Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Нижня Дуванка

Сторінка 6 з 7
Фашистам вдалося схопити 8 підпільників, зокрема О. Д. Сутовського. Після нелюдських катувань їх було розстріляно. Однак боротьба населення проти ворога не припинялася, аж поки 1 лютого 1943 року воїни 514-го стрілецького полку не визволили Нижню Дуванку. Німецькі окупанти завдали селу великої шкоди. Вони зруйнували міст через річку Дуванну, спалили млин, господарські приміщення, багато житлових будинків, школу. Гітлерівці вщент розграбували артілі, вивезли 366 корів, близько 500 овець та кіз, 4 тисячі пудів хліба. У 1943 році 4 колгоспи села мали всього 17 голів великої рогатої худоби, 4 коней, 8 свиней, близько сотні курей. Матеріальні збитки, заподіяні ворогом, становили 944,5 тис. карбованців.
Відразу ж після визволення жителі Нижньої Дуванки приступили до
відродження розореного господарства і самого селища. Відновила роботу лікарня, пошта, телефонна і телеграфна станції. Протягом одного тижня було відбудовано міст. У березні 1943 року відкрилися 3 школи (середня і 2 початкові). Тоді ж дали першу продукцію борошномельний і маслоробний заводи. Районний комітет партії звернувся до жителів району із закликом вишукати всі можливості для відбудови колективних господарств, позичити артілям, хто скільки може, зерна, законтрактувати молодняк худоби. Нижньодуванці гаряче відгукнулися на цей заклик. Ковалі, інваліди праці П. С. Будицький та І. Я. Коваленко, з ранку до ночі працювали в кузні, по гвинтику складали плуги, сівалки, трактори, виготовляли борони. Всі, хто мав зерно, приносили його в спільну комору. Мало залишилось у колгоспників худоби і птиці, але вони все ж таки виділили для артілей хто телицю, хто порося, хто курку.
Весна 1943 року надовго запам'яталась колгоспникам Нижньої Дуванки. Орали землю коровами, сіяли переважно вручну, буряки садили під сапу. Негусто тоді вродили поля. Але початок було зроблено. У коморах з'явилося зерно. Частику його колгоспники здали у фонд оборони. Крім того, протягом 1943-1944 рр. вони зібрали і передали на будівництво танкової колони 281 тис. карбованців.
Велику допомогу у відбудові колгоспів подали трудящі братніх республік. З Казахстану прислали коней і корів, з Поволжя - трактори і сільськогосподарські машини, з Грузії - зерно. Завдяки цій допомозі нижньодуванські колгоспи на початок 1946 року вже мали 540 голів великої рогатої худоби, чимало свиней і овець. Великий вклад у відродження господарства артілей внесла машинно-тракторна станція, в якій на кінець 1949 року було близько 100 тракторів і 48 комбайнів.
У 1956 році 4 колгоспи Нижньої Дуванки об'єдналися в одну сільськогосподарську артіль ім. Ілліча (з 1965 року - ім. Леніна), яка стала великим, економічно міцним господарством. Вона мала понад 5,5 тис. га землі, в т. ч. 3,8 тис. га орної. У 1959 році члени артілі
зібрали 15,5 тис. цнт зерна, одержали 2,8 тис. цнт м'яса (по 40 цнт на 100 га угідь), 854 т молока (по 1948 кг від корови). Доход господарства становив 478 тис. крб., неподільний фонд - 504 тис. крб. За роки семирічки колгосп зробив великий крок уперед. В 1965 році валовий збір зерна досяг 22,3 тис. цнт, м'яса одержали 4,4 тис. центнерів. Вдвоє зросли доходи артілі, майже в півтора раза - її неподільний фонд.
Артіль ім. Леніна спеціалізується на відгодівлі худоби. На її фермах налічується 3,4 тис. голів великої рогатої худоби, 700 свиней, понад 2,5 тис. штук птиці. У 1966 році тут вироблено по 62,7 цнт м'яса на 100 га угідь. В артілі проводиться велике капітальне будівництво. Якщо в 1959 році на нього було витрачено 28,5 тис. крб., то в 1966 році - 125 тис. крб. Протягом останніх 10-12 років у колгоспі збудовано 8 корівників, 12 телятників, 3 свинарники-маточники, 4 кормокухні тощо. На всіх тваринницьких фермах є підвісні дороги, корм переробляється і подається на місце згодовування за допомогою механізмів. На артільних ланах працюють 25 тракторів, 18 комбайнів, 20 автомашин.
Великою силою в колгоспі є партійна організація, що налічує у своїх рядах близько 60 членів КПРС. Багато комуністів працюють безпосередньо на виробництві, подають приклад іншим колгоспникам. Так, механізатор О. П. Бервено у 1966 році виробив на тракторі ДТ-54 1428 га умовної оранки. І. М. Жолудь із членами своєї
ланки зібрав по 35 цнт зерна кукурудзи 3 кожного га посіву. За прикладом комуністів працюють і безпартійні. Ланка депутата Верховної Ради УРСР Л. Ф. Давиденко у 1966 році виростила по 313 цнт цукрових буряків на кожному гектарі.