Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З року в рік зростало шахтарське місто. Рішенням обласної Ради депутатів трудящих від 12 листопада 1960 року селище міського типу Червонопартизанськ віднесено до категорії міст районного підпорядкування. Населення в місті на 1 січня 1961 року було 18,2 тис. чоловік.
На території Червонопартизанська працювало на той час 6 вугільних шахт. Населення обслуговували 9 продовольчих і промислових магазинів. У місті діяли лікарня на 150 ліжок, З фельдшерсько-акушерські пункти, а також дві восьмирічні й одна середня школи. Працювали два шахтні клуби з бібліотеками.
За рахунок коштів першого міського бюджету в 1961 році добудовано Палац культури ім. В. І. Леніна, споруджено великий став - улюблене місце відпочинку трудящих, будинок автостанції, дитячий садок тощо.
Новий приплив творчої енергії у червонопартизанців викликали рішення Пленумів ЦК КПРС 1964 і 1965 рр. На всіх підприємствах відбувалися багатолюдні збори, на яких трудящі палко схвалювали заходи партії, що сприяли піднесенню народного господарства на міцній науковій основі. Надбанням виробничих колективів області став славний почин гірників шахти «Червоний партизан» - змагання за економію і ощадливість, за створення ювілейного фонду надпланової продукції і прибутку. Цей почин дав відрадні результати. Тільки на шахтах Червонопартизанська з жовтня 1965 по 29 березня 1966 року - дня відкриття XXIII з'їзду КПРС - було заощаджено понад 300 тис. крб. Майже втричі перекрили свої зобов'язання гірники шахти «Червоний партизан».3 Ініціатор походу за економію і ощадливість комуніст М. О. Проскура був обраний делегатом XXIII з'їзду КП України.
Висока активність трудящих міста забезпечила виконання семирічного плану випуску валової продукції на 102,9 процента. Батьківщина одержала за той період з надр Провальського степу понад два мільйони тонн понадпланового антрациту. Місячна продуктивність праці гірників Червонопартизанська стала на 10-12 тонн вищою від середньої по тресту «Свердловськвугілля». А на комсомольській гідрошахті
«Одеська» № 2 вона досягла 96,4 тонни, тобто вдвічі перевищила середньомісячну продуктивність праці по комбінату «Донбасантрацит».
За високі досягнення у виконанні завдань семирічного плану 57 гірників шахт міста нагороджено в 1966 році орденами і медалями Союзу РСР. Серед них п'ять гірників - орденом Леніна, 13 - орденом Трудового Червоного Прапора, 20 - орденом «Знак пошани». Орден Леніна одержали прохідник шахти «Червоний партизан» І. Ю. Томчук, робітник очисного вибою шахти № 63 О. Л. Крамаренко, бригадир робітників очисного вибою шахти «Червоний партизан» М. О. Проскура та інші.
На початку 1967 року з тресту «Свердловськвугілля» (м. Свердловськ) виділено 8 шахт і об'єднано їх у самостійний трест «Червонопартизанськвугілля» (м. Червонопартизанськ). Потужність шахт цього тресту складає на добу 14 тис. тонн вугілля.
З великим трудовим піднесенням працюють гірники Червонопартизанська у новій п'ятирічці. Дедалі ширше на підприємствах впроваджується наукова організація праці, у вибоях освоюються нові видобувні агрегати, посилюється боротьба за економію і бережливість. Кращих наслідків у новій п'ятирічці досягли колективи шахт «Одеська» № 2, «Червоний партизан» і «Провалля» № 2. Тільки за 1966 рік вони видали понад план близько 50 тис. тонн палива. За досягнуті успіхи в соціалістичному змаганні Міністерство вугільної промисловості України та Українська республіканська рада професійних спілок колективу трудящих шахти «Червоний партизан» присудили за 1966 рік першу премію і перехідний Червоний прапор. Добре почали п'ятирічку й інші підприємства. Наприклад, трудящі вуглезбагачувальної фабрики при шахті «Провалля» № 1 у 1966 році за рахунок поліпшення якості продукції одержали 20 тис. крб. прибутку.
Розвиваючи почин знатного шахтаря Донбасу Героя Соціалістичної Праці С. І. Воротникова, кавалер ордена Леніна, бригадир комплексної комбайнової бригади комуністичної праці шахти «Провалля» № 2 Г. П. Воробцов
Червонопартизанськ
Сторінка 4 з 7
починання передовиків поширювали на шахті партком та багатотиражна газета «За уголь». Завдяки цьому до Дня шахтаря 1960 року гірники перекрили проектну потужність шахти і середньодобовий план на 1965 рік. Продуктивність праці одного робітника досягла видобутку 72 тонн вугілля на місяць. На території Червонопартизанська працювало на той час 6 вугільних шахт. Населення обслуговували 9 продовольчих і промислових магазинів. У місті діяли лікарня на 150 ліжок, З фельдшерсько-акушерські пункти, а також дві восьмирічні й одна середня школи. Працювали два шахтні клуби з бібліотеками.
За рахунок коштів першого міського бюджету в 1961 році добудовано Палац культури ім. В. І. Леніна, споруджено великий став - улюблене місце відпочинку трудящих, будинок автостанції, дитячий садок тощо.
Новий приплив творчої енергії у червонопартизанців викликали рішення Пленумів ЦК КПРС 1964 і 1965 рр. На всіх підприємствах відбувалися багатолюдні збори, на яких трудящі палко схвалювали заходи партії, що сприяли піднесенню народного господарства на міцній науковій основі. Надбанням виробничих колективів області став славний почин гірників шахти «Червоний партизан» - змагання за економію і ощадливість, за створення ювілейного фонду надпланової продукції і прибутку. Цей почин дав відрадні результати. Тільки на шахтах Червонопартизанська з жовтня 1965 по 29 березня 1966 року - дня відкриття XXIII з'їзду КПРС - було заощаджено понад 300 тис. крб. Майже втричі перекрили свої зобов'язання гірники шахти «Червоний партизан».3 Ініціатор походу за економію і ощадливість комуніст М. О. Проскура був обраний делегатом XXIII з'їзду КП України.
Висока активність трудящих міста забезпечила виконання семирічного плану випуску валової продукції на 102,9 процента. Батьківщина одержала за той період з надр Провальського степу понад два мільйони тонн понадпланового антрациту. Місячна продуктивність праці гірників Червонопартизанська стала на 10-12 тонн вищою від середньої по тресту «Свердловськвугілля». А на комсомольській гідрошахті
«Одеська» № 2 вона досягла 96,4 тонни, тобто вдвічі перевищила середньомісячну продуктивність праці по комбінату «Донбасантрацит».
За високі досягнення у виконанні завдань семирічного плану 57 гірників шахт міста нагороджено в 1966 році орденами і медалями Союзу РСР. Серед них п'ять гірників - орденом Леніна, 13 - орденом Трудового Червоного Прапора, 20 - орденом «Знак пошани». Орден Леніна одержали прохідник шахти «Червоний партизан» І. Ю. Томчук, робітник очисного вибою шахти № 63 О. Л. Крамаренко, бригадир робітників очисного вибою шахти «Червоний партизан» М. О. Проскура та інші.
На початку 1967 року з тресту «Свердловськвугілля» (м. Свердловськ) виділено 8 шахт і об'єднано їх у самостійний трест «Червонопартизанськвугілля» (м. Червонопартизанськ). Потужність шахт цього тресту складає на добу 14 тис. тонн вугілля.
З великим трудовим піднесенням працюють гірники Червонопартизанська у новій п'ятирічці. Дедалі ширше на підприємствах впроваджується наукова організація праці, у вибоях освоюються нові видобувні агрегати, посилюється боротьба за економію і бережливість. Кращих наслідків у новій п'ятирічці досягли колективи шахт «Одеська» № 2, «Червоний партизан» і «Провалля» № 2. Тільки за 1966 рік вони видали понад план близько 50 тис. тонн палива. За досягнуті успіхи в соціалістичному змаганні Міністерство вугільної промисловості України та Українська республіканська рада професійних спілок колективу трудящих шахти «Червоний партизан» присудили за 1966 рік першу премію і перехідний Червоний прапор. Добре почали п'ятирічку й інші підприємства. Наприклад, трудящі вуглезбагачувальної фабрики при шахті «Провалля» № 1 у 1966 році за рахунок поліпшення якості продукції одержали 20 тис. крб. прибутку.
Розвиваючи почин знатного шахтаря Донбасу Героя Соціалістичної Праці С. І. Воротникова, кавалер ордена Леніна, бригадир комплексної комбайнової бригади комуністичної праці шахти «Провалля» № 2 Г. П. Воробцов
Дивиться також інші населені пункти району:
- Провалля
- Олександрівка
- Новоборовиці
- Медвежанка
- Матвіївка
- Ленінське
- Комсомольський
- Калінінський
- Дар'їно-Єрмаківка
- Володарськ
- Благівка
- Бірюкове