Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Містки

Сторінка 5 з 9
Радянське будівництво на селі проходило в умовах гострої класової боротьби. В цей час у волості діяли кілька куркульських банд: «Заволзька бригада», Сметанкіна, Балаби, Вакуленка та ін. Бандити зненацька
нападали на села, вбивали місцевих активістів, спалювали їхні будинки, грабували майно селян. Взимку 1920 року біля Півневого хутора відбувся нерівний бій між бандою «Заволзька бригада» і загоном містківської народної міліції на чолі з комуністом Я. І. Коваленком. Незважаючи на те, що загін мав лише 13 чоловік, він мужньо відбивав напади бандитів, яких було вшестеро більше. В цьому бою смертю героїв загинули Я. І. Коваленко
1 ще 8 бійців народної міліції. Влітку 1920 року від рук бандитів загинули секретар Містківського осередку КП(б)У М. Я. Кравченко і учасник громадянської війни Т. Ф. Мостовий. В 1922 році з куркульським бандитизмом у волості було в основному покінчено, і містківчани здобули можливість віддати всі сили відбудові господарства.
У 1923 році в зв'язку із запровадженням на Україні нового адміністративного поділу Містки стали центром однойменного району Старобільського округу Донецької губернії. Новостворені районна партійна організація, районна Рада депутатів трудящих, комсомольська організація свою діяльність спрямовували на відродження сільського господарства, на залучення селян до спільного господарювання, організацію ТСОЗів, розгортання культурно-освітньої роботи на селі.
У 1925-1926 рр. в Містках створюються 4 товариства спільного обробітку землі, в яких об'єдналися більше 100 сімей бідняків. Радянський уряд надав їм кредити для придбання насіння, реманенту. Кожне товариство одержало трактор «Фордзон». Організатором і головою ТСОЗу «Пролетар» був комуніст С. А. Чут. 22 сім'ї, що входили до товариства, мали 278 десятин землі, 3 десятини саду. Вони придбали в кредит 3 пари волів, 6 коней, трактор, молотарку, сівалки, косарки, посівне зерно тощо.
За 7 км від Містків, у колишньому поміщицькому маєтку, в 1928 році організувалася комуна «Українська Канада», яку очолив А. О. Давиденко. Вона мала 520 десятин землі. У комуні об'єдналися 17 бідняцьких сімей. З допомогою Радянського уряду, що надав на пільгових умовах грошові кредити й ліс, комунари придбали
2 трактори, пеобхідний сільськогосподарський реманент, спорудили млин, побудували собі просторі хати. У степу виріс новий хутір.
У перший день весняних польових робіт і жнив тсозівці та комунари виїздили в поле з червоними прапорами, піснями, працювали дружно, з ентузіазмом. Завдяки доброму обробітку грунту, високосортному насінню і дотриманню кращих строків проведення сільськогосподарських робіт вони збирали добрі врожаї: по 70-80 пудів пшениці з десятини, тоді як одноосібники - по 40-50 пудів. На дозвіллі проводилися самодіяльні концерти. Вчителі, партійні працівники, агрономи читали лекції на політичні, агротехнічні, антирелігійні теми.
На досвіді ТСОЗів і комуни «Українська Канада» селяни наочно бачили, що кооперування має великі переваги. Вони охоче вступали до колгоспів, що почали організовуватися у 1929 році. Протягом 2 років (1929-1930) у Містках і навколишніх хуторах виникло 7 колгоспів. До них влилися і ТСОЗи. Комуна «Українська Канада» в 1934 році теж перейшла на статут сільськогосподарської артілі. В колгоспах об'єдналися 950 селянських господарств. Вони мали 11 320 га землі. Найбільшим з них був колгосп ім. Далекосхідної Червоної Армії. Артіль мала 3 тис. га землі, 228 коней, 43 пари волів. Від держави вона одержала 800 пудів зерна для посіву, 2 трактори «Фордзон».