Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Місто молодих багате на таланти. В Червонопартизанську є свої художники, поети, композитори. На шахті «Провалля» № 1 працює кріпильником А. Г. Яресько, закоханий у Донецький край та його мужніх людей. Улюблені теми самодіяльного художника - героїка шахтарської праці і пейзажі Провальського степу. Анатолій Яресько - заочник Московського університету народної творчості. Пишаються червонопартизанці і своїм земляком, молодим поетом Анатолієм Пчолкіним. У 1965 році вийшла його перша збірка віршів «Берег».
Подобається червонопартизанцям також музична творчість самодіяльного композитора В. В. Калюжного. Випускник школи ФЗН, він рано захоплювався музикою, закінчив музичне училище і з 1961 року працює в Червонопартизанську викладачем філіалу Свердловської музичної школи при Палаці культури ім. В. І. Леніна, де навчаються по класу фортепіано, баяна і акордеона 70 чоловік. Василь Калюжний - незмінний керівник міського хору при Палаці культури, автор музики багатьох українських ліричних пісень. Особливою популярністю користується його пісня «Чарівниця степова» на слова Івана Неходи та «Донбас трудовий».
Міський Палац культури та два шахтарські клуби - справжні центри відпочинку і культурного дозвілля населення. У гуртках художньої самодіяльності беруть участь 830 гірників і членів їхніх родин. Особливою популярністю серед населення користується шахтарський хор при Палаці культури ім. В. І. Леніна у складі 90 чоловік. Його активісти - прохідник Аркадій Прохоров, електрослюсар Юрій Денисов, учителька Катерина Михеєва та інші. У репертуарі хору - п'ять пісень місцевих авторів - Василя Калюжного, культпрацівника Анатолія Бокова і шляхового робітника Анатолія Ганзія.
В клубах і Палаці культури читаються лекції і доповіді, проводяться літературно-мистецькі вечори, збираються гуртки кіно- і фотолюбителів, мандрівників тощо. Урочисто і цікаво здійснюється проведення нових радянських обрядів: посвячення в робітники, видача паспортів, реєстрація шлюбів, день новонародженого та ін. При палаці культури є народний університет з чотирма факультетами, працюють дитячі секції, гуртки «Вмілі руки», «Зроби сам».
Самодіяльні артисти по 2-3 рази на місяць виступають з концертами у клубах і палаці, а також у школах, нарядних шахт, у колгоспах і радгоспах. По 3-4 концерти
щомісяця дають у місті професіональні артисти з Луганська, Києва, Москви, Ростова, Одеси та інших міст.
Людина творить світ за законами краси. Цю красу вона засвоює з навколишнього оточення, дістає з невичерпних джерел художньої літератури. В Червонопартизанську є три бібліотеки з книжковим фондом 37,5 тис. примірників. У 1967 році бібліотеки міста відвідали 75,5 тис. чол., вони одержали тут близько 200 тис. книг. Бібліотечні працівники провели за той час 43 тематичних вечори і огляди новинок літератури, 6 диспутів і конференцій, оформили 86 книжкових виставок. Головний напрямок роботи бібліотек - розширення читацької аудиторії, пропаганда творів класиків марксизму-ленінізму, громадсько-політичної, художньої та іншої літератури.
Червонопартизанців цікавлять різноманітні питання внутрішнього життя країни, зарубіжні події. На кожну 1000 жителів у 1967 році передплачувалося 1110 різних періодичних видань.
В степу, де зростає тепер місто, 20 грудня 1919 року кипів жорстокий бій. У нерівному бою з білогвардійськими бандами Мамонтова загинуло 475 червоних бійців 8-го Богучарського полку 33-ї дивізії. «Ваші тіла стали стіною, через яку контрреволюційні сили не наважаться більше ступити в
Червонопартизанськ
Сторінка 6 з 7
середньою спеціальною і вищою освітою. Наприклад, на шахтах міста на початку семирічки було 305 дипломованих інженерів і техніків, а на початку 1968 року їх уже налічувалося 800. В школах працює 184 учителі. В Червонопартизанську ростуть свої кадри вчених. Наприклад, заступник головного інженера шахти «Провалля» № 2 В. Ф. Овсянников у 1966 році закінчив аспірантуру при Новочеркаському політехнічному інституті. Його праця «Вибір оптимальної довжини і кількості лав у поверсі при самопливній доставці вугілля в умовах Довжано-Ровенецького району Донбасу» - певний вклад у вітчизняну гірницьку справу. Деякі рекомендації з його праці застосовуються в практиці місцевих шахт. Подобається червонопартизанцям також музична творчість самодіяльного композитора В. В. Калюжного. Випускник школи ФЗН, він рано захоплювався музикою, закінчив музичне училище і з 1961 року працює в Червонопартизанську викладачем філіалу Свердловської музичної школи при Палаці культури ім. В. І. Леніна, де навчаються по класу фортепіано, баяна і акордеона 70 чоловік. Василь Калюжний - незмінний керівник міського хору при Палаці культури, автор музики багатьох українських ліричних пісень. Особливою популярністю користується його пісня «Чарівниця степова» на слова Івана Неходи та «Донбас трудовий».
Міський Палац культури та два шахтарські клуби - справжні центри відпочинку і культурного дозвілля населення. У гуртках художньої самодіяльності беруть участь 830 гірників і членів їхніх родин. Особливою популярністю серед населення користується шахтарський хор при Палаці культури ім. В. І. Леніна у складі 90 чоловік. Його активісти - прохідник Аркадій Прохоров, електрослюсар Юрій Денисов, учителька Катерина Михеєва та інші. У репертуарі хору - п'ять пісень місцевих авторів - Василя Калюжного, культпрацівника Анатолія Бокова і шляхового робітника Анатолія Ганзія.
В клубах і Палаці культури читаються лекції і доповіді, проводяться літературно-мистецькі вечори, збираються гуртки кіно- і фотолюбителів, мандрівників тощо. Урочисто і цікаво здійснюється проведення нових радянських обрядів: посвячення в робітники, видача паспортів, реєстрація шлюбів, день новонародженого та ін. При палаці культури є народний університет з чотирма факультетами, працюють дитячі секції, гуртки «Вмілі руки», «Зроби сам».
Самодіяльні артисти по 2-3 рази на місяць виступають з концертами у клубах і палаці, а також у школах, нарядних шахт, у колгоспах і радгоспах. По 3-4 концерти
щомісяця дають у місті професіональні артисти з Луганська, Києва, Москви, Ростова, Одеси та інших міст.
Людина творить світ за законами краси. Цю красу вона засвоює з навколишнього оточення, дістає з невичерпних джерел художньої літератури. В Червонопартизанську є три бібліотеки з книжковим фондом 37,5 тис. примірників. У 1967 році бібліотеки міста відвідали 75,5 тис. чол., вони одержали тут близько 200 тис. книг. Бібліотечні працівники провели за той час 43 тематичних вечори і огляди новинок літератури, 6 диспутів і конференцій, оформили 86 книжкових виставок. Головний напрямок роботи бібліотек - розширення читацької аудиторії, пропаганда творів класиків марксизму-ленінізму, громадсько-політичної, художньої та іншої літератури.
Червонопартизанців цікавлять різноманітні питання внутрішнього життя країни, зарубіжні події. На кожну 1000 жителів у 1967 році передплачувалося 1110 різних періодичних видань.
В степу, де зростає тепер місто, 20 грудня 1919 року кипів жорстокий бій. У нерівному бою з білогвардійськими бандами Мамонтова загинуло 475 червоних бійців 8-го Богучарського полку 33-ї дивізії. «Ваші тіла стали стіною, через яку контрреволюційні сили не наважаться більше ступити в
Дивиться також інші населені пункти району:
- Провалля
- Олександрівка
- Новоборовиці
- Медвежанка
- Матвіївка
- Ленінське
- Комсомольський
- Калінінський
- Дар'їно-Єрмаківка
- Володарськ
- Благівка
- Бірюкове