівалки та інший реманент, будівельні матеріали тощо. Ця допомога подавалася через КНС, який був створений в Містках улітку 1920 року. Спочатку комнезам об'єднував 10 найактивніших селянбідняків, але в наступні 2 роки до нього вступило ще 150 чол. Його організаторами були Т. А. Купчин, О. М. Коваленко, М. Ф. Несмашний. Комнезамівці відбирали у куркулів зерно та робочу худобу і розподіляли їх серед неімуїцих селян, організували споживчий кооператив, який збував сільськогосподарську продукцію, а купував реманент, мануфактуру, господарські товари тощо.
Партійні і радянські органи приділяли велику увагу проведенню культурно- освітньої роботи серед населення. У центрі села, в саду, було обладнано літній театр, де читались лекції, проводились концерти. Сільський драматичний гурток виступав із спектаклями. Відповідно до декрету Радянського уряду про організацію народної освіти, у Містках в 1919 році було відкрито початкову школу на 40 учнів. У 1920-1921 рр. створюються ще 2 початкові школи. В них навчалося 170 дітей.