Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Негримовський. Артисткою Донецького театру драми стала А. Жерневська, оперною співачкою - Ф. Шестакова. Загинув на фронті колишній гуртківець, один з відомих акторів Харківського драматичного театру Б. Ф. Зибцев.
Велику роль у мобілізації трудівників на успішне виконання планів довоєнних п'ятирічок відігравали партійні організації підприємств та будов міста. В 1940 році в Рубіжному створено міськком КП(б)У. Значну допомогу партійним організаціям міста в агітаційно-масовій роботі подавала багатотиражна газета хімічного комбінату «Червоний прапор», яка видавалася з 1929 року, та газета будівельників «За стахановскую стройку», перший номер якої вийшов у 1934 році. З 1931 року в Рубіжному почала виходити районна газета «Ленінський заклик», що з 1940 року стала органом Рубіжанського міськкому КП(б)У та міськвиконкому.
Ранок 22 червня 1941 року в місті був звичайним. Листоноші розносили по квартирах хіміків та будівельників свіжі номери газет. Недільний номер «Ленінського заклику» розповідав про змагання трудівників Рубіжного за дострокове виконання річного плану, про трудові успіхи слюсаря Гусєва та кочегара Тюкала. На сторінці для дітей було надруковано уривок з книги «Володя Ульянов» М. Веретенникова. А о 12 годині дня радіо принесло тривожну звістку: в кожен дім увійшла війна! В той день у міськвійськкомат почали надходити заяви добровольців з проханням відправити їх на фронт. У перші дні війни пішли в армію понад 200 комуністів. Сотні рубіжанців влилися до складу військових частин, які формувалися в Донбасі.
Після виступу по радіо 3 липня 1941 року голови Державного Комітету Оборони Й. В. Сталіна Рубіжанський міськком партії організував мітинг трудящих. На підприємствах і в установах пройшли також збори, на яких обговорювалося звернення ЦК КП(б)У і Президії Верховної Ради УРСР до українського народу.
Партійна організація, дирекція хімічного комбінату (секретар парткому - В. В. Денисов, директор - депутат Верховної Ради СРСР Б. М. Полікарпов) перебудували роботу виробництва для випуску оборонної продукції. Хіміків, що пішли захищати Батьківщину, замінили жінки й підлітки.
План дев'яти місяців хімкомбінат виконав на 102,9 проц. Коли в жовтні 1941 року наблизився фронт, почали демонтувати обладнання і відправляти його на Схід. З Рубіжанського хімкомбінату в східні райони країни прибуло 1900 вагонів з обладнанням, 1850 робітників, понад 4500 членів їх сімей, 45 учителів, 35 професорів і викладачів хіміко-технологічного інституту. В люті морози споруджувалися заводські корпуси, монтувалось обладнання.
Робітники, що тимчасово залишилися в Рубіжному, виконували замовлення фронту. Тисячі жителів брали участь у будівництві оборонних споруд. У місті створено батальйон народного ополчення. Група комсомольців, у т. ч. Г. Тур та Є. Ричкіна, за завданням радянського командування ходила в тил ворога і добувала важливі дані. Багато дівчат училися в школі медичних сестер, доглядали поранених у госпіталях, для обладнання яких населення зібрало за короткий строк 2300 ліжок, 650 ковдр, 1500 рушників, 1250 подушок, 250 столів, 400 стільців, 8500 штук різного посуду, 2000 книжок.
Активісти міста організували також збір теплих речей для воїнів Червоної Армії. На фронт було відправлено 500 кожухів, 450 пар валянків, 800 фуфайок, 900 ватних штанів, 1200 шапок, 2500 пар теплих шкарпеток, 2600 пар рукавиць.
Але становище на фронтах улітку 1942 року дедалі більше ускладнювалося. 10 липня 1942 року місто захопили німецько-фашистські війська. Багато горя завдав рубіжанцям ворог за шість з половиною місяців окупації. Будинок однієї з міських електропідстанцій фашисти перетворили на в'язницю. На її подвір'ї часто лунали постріли. Гітлерівці арештовували і розстрілювали комуністів, комсомольців і активістів, що лишились у місті для підпільної роботи. Фашистські недолюдки стратили понад 300 радянських патріотів, у т. ч. комуніста Г. Кравченка, комсомолку Г. Тур, партизанів П. Бережного, П. Чернова та інших. Окупанти влаштовували облави, під час
Рубіжне
Сторінка 7 з 13
якого були оперети і навіть опери - «Весілля в Малинівці» О. П. Рябова, «Наталка Полтавка» М. В. Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» С. С. Гулака-Артемовського, «Тихий Дон» І. І. Дзержинського та інші. Багато колишніх гуртківців вийшли на велику сцену. Звання заслуженого артиста РРФСР були удостоєні Л. Срімко, С. Ананьєв, заслуженого артиста УРСР - Г. Велику роль у мобілізації трудівників на успішне виконання планів довоєнних п'ятирічок відігравали партійні організації підприємств та будов міста. В 1940 році в Рубіжному створено міськком КП(б)У. Значну допомогу партійним організаціям міста в агітаційно-масовій роботі подавала багатотиражна газета хімічного комбінату «Червоний прапор», яка видавалася з 1929 року, та газета будівельників «За стахановскую стройку», перший номер якої вийшов у 1934 році. З 1931 року в Рубіжному почала виходити районна газета «Ленінський заклик», що з 1940 року стала органом Рубіжанського міськкому КП(б)У та міськвиконкому.
Ранок 22 червня 1941 року в місті був звичайним. Листоноші розносили по квартирах хіміків та будівельників свіжі номери газет. Недільний номер «Ленінського заклику» розповідав про змагання трудівників Рубіжного за дострокове виконання річного плану, про трудові успіхи слюсаря Гусєва та кочегара Тюкала. На сторінці для дітей було надруковано уривок з книги «Володя Ульянов» М. Веретенникова. А о 12 годині дня радіо принесло тривожну звістку: в кожен дім увійшла війна! В той день у міськвійськкомат почали надходити заяви добровольців з проханням відправити їх на фронт. У перші дні війни пішли в армію понад 200 комуністів. Сотні рубіжанців влилися до складу військових частин, які формувалися в Донбасі.
Після виступу по радіо 3 липня 1941 року голови Державного Комітету Оборони Й. В. Сталіна Рубіжанський міськком партії організував мітинг трудящих. На підприємствах і в установах пройшли також збори, на яких обговорювалося звернення ЦК КП(б)У і Президії Верховної Ради УРСР до українського народу.
Партійна організація, дирекція хімічного комбінату (секретар парткому - В. В. Денисов, директор - депутат Верховної Ради СРСР Б. М. Полікарпов) перебудували роботу виробництва для випуску оборонної продукції. Хіміків, що пішли захищати Батьківщину, замінили жінки й підлітки.
План дев'яти місяців хімкомбінат виконав на 102,9 проц. Коли в жовтні 1941 року наблизився фронт, почали демонтувати обладнання і відправляти його на Схід. З Рубіжанського хімкомбінату в східні райони країни прибуло 1900 вагонів з обладнанням, 1850 робітників, понад 4500 членів їх сімей, 45 учителів, 35 професорів і викладачів хіміко-технологічного інституту. В люті морози споруджувалися заводські корпуси, монтувалось обладнання.
Робітники, що тимчасово залишилися в Рубіжному, виконували замовлення фронту. Тисячі жителів брали участь у будівництві оборонних споруд. У місті створено батальйон народного ополчення. Група комсомольців, у т. ч. Г. Тур та Є. Ричкіна, за завданням радянського командування ходила в тил ворога і добувала важливі дані. Багато дівчат училися в школі медичних сестер, доглядали поранених у госпіталях, для обладнання яких населення зібрало за короткий строк 2300 ліжок, 650 ковдр, 1500 рушників, 1250 подушок, 250 столів, 400 стільців, 8500 штук різного посуду, 2000 книжок.
Активісти міста організували також збір теплих речей для воїнів Червоної Армії. На фронт було відправлено 500 кожухів, 450 пар валянків, 800 фуфайок, 900 ватних штанів, 1200 шапок, 2500 пар теплих шкарпеток, 2600 пар рукавиць.
Але становище на фронтах улітку 1942 року дедалі більше ускладнювалося. 10 липня 1942 року місто захопили німецько-фашистські війська. Багато горя завдав рубіжанцям ворог за шість з половиною місяців окупації. Будинок однієї з міських електропідстанцій фашисти перетворили на в'язницю. На її подвір'ї часто лунали постріли. Гітлерівці арештовували і розстрілювали комуністів, комсомольців і активістів, що лишились у місті для підпільної роботи. Фашистські недолюдки стратили понад 300 радянських патріотів, у т. ч. комуніста Г. Кравченка, комсомолку Г. Тур, партизанів П. Бережного, П. Чернова та інших. Окупанти влаштовували облави, під час