Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
організація виникла тут у 1921 році. Одними з перших еюмсомольців були П. Шалахін (секретар), І. Бондаренко, П. Висоцький та інші.
У запеклих сутичках з озвірілими бандитами загинули, як герої, комуністи голова слов'яносербського підрайвиконкому І. Д. Дуб'янець, Г. К. Залуцький, В. С. Зінченко та інші.
У цій складній обстановці комуністи й комсомольці проводили велику виховну роботу. Чимало уваги приділяли вони антирелігійній пропаганді. У жовтні 1923 року «Луганська правда» писала, що комсомольці Слов'яносербська влаштували в районному Будинку культури антирелігійну виставку, яка викликала велике зацікавлення у населення. З активною допомогою комсомольців у 1923 році в колишній церкві відкрили клуб, а також бібліотеку, книжки для якої зібрали у населення. При клубі працювали гуртки художньої самодіяльності і популярна в ті роки агіткульт- бригада «Синя блуза», яка ставила п'єсу у віршах під назвою «Радянська ріпка». Діючими особами в п'єсі були Розруха, Городовий, Контрреволюція, Піп, Меншовик і Червона Ріпка - Червоноармієць. Виступи синьоблузників влучно били по непманах, куркулях, міщанах, п'яницях.
Комсомольці влаштовували вечори запитань і відповідей, самі писали п'єси на антирелігійні теми, випускали стінгазету «Безбожник». Велика роз'яснювальна робота дала результати. В 1934 році на вимогу населення церкву було закрито, а слов'яносербський священик прилюдно зрікся сану. Чимала робота проводилась по ліквідації неписьменності серед населення. У створенні гуртків лікнепу активну участь брали вчителі, зокрема II. Н. та Н. М. Цимбали.
У середині 20-х рр. у Слов'яносербську міцніють паростки кооперації. У 1924 році тут утворилась сільськогосподарська постачальна кооперація (голова - Ф. X. Медін). З її допомогою селяни придбали необхідний реманент та сільськогосподарські машини. Стала відчутною робота споживчої кооперації, в лавках якої з'являлося дедалі більше товарів.
У лютому 1929 року, втілюючи в життя рішення XV з'їзду партії, партійна організація села, що налічувала 32 комуністи, виступила з ініціативою створення ТСОЗів. За короткий час їх було організовано 12 - «Серп і молот» (голова М. Д. Трегубов), «Червоний бойовик» (голова І. Р. Корсун), «Червоний колос», ім. Будьонного та інші, що налічували близько 800 дворів. Члени товариства «Вірний шлях» придбали молотарку, а згодом і трактор «Фордзон». Вже у перший рік свого існування це товариство виконало державний план хлібозаготівель на 120 проц., засипало насіннєвий і страховий фонди та видало достатньо зерна своїм трудівникам.
Наступного року слов'яносербські ТСОЗи об'єдналися в 3 колгоспи - «Серпі молот», «Червоний бойовик» та ім. Будьонного, яким належало майже 2,5 тис. га землі. В 1931 році з цих господарств утворилась одна артіль - «Об'єднана праця», яка мала трактор і молотарку. Головою артілі став комуніст І. Р. Корсун. В 1930 році у районі Слов'яносербська на землях хутора Червоний Лиман організовується радгосп з тією ж назвою.
З кожним роком міцнішала економіка та культура землеробства колгоспу «Об'єднана праця». У 1936 році вже 85 проц. земель тут обробляли трактори. Через чотири роки, в 1940 році, колгоспники одержали з площі 1800 га середній урожай зернових - по 19,8 цнт з га, озимої пшениці - по 30 цнт. За досягнення таких високих показників господарство здобуло право бути учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Його нагородили Дипломом 1-го ступеня і грошовою премією в розмірі 10 тис. карбованців.
За роки передвоєнних п'ятирічок у Слов'яносербську яскраво розгоряється полум'я соціалістичного змагання. Перед у ньому вели рільники Д. С. Іванченко
та П. С. Токарева, доярки Л. С. Сабова та О. В. Сєдаш, телятниця П. І. Гузнева та інші. У відповідь на починання таких новаторів сільського господарства, як Марія Демченко, Парасковія Ангеліна, вони добивалися високих показників у роботі, за що їх не раз нагороджували грошовими преміями та почесними грамотами Слов'яносербського райкому КП України і райвиконкому.
Із зростанням прибутків колгоспу поліпшився добробут трудівників. У 1926 році в сільському клубі почав діяти електричний двигун, і було показано
Слов'яносербськ
Сторінка 5 з 8
Радянської влади. Для боротьби з бандитизмом створювалися спеціальні загони, ядро яких становили комуністи й комсомольці. Комсомольськаорганізація виникла тут у 1921 році. Одними з перших еюмсомольців були П. Шалахін (секретар), І. Бондаренко, П. Висоцький та інші.
У запеклих сутичках з озвірілими бандитами загинули, як герої, комуністи голова слов'яносербського підрайвиконкому І. Д. Дуб'янець, Г. К. Залуцький, В. С. Зінченко та інші.
Комсомольці влаштовували вечори запитань і відповідей, самі писали п'єси на антирелігійні теми, випускали стінгазету «Безбожник». Велика роз'яснювальна робота дала результати. В 1934 році на вимогу населення церкву було закрито, а слов'яносербський священик прилюдно зрікся сану. Чимала робота проводилась по ліквідації неписьменності серед населення. У створенні гуртків лікнепу активну участь брали вчителі, зокрема II. Н. та Н. М. Цимбали.
У середині 20-х рр. у Слов'яносербську міцніють паростки кооперації. У 1924 році тут утворилась сільськогосподарська постачальна кооперація (голова - Ф. X. Медін). З її допомогою селяни придбали необхідний реманент та сільськогосподарські машини. Стала відчутною робота споживчої кооперації, в лавках якої з'являлося дедалі більше товарів.
У лютому 1929 року, втілюючи в життя рішення XV з'їзду партії, партійна організація села, що налічувала 32 комуністи, виступила з ініціативою створення ТСОЗів. За короткий час їх було організовано 12 - «Серп і молот» (голова М. Д. Трегубов), «Червоний бойовик» (голова І. Р. Корсун), «Червоний колос», ім. Будьонного та інші, що налічували близько 800 дворів. Члени товариства «Вірний шлях» придбали молотарку, а згодом і трактор «Фордзон». Вже у перший рік свого існування це товариство виконало державний план хлібозаготівель на 120 проц., засипало насіннєвий і страховий фонди та видало достатньо зерна своїм трудівникам.
Наступного року слов'яносербські ТСОЗи об'єдналися в 3 колгоспи - «Серпі молот», «Червоний бойовик» та ім. Будьонного, яким належало майже 2,5 тис. га землі. В 1931 році з цих господарств утворилась одна артіль - «Об'єднана праця», яка мала трактор і молотарку. Головою артілі став комуніст І. Р. Корсун. В 1930 році у районі Слов'яносербська на землях хутора Червоний Лиман організовується радгосп з тією ж назвою.
З кожним роком міцнішала економіка та культура землеробства колгоспу «Об'єднана праця». У 1936 році вже 85 проц. земель тут обробляли трактори. Через чотири роки, в 1940 році, колгоспники одержали з площі 1800 га середній урожай зернових - по 19,8 цнт з га, озимої пшениці - по 30 цнт. За досягнення таких високих показників господарство здобуло право бути учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Його нагородили Дипломом 1-го ступеня і грошовою премією в розмірі 10 тис. карбованців.
За роки передвоєнних п'ятирічок у Слов'яносербську яскраво розгоряється полум'я соціалістичного змагання. Перед у ньому вели рільники Д. С. Іванченко
та П. С. Токарева, доярки Л. С. Сабова та О. В. Сєдаш, телятниця П. І. Гузнева та інші. У відповідь на починання таких новаторів сільського господарства, як Марія Демченко, Парасковія Ангеліна, вони добивалися високих показників у роботі, за що їх не раз нагороджували грошовими преміями та почесними грамотами Слов'яносербського райкому КП України і райвиконкому.
Із зростанням прибутків колгоспу поліпшився добробут трудівників. У 1926 році в сільському клубі почав діяти електричний двигун, і було показано
Дивиться також інші населені пункти району: