Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З перших же днів Рада розгорнула активну діяльність по налагодженню роботи шахт. За пропозицією робітників Рада призначила гірничого інженера Нікітіна керуючим Селезнівським рудником, його заступниками - двох шахтарів. Селезнівська Рада стала справжнім органом народної влади Вона займалася
постачанням трудящих продовольством, вживала заходів по організації освіти, подавала допомогу сім'ям загиблих фронтовиків. Для боротьби з каледінською контрреволюцією Рада створила червоногвардійський загін на чолі з шахтарем-більшовиком М. М. Циплаковим.
В період німецької окупації, що почалася з 26 квітня 1918 року, шахтарі селища зазнали багато страж дань. Разом з німцями прийшли українські буржуазні націоналісти. Був звіряче убитий член бюро партійного осередку Даренський, поранений активіст Чергін. Окупанти примушували гірників працювати по 11-12 годин на добу. Зростала дорожнеча, серед шахтарів почався голод. Та робітники не схилили голови перед окупантами. В районі поблизького села Андріанопіль діяв партизанський загін під командуванням С. П. Ткаченка. В його складі було немало селезнівських шахтарів. Загін діяв у тісному контакті з алчевськими підпільниками. В липні 1918 року партизани розгромили місцеву варту.
Революція в Німеччині прискорила кінець німецької окупації селища. 21 грудня 1918 року був створений ревком Селезнівських рудників, до складу якого увійшли більшовики Циплаков Турбін, Швець, Колода та інші.
Для боротьби з білогвардійцями, що діяли в околицях, Селезнівський ревком створив два робітничих загони. їх очолили шахтарі І. Ф. Ричков та В. Є. Горянський. У лютому 1919 року загони влилися до регулярних частин Червоної Армії.
На початку квітня 1919 року фронт проходив у 15-20 км від Селезнівки. Гірники під командуванням М. М. Циплакова спільно з підрозділами Першого Луганського Комуністичного полку в районі Костівка - Адріанопіль успішно відбивали атаки денікінців. У другій половині квітня 1919 року запеклі бої з денікінцями розгорнулися на підступах до Луганська. Загін селезнівських шахтарів чисельністю 120 чол. влився до лав захисників Луганська. В числі добровольців був молодий боєць П. Ф. Горбоконенко, який згодом пройшов славний бойовий шлях від червоноармійця до одного з командирів 43-го стрілецького полку 15 Сивашської дивізії (П. Ф. Горбоконенко загинув у роки Великої Вітчизняної війни).
Червоноармійські частини і робітничі загони мужньо захищали Донбас. Проте сили були нерівні, на початку червня 1919 року денікінці оволоділи всім басейном.
У грудні 1919 року частини Першої Кінної армії визволили селище від білогвардійців. Відновили діяльність органи Радянської влади.
Величезні труднощі в боротьбі з розрухою довелось подолати гірникам Селезнівського рудника у відбудовний період. Більшість шахт Селезнівського рудника (№№ 1, 2, 7, 11, 20, ЗО) не діяла. Невистачало робочої сили, кваліфікованих кадрів, бракувало матеріалів, коштів. Сотні шахтарів не повернулися з фронтів громадянської війни. В селищі було багато сиріт. Селезнівська Рада робітничих депутатів, розв'язуючи господарські завдання, вела також боротьбу з дитячою бездоглядністю. За рішенням Ради в 1920 році у селищі (в колишньому маєтку Мсциховського) був відкритий дитячий будинок, де виховувалися діти, батьки яких загинули на фронтах громадянської війни. Справа відбудови Донбасу і зокрема Селезнівських рудників стала загальнонародною. В 1920 році партійна організація Алчевська направила в Селезнівку загін робітників металургійного заводу, які допомагали гірникам відбудовувати шахти. В серпні 1920 року на мітингу шахтарів Селезнівського рудника виступив голова ВЦВК М. І. Калінін, який закликав швидше відбудувати вугільну кочегарку країни. На шахтах селища в 1920- 1922 рр. самовіддано працював один з полків Української трудової армії, створеної за спільним рішенням Раднаркому РРФСР і Всеукраїнського ревкому від 21 січня 1920 року. Велику допомогу гірникам подав загін комсомольців і молоді
Перевальськ
Сторінка 4 з 9
встановили контроль над виробництвом. 19 листопада 1917 року гірники селища переобрали рудникову Раду робітничих депутатів. Серед обраних були більшовики Харитонов, Токарєв, Васютинський, Ананьївський, Хамов, Комарцов. постачанням трудящих продовольством, вживала заходів по організації освіти, подавала допомогу сім'ям загиблих фронтовиків. Для боротьби з каледінською контрреволюцією Рада створила червоногвардійський загін на чолі з шахтарем-більшовиком М. М. Циплаковим.
В період німецької окупації, що почалася з 26 квітня 1918 року, шахтарі селища зазнали багато страж дань. Разом з німцями прийшли українські буржуазні націоналісти. Був звіряче убитий член бюро партійного осередку Даренський, поранений активіст Чергін. Окупанти примушували гірників працювати по 11-12 годин на добу. Зростала дорожнеча, серед шахтарів почався голод. Та робітники не схилили голови перед окупантами. В районі поблизького села Андріанопіль діяв партизанський загін під командуванням С. П. Ткаченка. В його складі було немало селезнівських шахтарів. Загін діяв у тісному контакті з алчевськими підпільниками. В липні 1918 року партизани розгромили місцеву варту.
Революція в Німеччині прискорила кінець німецької окупації селища. 21 грудня 1918 року був створений ревком Селезнівських рудників, до складу якого увійшли більшовики Циплаков Турбін, Швець, Колода та інші.
Для боротьби з білогвардійцями, що діяли в околицях, Селезнівський ревком створив два робітничих загони. їх очолили шахтарі І. Ф. Ричков та В. Є. Горянський. У лютому 1919 року загони влилися до регулярних частин Червоної Армії.
На початку квітня 1919 року фронт проходив у 15-20 км від Селезнівки. Гірники під командуванням М. М. Циплакова спільно з підрозділами Першого Луганського Комуністичного полку в районі Костівка - Адріанопіль успішно відбивали атаки денікінців. У другій половині квітня 1919 року запеклі бої з денікінцями розгорнулися на підступах до Луганська. Загін селезнівських шахтарів чисельністю 120 чол. влився до лав захисників Луганська. В числі добровольців був молодий боєць П. Ф. Горбоконенко, який згодом пройшов славний бойовий шлях від червоноармійця до одного з командирів 43-го стрілецького полку 15 Сивашської дивізії (П. Ф. Горбоконенко загинув у роки Великої Вітчизняної війни).
Червоноармійські частини і робітничі загони мужньо захищали Донбас. Проте сили були нерівні, на початку червня 1919 року денікінці оволоділи всім басейном.
У грудні 1919 року частини Першої Кінної армії визволили селище від білогвардійців. Відновили діяльність органи Радянської влади.
Величезні труднощі в боротьбі з розрухою довелось подолати гірникам Селезнівського рудника у відбудовний період. Більшість шахт Селезнівського рудника (№№ 1, 2, 7, 11, 20, ЗО) не діяла. Невистачало робочої сили, кваліфікованих кадрів, бракувало матеріалів, коштів. Сотні шахтарів не повернулися з фронтів громадянської війни. В селищі було багато сиріт. Селезнівська Рада робітничих депутатів, розв'язуючи господарські завдання, вела також боротьбу з дитячою бездоглядністю. За рішенням Ради в 1920 році у селищі (в колишньому маєтку Мсциховського) був відкритий дитячий будинок, де виховувалися діти, батьки яких загинули на фронтах громадянської війни. Справа відбудови Донбасу і зокрема Селезнівських рудників стала загальнонародною. В 1920 році партійна організація Алчевська направила в Селезнівку загін робітників металургійного заводу, які допомагали гірникам відбудовувати шахти. В серпні 1920 року на мітингу шахтарів Селезнівського рудника виступив голова ВЦВК М. І. Калінін, який закликав швидше відбудувати вугільну кочегарку країни. На шахтах селища в 1920- 1922 рр. самовіддано працював один з полків Української трудової армії, створеної за спільним рішенням Раднаркому РРФСР і Всеукраїнського ревкому від 21 січня 1920 року. Велику допомогу гірникам подав загін комсомольців і молоді
Дивиться також інші населені пункти району:
- Ящикове
- Чорнухине
- Червоний Прапор
- Фащівка
- Селезнівка
- Петрівка
- Михайлівка
- Малоіванівка
- Комісарівка
- Зоринськ
- Городище
- Бугаївка
- Андріанополь
- Артемівськ