Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З фельдшери і повитуха, вони не могли обслужити таку кількість населення. Тільки в 1914 році до містківського пункту звернулися по допомогу 31 107 хворих, з них були прийняті лікарем і фельдшерами 19 159 чоловік. Стаціонарно лікувалися тільки 98 хворих. Тим-то смертність не зменшувалася, особливо серед дітей. У 1914 році, наприклад, у слободі народилося 356 немовлят, а померло 196і.
Основна маса містківських селян була неписьменною. В 1905 році в Містках проживало 5781 чоловік, з них тільки 620 чоловіків і 68 жінок могли читати й писати, 123 чоловіки і 26 жінок вміли лише читати. У слободі працювали земське училище, відкрите на початку 60-х рр. XIX століття, і церковнопарафіяльна школа, заснована у 1892 році. З 576 хлопчиків шкільного віку (7-13 років) у школах навчалися 120, а з 407 дівчаток - тільки 30. Школи мали погані приміщення. Класи були темні і вогкі. Взимку тут було дуже тісно. Проте на початку весни, навіть наприкінці лютого, батьки віддавали своїх дітей у найми до куркулів, ремісників, торгівців або примушували працювати у власному господарстві. На час екзаменів залишалось 5-8 учнів, та й тих батьки відпускали на уроки лише в негоду та святкові дні,коли не можна було працювати.
В наступні роки становище з освітою змінилося мало, хоч і була відкрита ще одна церковнопарафіяльна школа і дещо розширено земське училище. У 1908 році, наприклад, у школах навчалося 136 дітей, а в училищі - 162. Понад 60 проц. хлопчиків і дівчаток залишалося поза школою. Це були переважно діти сільських бідняків.
Перша світова війна ще більше знесилила бідняцькі і середняцькі господарства. Чимало сімей втратили єдиних годувальників. Близько 150 чоловіків, мобілізованих до царської армії, не повернулися з війни, майже стільки ж стали каліками. На потреби війни царський уряд забрав у містківчан близько 150 коней. Збільшилися податки. Через нестачу робочих рук і тягла посіви зернових у 1915 і 1916 рр. скоротились порівняно з 1913 роком на 25-30 процентів.
Населення Містків радо вітало повалення царизму в лютому 1917 року, сподіваючись, що новий уряд дасть народу мир, проведе земельну реформу, якої так чекала сільська біднота. Однак ці надії не виправдалися. Буржуазний Тимчасовий уряд продовжував імперіалістичну війну, а щодо землі - обмежувався самими обіцянками. Революційно настроєні солдати О. М. Коваленко, А. П. Берко, М. Ф. Несмашний та інші, які повернулися до села з фронту, агітували односельчан силою захоплювати поміщицьку землю, розповідали про боротьбу більшовиків за припинення кровопролитної війни і проведення земельної реформи, за передачу влади Радам робітничих і селянських депутатів.
Коли до Містків надійшла звістка про перемогу пролетаріату Петрограда в жовтні 1917 року, селяни зробили спробу провести в життя ленінський декрет про націоналізацію поміщицької землі. Безземельні і малоземельні селяни, очолювані О. М. Коваленком, А. П. Берном і М. Ф. Несмашним, почали ділити землю поміщиків. Але буржуазна Центральна рада надіслала в село збройний загін. Карателі жорстоко розправилися з селянами, що зазіхнули на «священну приватну власність». Керівників «бунту» заарештували і відправили до сватівської тюрми. В ув'язненні вони були кілька днів, поки їх не визволив червоногвардійський загін.
У лютому 1918 року в Містках і волості встановилася Радянська влада. На сільському сході було утворено волосний ревком, до якого ввійшли селяни-бідняки О. Л. Моргун, М. Я. Кравченко, Т. В. Сліпець, Ф. А. Заєць та ін. Ревком передав
безземельним і малоземельним селянам націоналізовану землю поміщика Кир'янова, роздав біднякам його волів, свиней, зерно для посіву, сівалки тощо. Однак, коли в квітні 1918 року в село вдерлися німецькі загарбники, вони примусили селян повернути землю і реманент Кир'янову, що прибув з німцями, і відшкодувати завдані йому збитки. Окупанти обклали селянські господарства великими податками, забирали у них хліб, худобу, сіно тощо.
Містки
Сторінка 3 з 9
У 1907 році земство відкрило в Містках амбулаторію, до якої згодом було прибудовано невелике приміщення на 4 ліжка для стаціонарного лікування. До земської лікарської дільниці входили понад 40 населених пунктів Містківської та Ново-Боровської волостей з населенням 26,7 тис. чол. І хоча на дільниці працювали лікар, Основна маса містківських селян була неписьменною. В 1905 році в Містках проживало 5781 чоловік, з них тільки 620 чоловіків і 68 жінок могли читати й писати, 123 чоловіки і 26 жінок вміли лише читати. У слободі працювали земське училище, відкрите на початку 60-х рр. XIX століття, і церковнопарафіяльна школа, заснована у 1892 році. З 576 хлопчиків шкільного віку (7-13 років) у школах навчалися 120, а з 407 дівчаток - тільки 30. Школи мали погані приміщення. Класи були темні і вогкі. Взимку тут було дуже тісно. Проте на початку весни, навіть наприкінці лютого, батьки віддавали своїх дітей у найми до куркулів, ремісників, торгівців або примушували працювати у власному господарстві. На час екзаменів залишалось 5-8 учнів, та й тих батьки відпускали на уроки лише в негоду та святкові дні,коли не можна було працювати.
В наступні роки становище з освітою змінилося мало, хоч і була відкрита ще одна церковнопарафіяльна школа і дещо розширено земське училище. У 1908 році, наприклад, у школах навчалося 136 дітей, а в училищі - 162. Понад 60 проц. хлопчиків і дівчаток залишалося поза школою. Це були переважно діти сільських бідняків.
Перша світова війна ще більше знесилила бідняцькі і середняцькі господарства. Чимало сімей втратили єдиних годувальників. Близько 150 чоловіків, мобілізованих до царської армії, не повернулися з війни, майже стільки ж стали каліками. На потреби війни царський уряд забрав у містківчан близько 150 коней. Збільшилися податки. Через нестачу робочих рук і тягла посіви зернових у 1915 і 1916 рр. скоротились порівняно з 1913 роком на 25-30 процентів.
Населення Містків радо вітало повалення царизму в лютому 1917 року, сподіваючись, що новий уряд дасть народу мир, проведе земельну реформу, якої так чекала сільська біднота. Однак ці надії не виправдалися. Буржуазний Тимчасовий уряд продовжував імперіалістичну війну, а щодо землі - обмежувався самими обіцянками. Революційно настроєні солдати О. М. Коваленко, А. П. Берко, М. Ф. Несмашний та інші, які повернулися до села з фронту, агітували односельчан силою захоплювати поміщицьку землю, розповідали про боротьбу більшовиків за припинення кровопролитної війни і проведення земельної реформи, за передачу влади Радам робітничих і селянських депутатів.
Коли до Містків надійшла звістка про перемогу пролетаріату Петрограда в жовтні 1917 року, селяни зробили спробу провести в життя ленінський декрет про націоналізацію поміщицької землі. Безземельні і малоземельні селяни, очолювані О. М. Коваленком, А. П. Берном і М. Ф. Несмашним, почали ділити землю поміщиків. Але буржуазна Центральна рада надіслала в село збройний загін. Карателі жорстоко розправилися з селянами, що зазіхнули на «священну приватну власність». Керівників «бунту» заарештували і відправили до сватівської тюрми. В ув'язненні вони були кілька днів, поки їх не визволив червоногвардійський загін.
У лютому 1918 року в Містках і волості встановилася Радянська влада. На сільському сході було утворено волосний ревком, до якого ввійшли селяни-бідняки О. Л. Моргун, М. Я. Кравченко, Т. В. Сліпець, Ф. А. Заєць та ін. Ревком передав
безземельним і малоземельним селянам націоналізовану землю поміщика Кир'янова, роздав біднякам його волів, свиней, зерно для посіву, сівалки тощо. Однак, коли в квітні 1918 року в село вдерлися німецькі загарбники, вони примусили селян повернути землю і реманент Кир'янову, що прибув з німцями, і відшкодувати завдані йому збитки. Окупанти обклали селянські господарства великими податками, забирали у них хліб, худобу, сіно тощо.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Свистунівка
- Рудівка
- Райгородка
- Преображенне
- Петрівка
- Первомайськ
- Оборотнівка
- Мілуватка
- Маньківка
- Куземівка
- Коломийчиха
- Ковалівка
- Гончарівка
- Верхня Дуванка
- Нижня Дуванка