Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Перевальськ

Сторінка 2 з 9
У квітні 1902 року на шахтах селища розповсюджувались листівки під назвою «Що таке прямі і непрямі податки?», які викривали політику царизму, капіталістичну експлуатацію. Розповсюдження нелегальної літератури у наступні роки посилилося. В донесенні місцевої поліції відзначалося, що в ніч на 28 квітня 1903 року на Селезнівських рудниках були розкидані прокламації «Російська соціал-демократична робітнича партія», «Листи до товаришів».
Звістка про звірячу розправу царизму з робітниками Петрограда 9 січня 1905 року сколихнула весь пролетарський Донбас. Шахтарі Селезнівських рудників організовано провели маївку, на якій представники Юр'ївської соціал-демократичної організації виголошували політичні промови, спрямовані проти самодержавства і капіталу. Страйк, який спалахнув у травні 1905 року на шахті № 2, тривав кілька днів; ним керував страйковий комітет на чолі з робітником Яковом Чорним. Страйкарі організували факельний похід до шахти № 1 і звернулися до робітників із закликом підтримати їхній виступ. До страйку приєдналися гірники шахти № 1 та інших рудників. Масовість і організованість страйку налякали підприємців. Шахтовласники, чекаючи підходу карателів, погодилися з вимогами робітників про підвищення заробітної плати. Карателі, які наспіли, жорстоко розправилися із страйкуючими. Керівники страйку та його активні учасники були заарештовані, а їхні сім'ї вислані із селищa.
Однак це не послабило революційного руху шахтарів селища. Під впливом Луганської та Алмазно-Юр'ївської організацій РСДРП робітники Селезнівського рудника ще енергійніше розгортають революційну боротьбу. На початку 1906 року на шахтах створюються профспілки, в яких сильним був вплив більшовиків. Організовано пройшов першотравневий страйк гірників Селезнівського рудника в 1906 році. У селищі відбувалися мітинги, на яких більшовицькі оратори роз'яснювали робітникам їхні завдання в боротьбі з самодержавством.
Під впливом робітників-шахтарів революційні настрої поширювались і серед жителів ближніх сіл. Так, 1 серпня 1906 року в селі Селезнівці за рішенням загального сходу селяни приступили до поділу поміщицької землі.
Після поразки першої російської революції царський уряд з усією жорстокістю обрушився на пролетаріат та його революційні організації. На шахтах були розігнані профспілки, які, на думку шахтовласника Мсциховського, «є центром пропаганди, а гроші профспілки витрачаються на придбання зброї та злочинної літератури».
У роки столипінської реакції акціонери Селезнівського товариства за рахунок посилення експлуатації гірників збільшили основний капітал з 2,5 до 4 млн. крб. Було закладено нову капітальну шахту № 3, збудовано електромеханічну майстерню.
На одному полюсі йшло нагромадження капіталу, а на другому - злиденності. Низький життєвий рівень, антисанітарні умови, в яких жили шахтарі, привели в 1910 році до спалаху епідемії холери, внаслідок чого загинуло багато жителів селища.
Більшовицька газета «Звезда» в червні 1911 року писала: «Умови роботи шахтарів не тільки на Селезнівському руднику, а й взагалі на шахтах в окрузі нестерпні в повному розумінні цього слова. За нестерпну працю в надрах землі, без світла і повітря, щохвилини ризикуючи бути похованим за життя, робітник заробляє максимум 35- 40 карбованців на місяць. Туляться робітники в сирих, темних приміщеннях, нерідко просто нашвидкоруч виритих землянках по 10-15 чоловік у кожній». І далі в газеті зазначалося: «...нема гірше життя, ніж життя шахтаря. Це - повільне, болісне вимирання, каліцтво у фізичному і культурному відношенні. Тут, на шахтах, не дотримуються навіть мінімальних правил щодо робітників, установлених нашим законодавством».
Страйкова боротьба робітників ставала дедалі організованішою. З 1 по 4 травня 1911 року страйкували робітники шахти «№ 2, а з 8 по 13 травня - гірники шахти № 1 Селезнівського рудника. Гірники поставили перед адміністрацією вимогу збільшити заробітну плату. Під час страйку з найближчого Шубінського рудника прибули стражники, які, роз'їжджаючи по робітничій колонії, силою змушували робітників ставати до роботи. Страйк закінчився частковим задоволенням вимог робітників шахти № 2, яким було добавлено 5 копійок з вагончика видобутого вугілля.