Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У селі працювала аптека, лікарня на 25 ліжок. Хворих обслуговували двоє лікарів і 25 працівників середнього медичного персоналу. У 1933 році в Слов'яносербську було відкрито дитячий будинок на 100 дітей. Своїх перших вихованців випустила створена у 1940 році на базі семирічки Слов'яносербська середня школа, в якій 13 викладачів навчали 350 учнів.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, багато трудівників
Слов'яносербська пішли захищати Батьківщину. Колгосп дав Червоній Армії 56 кращих коней, здав у фонд оборони зерно врожаю першого воєнного року, зібраного вже тільки жінками й підлітками. 12 липня 1942 року в село вступили фашисти.
В чорні дні окупації в селі діяла підпільна комсомольська група на чолі з командиром Червоної Армії О. Г. Кисельовим (який потрапив в оточення). Він зумів завоювати довір'я окупантів, навіть влаштувався заступником начальника Слов'яно-сербської поліції. Під його керівництвом комсомольці збирали і переховували зброю, 900 жителям допомогли уникнути німецької каторги. Та фашистам вдалося вислідити відважного ватажка молоді, і в січні 1943 року О. Г. Кисельова було страчено.
27 січня 1943 року Слов'яносербськ визволили частини 60-ї гвардійської дивізії. На підступах до села хоробро бився старший сержант Величко, удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
Відступаючи, гітлерівці спалили колгоспні ферми, зруйнували клуб, перетворили школу на стайню. Бомбування та артилерійські обстріли пошкодили 70 проц. житлових будинків. Шкода, заподіяна колгоспові «Об'єднана праця», становила 20663тис. крб., радгоспу «Червоний лиман» - 5 957 тис. крб. Окупанти розстріляли в Слов'яносербську 58 мирних жителів і насильно вигнали до Німеччини 588 чоловік.
Після визволення колгосп мав тільки дві пари волів та 6 корів. Посівний матеріал, виділений державою, колгоспники носили на своїх плечах із станції Зимогір'я, розташованої за 15 км від села. Орати доводилося волами і коровами. Але, незважаючи на величезні труднощі, бригада комуніста А. С. Удовенка не йшла з поля, поки не перевиконувала норму. Колгоспниця Г. І. Крамаренко, запрягаючи в сівалку корів, щодня засівала по 4-5 га замість 3 за нормою.
Силами учнів, батьків і вчителів до 1943/44 навчального року було відбудовано середню школу.
Взимку 1943 року правління колгоспу направило кращих трудівниць на курси трактористів при Хорошанській МТС. У березні 1944 року 19 жінок і дівчат закінчили навчання. Наслідуючи почин тамбовських і саратовських колгоспників, трудящі Слов'яносербського району внесли на будівництво танкових колон і бойової авіаційної ескадрильї 540 тис. карбованців.
Закінчилась Велика Вітчизняна війна. Повернулися в рідні домівки солдати. Понад 200 слов'яносербців були нагороджені бойовими орденами і медалями. Зокрема, танкіст К. Ю. Жалковський був удостоєний ордена Червоного Прапора за форсування Одера в лютому 1945 року, ордена Вітчизняної війни 2-го ступеня - за участь у прориві оборони ворога на Сандомирському плацдармі в січні 1945 року. Двома орденами «Червоного Прапора» нагородили льотчика П. Ю. Шапунова; орденом «Слави» 3-го ступеня й двома медалями - зв'язківку М. К. Кудимову.
Колишні воїни з потроєною енергією взялися за роботу. «Перемогли на війні, переможемо і в мирній праці»,- говорили вони. І колгосп «Об'єднана праця» успішно відроджував своє господарство. Заліковував рани радгосп «Червоний Лиман», у якому після визволення лишилось тільки 2 трактори, 3 корови, 3 свиноматки і 6 коней. Вже у 1948 році господарства Слав'яносербська досягли довоєнного рівня.
12 березня 1956 року за рішенням загальних зборів колгосп «Об'єднана праця» ввійшов до складу радгоспу «Червоний лиман», що спеціалізувався на вирощенні овочів. Слов'яносербськ став центром третього відділення господарства, а з 1959 року - його центральною садибою. У березні 1965 року радгосп «Червоний лиман» перейменовано на «Слов'яносербський».
За роки семирічки господарство стало в області одним з найбільших по виробництву овочів, картоплі, фруктів (площа садів - 257 га) та молока. Радгосп має 6,343 га землі (з них майже 1000 га зрошуваної), 60 тракторів,
Слов'яносербськ
Сторінка 6 з 8
перший кінофільм. Незабаром електричне освітлення з'явилося в лікарні, райвиконкомі, в школі. В 1933 році до будинків колгоспників підключили радіо.У селі працювала аптека, лікарня на 25 ліжок. Хворих обслуговували двоє лікарів і 25 працівників середнього медичного персоналу. У 1933 році в Слов'яносербську було відкрито дитячий будинок на 100 дітей. Своїх перших вихованців випустила створена у 1940 році на базі семирічки Слов'яносербська середня школа, в якій 13 викладачів навчали 350 учнів.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, багато трудівників
В чорні дні окупації в селі діяла підпільна комсомольська група на чолі з командиром Червоної Армії О. Г. Кисельовим (який потрапив в оточення). Він зумів завоювати довір'я окупантів, навіть влаштувався заступником начальника Слов'яно-сербської поліції. Під його керівництвом комсомольці збирали і переховували зброю, 900 жителям допомогли уникнути німецької каторги. Та фашистам вдалося вислідити відважного ватажка молоді, і в січні 1943 року О. Г. Кисельова було страчено.
27 січня 1943 року Слов'яносербськ визволили частини 60-ї гвардійської дивізії. На підступах до села хоробро бився старший сержант Величко, удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
Відступаючи, гітлерівці спалили колгоспні ферми, зруйнували клуб, перетворили школу на стайню. Бомбування та артилерійські обстріли пошкодили 70 проц. житлових будинків. Шкода, заподіяна колгоспові «Об'єднана праця», становила 20663тис. крб., радгоспу «Червоний лиман» - 5 957 тис. крб. Окупанти розстріляли в Слов'яносербську 58 мирних жителів і насильно вигнали до Німеччини 588 чоловік.
Після визволення колгосп мав тільки дві пари волів та 6 корів. Посівний матеріал, виділений державою, колгоспники носили на своїх плечах із станції Зимогір'я, розташованої за 15 км від села. Орати доводилося волами і коровами. Але, незважаючи на величезні труднощі, бригада комуніста А. С. Удовенка не йшла з поля, поки не перевиконувала норму. Колгоспниця Г. І. Крамаренко, запрягаючи в сівалку корів, щодня засівала по 4-5 га замість 3 за нормою.
Силами учнів, батьків і вчителів до 1943/44 навчального року було відбудовано середню школу.
Взимку 1943 року правління колгоспу направило кращих трудівниць на курси трактористів при Хорошанській МТС. У березні 1944 року 19 жінок і дівчат закінчили навчання. Наслідуючи почин тамбовських і саратовських колгоспників, трудящі Слов'яносербського району внесли на будівництво танкових колон і бойової авіаційної ескадрильї 540 тис. карбованців.
Закінчилась Велика Вітчизняна війна. Повернулися в рідні домівки солдати. Понад 200 слов'яносербців були нагороджені бойовими орденами і медалями. Зокрема, танкіст К. Ю. Жалковський був удостоєний ордена Червоного Прапора за форсування Одера в лютому 1945 року, ордена Вітчизняної війни 2-го ступеня - за участь у прориві оборони ворога на Сандомирському плацдармі в січні 1945 року. Двома орденами «Червоного Прапора» нагородили льотчика П. Ю. Шапунова; орденом «Слави» 3-го ступеня й двома медалями - зв'язківку М. К. Кудимову.
Колишні воїни з потроєною енергією взялися за роботу. «Перемогли на війні, переможемо і в мирній праці»,- говорили вони. І колгосп «Об'єднана праця» успішно відроджував своє господарство. Заліковував рани радгосп «Червоний Лиман», у якому після визволення лишилось тільки 2 трактори, 3 корови, 3 свиноматки і 6 коней. Вже у 1948 році господарства Слав'яносербська досягли довоєнного рівня.
12 березня 1956 року за рішенням загальних зборів колгосп «Об'єднана праця» ввійшов до складу радгоспу «Червоний лиман», що спеціалізувався на вирощенні овочів. Слов'яносербськ став центром третього відділення господарства, а з 1959 року - його центральною садибою. У березні 1965 року радгосп «Червоний лиман» перейменовано на «Слов'яносербський».
За роки семирічки господарство стало в області одним з найбільших по виробництву овочів, картоплі, фруктів (площа садів - 257 га) та молока. Радгосп має 6,343 га землі (з них майже 1000 га зрошуваної), 60 тракторів,
Дивиться також інші населені пункти району: