Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З піднесенням зустріли трудящі звістку про перемогу Лютневої революції в Петрограді і повалення самодержавства. В цехах відбулися мітинги, на яких читали маніфест РСДРП «До всіх громадян Росії». У другій половині березня 1917 року в селищі створено Раду робітничих і солдатських депутатів. Першим головою Ради обрано місцевого робітника більшовика М. В. Сердюкова, членами Ради - робітників Г. С. Ситнянського, А. В.
Воротникова, П. І. Лихачова, електротехніка А. С. Суржанського, конторника К. Г. Ремизникова та інших. Рада робітничих і солдатських депутатів з перших днів свого існування стояла на більшовицьких позиціях. У резолюції, прийнятій на одному із засідань, сказано: «Рада робітничих і солдатських депутатів з радістю констатує той факт, що ряди справжніх захисників пролетаріату, ряди партії більшовиків ростуть». У травні 1917 року Рада прийняла рішення про встановлення восьмигодинного робочого дня. У період двовладдя, послідовно відстоюючи інтереси робітників, вона вела боротьбу з т. зв. радою завідуючих заводами «Русско-Краски», створеною в червні 1917 року, яка провадила політику
Тимчасового уряду. Рада робітничих і солдатських депутатів все більше завойовувала довір'я мас.
На початку жовтня 1917 року на рубіжанські хімічні заводи, з метою посилення впливу більшовиків на місцях, приїхав за завданням Харківської Ради робітничих і солдатських депутатів більшовик М. К. Бушев. 9 жовтня 1917 року відбулися збори, в яких взяли участь Г. Медведський, М. Труфанов, А. Кувиршин, П. Шевченко, П. Кравченко, Н. Панкратов, П. Алексєєнко та інші передові робітники. М. Бушев зачитав Статут і Програму РСДРП(б). Після цього було вирішено створити на підприємстві більшовицький партійний осередок. Головою його обрали Г. Медведського, секретарем - П. Шевченка, скарбником - П. Алексєєнка.
Більшовицька партійна організація Рубіжного, що виникла в переддень Жовтневого збройного повстання у Петрограді, стала бойовим авангардом трудящих у тяжкі роки боротьби за зміцнення Радянської влади, за перемогу в громадянській війні. Майже одночасно з партійним осередком створено профспілкову організацію. Першим головою правління профспілки обрано інженера В. І. Сергєєвa.
Коли в Рубіжному стало відомо про перехід влади в Петрограді до Ради робітничих і солдатських депутатів і створення Ради Народних Комісарів на чолі з В. І. Леніним, того ж дня відбулися багатолюдні збори рубіжанських робітників, присвячені обговоренню поточного моменту і питанню про владу. На адресу Петроградської Ради було надіслано телеграму: «Рада робітничих і солдатських депутатів заводів «Русско-Краска» і «Коксобензол» Старобільського повіту Харківської губернії і загальні збори робітників шлють палкий привіт Петроградській Раді і висловлюють повну готовність підтримати її в усіх заходах у розпочатій справі в ім'я революції робітників, солдатів і селян».
У резолюції, прийнятій з питання про владу, сказано, що робітники вимагають від Ради призначити робітничий контроль над виробництвом, встановити необхідний зв'язок з Петроградською Радою робітничих і солдатських депутатів і діяти згідно з її вказівками.
Збори прийняли рішення передплатити 100 примірників газети «Донецкий пролетарий», «дійсно революційної газети робітників, солдатів і найбідніших селян». Трудящі зібрали на випуск газети 250 карбованців.
У перші місяці після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції на підприємствах встановлено робітничий контроль. Комуністи хімічних заводів разом з Радою робітничих і солдатських депутатів і профспілкою розгорнули боротьбу проти спроб адміністрації під приводом нестачі сировини й вагонів зменшити виробництво.
У березні 1918 року, коли над Харковом і Донбасом нависла загроза німецької окупації, більшовицький осередок організував запис добровольців у Червону Армію. На початку квітня загін добровольців у складі 200 чоловік відправлено до Харкова. Запис до лав Червоної Армії тривав.
Разом з гірниками Лисичанська й робітниками Сватового хіміки «Русско-Краски» поспішали на захист індустріального Харкова. В запеклих боях поблизу станції Основа донецькі й харківські загони під командуванням К. Є.
Рубіжне
Сторінка 2 з 13
на підприємстві спалахнув страйк. Робітники вимагали підвищення заробітної плати на 10 проц. і добилися цього.З піднесенням зустріли трудящі звістку про перемогу Лютневої революції в Петрограді і повалення самодержавства. В цехах відбулися мітинги, на яких читали маніфест РСДРП «До всіх громадян Росії». У другій половині березня 1917 року в селищі створено Раду робітничих і солдатських депутатів. Першим головою Ради обрано місцевого робітника більшовика М. В. Сердюкова, членами Ради - робітників Г. С. Ситнянського, А. В.
Тимчасового уряду. Рада робітничих і солдатських депутатів все більше завойовувала довір'я мас.
На початку жовтня 1917 року на рубіжанські хімічні заводи, з метою посилення впливу більшовиків на місцях, приїхав за завданням Харківської Ради робітничих і солдатських депутатів більшовик М. К. Бушев. 9 жовтня 1917 року відбулися збори, в яких взяли участь Г. Медведський, М. Труфанов, А. Кувиршин, П. Шевченко, П. Кравченко, Н. Панкратов, П. Алексєєнко та інші передові робітники. М. Бушев зачитав Статут і Програму РСДРП(б). Після цього було вирішено створити на підприємстві більшовицький партійний осередок. Головою його обрали Г. Медведського, секретарем - П. Шевченка, скарбником - П. Алексєєнка.
Більшовицька партійна організація Рубіжного, що виникла в переддень Жовтневого збройного повстання у Петрограді, стала бойовим авангардом трудящих у тяжкі роки боротьби за зміцнення Радянської влади, за перемогу в громадянській війні. Майже одночасно з партійним осередком створено профспілкову організацію. Першим головою правління профспілки обрано інженера В. І. Сергєєвa.
Коли в Рубіжному стало відомо про перехід влади в Петрограді до Ради робітничих і солдатських депутатів і створення Ради Народних Комісарів на чолі з В. І. Леніним, того ж дня відбулися багатолюдні збори рубіжанських робітників, присвячені обговоренню поточного моменту і питанню про владу. На адресу Петроградської Ради було надіслано телеграму: «Рада робітничих і солдатських депутатів заводів «Русско-Краска» і «Коксобензол» Старобільського повіту Харківської губернії і загальні збори робітників шлють палкий привіт Петроградській Раді і висловлюють повну готовність підтримати її в усіх заходах у розпочатій справі в ім'я революції робітників, солдатів і селян».
У резолюції, прийнятій з питання про владу, сказано, що робітники вимагають від Ради призначити робітничий контроль над виробництвом, встановити необхідний зв'язок з Петроградською Радою робітничих і солдатських депутатів і діяти згідно з її вказівками.
Збори прийняли рішення передплатити 100 примірників газети «Донецкий пролетарий», «дійсно революційної газети робітників, солдатів і найбідніших селян». Трудящі зібрали на випуск газети 250 карбованців.
У перші місяці після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції на підприємствах встановлено робітничий контроль. Комуністи хімічних заводів разом з Радою робітничих і солдатських депутатів і профспілкою розгорнули боротьбу проти спроб адміністрації під приводом нестачі сировини й вагонів зменшити виробництво.
У березні 1918 року, коли над Харковом і Донбасом нависла загроза німецької окупації, більшовицький осередок організував запис добровольців у Червону Армію. На початку квітня загін добровольців у складі 200 чоловік відправлено до Харкова. Запис до лав Червоної Армії тривав.
Разом з гірниками Лисичанська й робітниками Сватового хіміки «Русско-Краски» поспішали на захист індустріального Харкова. В запеклих боях поблизу станції Основа донецькі й харківські загони під командуванням К. Є.