Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Нова Астрахань

Давній ентузіаст самодіяльності, завідуючий бібліотекою І. Г. Живаго поставив кілька п'єс українських класиків, у т. ч. «Хазяїн» і «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого. Виступи гуртківців мали успіх не тільки в Новій Астрахані, айв сусідніх селах. У клубі регулярно демонструвалися кінофільми. В 1936 році в село прийшло радіо.
Змінювалося духовне обличчя трудівників села. Відходила в минуле приватновласницька психологія селянина, заклопотаного тільки своїм господарством. У вільний від роботи час новоастраханці брали участь у проведенні багатьох громадських заходів. Так, у 1939 році вони почали методом народної будови прокладати шосе, що мало зв'язати районний центр із залізничною станцією Рубіжне.
Але мирну працю радянських людей перервав віроломний напад гітлерівської
Німеччини на нашу Батьківщину. В перші ж дні війни 152 комуністи, сотні безпартійних послала Нова Астрахань у Червону Армію. Решта жителів села підпорядкувала всю свою роботу потребам фронту. В тяжких умовах, при нестачі робочих рук і тягла, збирали врожай. Понад тисячу жінок і учнів вийшли на будівництво оборонних споруд на території району. В селі сформовано винищувальний батальйон, основне ядро якого становили комуністи. Бійці батальйону охороняли дороги, підприємства й установи, несли патрульну службу на території сільської Ради. Коли над селом нависла загроза окупації, на схід країни було відправлено трактори, комбайни, вивезено худобу, зерно та інші матеріальні цінності.
10 липня 1942 року фашисти окупували Нову Астрахань. Смерть і руїни принесли вони радянським людям. У перші ж місяці окупації гітлерівці вивезли на каторгу в Німеччину 115 чоловік молоді. Багато їх померло від голоду, тяжкої праці, під нагаями фашистських наглядачів.
У ці тяжкі для нашої Батьківщини дні багато жителів села, які залишилися на тимчасово окупованій території, вели активну боротьбу з ворогом. Ще до окупації в Олександрівському лісі, на відстані 20 км від Нової Астрахані, створено партизанську базу. Згодом нею користувався партизанський загін під командуванням Я. І. Сиворонова, який діяв на території Новоастраханського та інших районів Луганської і Донецької областей. В загоні були жителі Нової Астрахані О. П. Пухкало, П. М. Маслова та інші.
Відрізаний від своїх під час евакуації техніки на схід, у партизанський загін пробирався і перший орденоносець села С. Т. Дубенко. Але йому не судилося битися в лавах народних месників: він потрапив до рук фашистів. Його довго катували, потім разом з 27 партизанами розстріляли. Серед загиблих були також колгоспник Т. Д. Козюберда й акушерка місцевої лікарні Р. Й. Чарфорс. Патріотів поховано в сільському парку разом з солдатами й офіцерами Червоної Армії, що загинули в боях за визволення Нової Астрахані. На могилах героїв ніколи не в'януть квіти.
Разом з борцями Опору Італії відважно боровся проти фашистів житель Нової Астрахані М. М. Семиряжко. Бойове хрещення він дістав у перші дні війни поблизу с. Краковця на Львівщині, а в районі Києва попав у полон. Кілька спроб утекти закінчилися невдачею. І все ж, у 1942 році, коли разом з іншими полоненими Семиряжка привезли в табір поблизу італійського міста Верони, він здійснив свій задум. Радянський патріот вступив у загін підривників «Канне Адзуро». В партизанському загоні гарібальдійців він познайомився з Ф. Полетаєвим - майбутнім Героєм Радянського Союзу і національним героєм Італії. На особистому рахунку М. Семиряжка - 12 висаджених у повітря мостів, багато знищених автомашин, десятки вбитих фашистів. Тепер М. М. Семиряжко працює в Новоастраханському споживчому товаристві.
На фронтах Великої Вітчизняної війни билися понад 600 жителів Нової Астрахані. Близько 300 з них віддали життя за свободу і незалежність нашої Батьківщини. 254 новоастраханців нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу.
31 січня 1943 року війська 41-го і 126-го стрілецьких полків 41-го гвардійського стрілецького корпусу Південно-Західного фронту визволили Нову Астрахань від гітлерівців. За півроку окупації фашисти завдали селу великих збитків. Вони пограбували всі 4 колгоспи, перетворили на руїни школу, знищили бібліотеку, порозбивали верстати й інше обладнання машинно-тракторної станції, вивезли багато зерна, корів, свиней та іншого