Луганська область у складі УРСР | Інформаційно-пізнавальний сайт

Розширено й реконструйовано мебльовий комбінат. Змінилася його спеціалізація: комбінат перейшов на випуск м'яких і дитячих меблів. За роки семирічки валова продукція його зросла майже вдвічі - з 924 тис. крб. у 1959 році до 1827 тис. крб. у 1965 році. У 1959 році в районі Кремінної відновлюється розвідка газових родовищ. Через рік з Червонопопівської розвідувальної свердловини забив газовий фонтан потужністю 1,1 млн. куб. метрів на рік. Це була перша газова свердловина на Луганщині. Кремінський природний газ використовується для потреб промисловості.
Рік у рік розвивалось і лісове господарство Кремінної. За семиріччя було посаджено 5500 га лісу. В 1966 році площа кремінського лісного масиву досягла 40 тис. га. Всі основні роботи в лісгоспі, починаючи від посадки і закінчуючи вирубкою і обробкою деревини, механізовано.
Розширилось кремінське звірогосподарство. В 1961 році сюди завезено 200 сріблясто-чорних лисиць і 185 норок. У 1966 році звіроферма мала вже 462 лисиці й 1130 норок.
Великі зміни за роки семирічки відбулися і в сільському господарстві Кремінної. 8 березня 1958 року 4 кремінські колгоспи об'єдналися в один, якому присвоєно назву «13 років Жовтня». Укрупнений колгосп має 5177 га землі, у т. ч. 3422 га орної. У господарстві переважає тваринництво м'ясо-молочного напряму. На фермах артілі в 1966 році було 2100 голів великої рогатої худоби і 1015 свиней. У колгоспі створена міцна кормова база. Великі площі займає кукурудза на зерно, зелену масу і силос (понад 900 га у 1967 році). Розширюються посіви однорічних та багаторічних трав. Крім того, вирощуються озима та ярова пшениця, гречка, соняшник. Машинно-тракторний парк налічує 22 трактори, 14 комбайнів, 15 автомашин. Господарство артілі обслуговує Кремінське відділення «Сільгосптехніки», створене на базі колишніх Площанської та Кабансько-Рубіжанської МТС.
У 1965 році колгосп виробив на 100 га сільськогосподарських угідь 353 цнт молока і 58,5 цнт м'яса. За роки семирічки основні фонди артілі зросли більш як у 2 рази (з 478,2 тис. крб. у 1958 році до 1148,2 тис. крб. у 1965 році). В цьому велика заслуга кращих людей колгоспу - механізаторів М. Гальченка і М. Васильця, доярок О. Васильєвої і М. Лавки, свинарки Н. Корецької та інших.
В роки семирічки на промислових підприємствах, у колгоспі та в інших господарствах Кремінної широко розгорнувся рух за комуністичну працю. Одними з перших у місті в 1960 році це звання завоювали трудівники електромеханічного відділу
1 зміна інженера С. В. Юшкевич з вуглезбагачувальної фабрики шахти «Кремінна» № 1. Згодом у лави розвідників майбутнього влилися десятки колективів і сотні трудівників міста.
Невпізнанною стала Кремінна. За післявоєнні роки більш як у 2 рази зріс загальний житловий фонд міста. В 1965 році він становив 206,6 тис. кв. метрів, у т. ч. громадський житловий фонд - 43,5 тис. кв. метрів. У 1962 році відкрито новий міст через річку Красну. Місто повністю підключено до системи «Донбасенерго», що дозволило збільшити у 2 рази споживання електроенергії.
Завдяки турботам трудящих все красивіші, все більш тінисті стають міські вулиці. Руками городян закладено бульвар з фруктових дерев, посаджено 5 скверів. Дбайливо охороняється кремінський дубовий гай, якому вже близько 400 років.
Питання благоустрою міста і поліпшення побутового обслуговування трудящих завжди були в центрі уваги Кремінської міськради. До послуг жителів 2 лазні, 5 перукарень, художня майстерня, бюро добрих послуг, пункт прокату, телеательє,
2 годинникові і 2 шевські майстерні тощо.
Зростання купівельної спроможності населення зумовило збільшення товарообороту торговельних підприємств. За семирічку він зріс по місту майже у 2 рази.
3 1960 по 1965 рік у Кремінній відкрито 17 нових магазинів, їдальню і ресторан. Побудовано новий торговий центр, де можна придбати всі необхідні товари.
Свідченням турботи партії та уряду про трудівників міста є збільшення асигнувань на розвиток охорони здоров'я (з 317,2 тис. крб. у 1958 році до