Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Кремінна

Одразу ж після відновлення Радянської влади в 1919 році в селищі почали діяти 4 народні початкові школи, а потім і семирічна. Вчителі цих шкіл активно включилися в боротьбу з неписьменністю. Гуртки лікнепу працювали вечорами в школах, у селянських хатах, у клубі, відкритому в приміщенні колишньої волосної управи. Вчителі М. В. Яроцький, О. Ф. Ганжа, М. Й. Трускало керували сільськими активістами й комсомольцями, які навчали трудящих грамоти.
Комсомольський осередок створено в Кремінній у 1923 році. Одними з перших комсомольців були учень Ф. Слєпцов, робітник Ю. Донцов, вчителька Т. Дудник та інші. Разом з комуністами вони провадили велику агітаційну роботу. Особлива увага приділялась антирелігійній пропаганді. На весь район славилася бригада кремінських синьоблузників своїми сатиричними «Пасхальними карнавалами».
За ініціативою молоді організовувалися недільники по благоустрою та озелененню селища. В 1925 році на вулицях і в хатах засвітилися перші лампочки Ілліча. Невелика сільська електростанція поклала початок електрифікації Кремінної.
В 1924 році проведено роботи по лісовпорядкуванню. Був створений лісгосп, куди ввійшли теперішні Серебрянське, Веригінське, Комсомольське, Новокраснянське, Кремінське, Кудряшівське й Сіточне лісництва.
В роки першої п'ятирічки починається новий етап у розвитку промисловості Кремінної. В 1930 році закладено велику на той час шахту «Кремінна-Східна», розраховану на видобуток 400-500 тонн вугілля на добу. Нове вугільне підприємство стало до ладу в 1932 році. В 1929 році в селищі відкрито майстерню по ремонту баянів, на основі якої згодом виросла відома на всю Україну фабрика баянів. У 1932 році створено промислову артіль, що випускала брички і різний сільськогосподарський інвентар. У 1933 році її реорганізовано на мебльову фабрику, де виготовлялися шкільні меблі.
Великі зміни відбулися на початку 30-х років і в житті кремінських селян. У 1928 році організовано перший ТСОЗ, а наприкінці 1929 року їх налічувалось уже 7. На основі ТСОЗів у 1930 році створено 4 колгоспи - «Шлях Леніна», «13 років Жовтня», «Червона діброва» і «Червона культура», які об'єднали більшість селянських господарств Кремінної.
Розвивалось і лісове господарство. В 1932 році в Кремінських лісах створено республіканський заповідник, в якому вирощувались і охоронялись цінні породи дерев, а також розводилися хутрові звірі, такі як хохуля, нутрія, норка, ласка. У заповідник були завезені благородні олені, косулі, лосі.
28 жовтня 1938 року Указом Президії Верховної Ради УРСР Кремінну віднесено до категорії міст. Населення її в той час становило 14710 чоловік. У 1940 році Кремінна стає районним центром Луганської області.
У передвоєнні роки в молодому місті розгорнулося велике будівництво. В грудні 1938 року закладено шахту «Кремінна-Західна», будівництво якої перервала фашистська навала. В 1941 році став до ладу харчокомбінат, що мав цех безалкогольних напоїв, маслоробний цех і млин. В кінці 30-х років районом Кремінної знову зацікавилися розвідники земних надр. Виправдалися передбачення академіка І. М. Губкіна, великого радянського спеціаліста по нафті й газу. З розвідувальної свердловини, пробуреної в 1940 році, забив газовий фонтан. Багато уваги приділялося комунальному господарству. В 1939 році створено місккомгосп і ремонтно-будівельну контору. Продовжувалися роботи по благоустрою міста. В сосновому лісі побудовано нове приміщення кремінського санаторію.
В 1937 році в Кремінній відкрито середню школу (тепер школа № 4), крім того, реорганізовано на середню одну із семирічних шкіл. З числа перших випускників цих шкіл вийшли такі відомі люди, як генерал-майор В. М. Пономаренко, секретар Запорізького обкому КП України П. І. Скляров, лауреат Ленінської премії Є. П. Новиков (спеціаліст по опрісненню вод Каспійського моря), поет Б. М. Яроцький, кандидат економічних наук О. А. Рубан. Крім двох середніх шкіл, у місті працювали також семирічна і 4 початкові школи.
Розширилась і мережа культурно-освітніх закладів. У 1940 році в Кремінній відкрито районний Будинок культури, де працювали драматичний, хоровий і танцювальний самодіяльні колективи. При районній бібліотеці створено спеціальний дитячий відділ.
Війна зірвала мирні плани радянських людей. Тисячі трудівників міста стали на захист Вітчизни. У перші дні війни з 730 комуністів Кремінної на фронт