Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За досягнуті успіхи у справі збільшення виробництва валків і поліпшення їх якості за роки семирічки у 1966 році 10 трудівників заводу нагороджено орденами та медалями.
Завод прокатних валків - не єдине підприємство у Лутугиному. 5 листопада 1964 року тут завершено будівництво найбільшого в Донбасі високомеханізованого вугільного підприємства - шахти «Лутугинська-Північна». Її проектна потужність - 2500 тонн коксівного вугілля на добу. На шахті усі роботи по видобутку вугілля механізовано. У вибоях працюють найдосконаліші машини і механізми.
З розвитком заводу і будівництвом шахти «Лутугинська-Північна» зростало і упорядковувалося робітниче селище. 12 листопада 1960 року Лутугине перетворено на місто районного підпорядкування, а з 3 січня 1965 року воно стає районним центром.
Центральна частина міста забудована три- і п'ятиповерховими будинками. За післявоєнні роки житлова площа збільшилася більш як у два рази. Тільки за роки семирічки було збудовано на державні кошти понад 150 тис. кв. м житла. Крім того, робітники та службовці з допомогою держави спорудили 1500 житлових будинків загальною житловою площею 60 тис. кв. метрів. У місті з'явилися нові вулиці: Миру, Дружби, ім. Крупської, ім. Червоних партизанів, ім. Гоголя та інші.
Рік у рік зростає добробут жителів Лутугиного. Трудящі краще одягаються, харчуються, купують гарні меблі, культтовари. У побут лутугинців надійно увійшли такі предмети господарського вжитку, як пральні машини, холодильники, пилососи, газові плитки та інші. В особистому користуванні робітників та службовців уже є 68 легкових автомашин і 302 мотоцикли, 3 тис. телевізорів, 7,5 тис. радіоприймачів.
Лутугинці люблять своє молоде квітуче місто, дбайливо доглядають і озеленюють його вулиці, площі, двори. Тільки у 1966-1967 рр. посаджено 78 тис. декоративних, 3 тис. фруктових дерев, 30 тис. кущів. У багатьох дворах, парках, скверах зроблено клумби квітів, розарії.
З метою поліпшення медичного обслуговування населення у 1960 році в місті збудовано лікарню на 136 ліжок, з різними лікувальними кабінетами. На охороні здоров'я трудящих Лутугиного стоять 140 медичних працівників. Функціонують також районна санітарно-епідеміологічна станція і поліклініка.
У пошані тут фізкультура і спорт. Спортивна база міста має стадіон, спортивний зал, 6 спортивних майданчиків.
Великі зміни відбулися також у галузі народної освіти. За післявоєнні роки у Лутугиному збудовано дві середні школи і школу-інтернат, відкрито школу робітничої молоді, професійно-технічне училище і заочну середню школу. У 1967 році в усіх учбових закладах навчалося 4 тис. чоловік і працювало 250 вчителів. Великим авторитетом і повагою серед жителів користуються заслужена вчителька школи Української РСР Н. І. Щедріна.
Щорічно держава збільшує асигнування на народну освіту. У 1967 році на потреби народної освіти було витрачено понад 500 тис. карбованців. Загальноосвітній рівень жителів Лутугиного значно підвищився. У 1967 році тут з кожних 100 жителів 70 мали семирічну, середню і вищу освіту. Тільки на одній шахті «Лутугинська-Північна» у тому ж році працювало 187 інженерів.
Понад 700 наймолодших жителів міста виховуються у чотирьох дитячих яслах і п'ятьох дитячих садках, збудованих у післявоєнні роки.
Вогнищем культурно-освітньої роботи є Палац культури ім. Т. Г. Шевченка на 450 місць, збудований у 1955 році. В ньому є спортзал, кімнати для занять гуртків художньої самодіяльності, в яких налічується 140 учасників.
У місті діє кінотеатр, побудований у 1955 році.
Значну роль у задоволенні потягу лутугинців до знань відіграють 9 бібліотек, книжковий фонд яких становить 150 тис. примірників. За 1966 рік у бібліотеках було проведено багато літературних вечорів, конференцій, оглядів, виставок.
Яскравим свідченням високої культури жителів Лутугиного є передплата періодичної преси. У 1967 році жителі міста передплачували газет загальним тиражем 10 тис. примірників і 9 тис. примірників журналів.
Лутугине
Сторінка 7 з 8
підвищити продуктивність праці на 2 проц. проти плану. У досягнуті успіхи велику частку праці вклали й ви. Завдяки високій якості валків ми не тільки домоглися цих показників, а й достроково виконали річний план».За досягнуті успіхи у справі збільшення виробництва валків і поліпшення їх якості за роки семирічки у 1966 році 10 трудівників заводу нагороджено орденами та медалями.
З розвитком заводу і будівництвом шахти «Лутугинська-Північна» зростало і упорядковувалося робітниче селище. 12 листопада 1960 року Лутугине перетворено на місто районного підпорядкування, а з 3 січня 1965 року воно стає районним центром.
Центральна частина міста забудована три- і п'ятиповерховими будинками. За післявоєнні роки житлова площа збільшилася більш як у два рази. Тільки за роки семирічки було збудовано на державні кошти понад 150 тис. кв. м житла. Крім того, робітники та службовці з допомогою держави спорудили 1500 житлових будинків загальною житловою площею 60 тис. кв. метрів. У місті з'явилися нові вулиці: Миру, Дружби, ім. Крупської, ім. Червоних партизанів, ім. Гоголя та інші.
Рік у рік зростає добробут жителів Лутугиного. Трудящі краще одягаються, харчуються, купують гарні меблі, культтовари. У побут лутугинців надійно увійшли такі предмети господарського вжитку, як пральні машини, холодильники, пилососи, газові плитки та інші. В особистому користуванні робітників та службовців уже є 68 легкових автомашин і 302 мотоцикли, 3 тис. телевізорів, 7,5 тис. радіоприймачів.
Лутугинці люблять своє молоде квітуче місто, дбайливо доглядають і озеленюють його вулиці, площі, двори. Тільки у 1966-1967 рр. посаджено 78 тис. декоративних, 3 тис. фруктових дерев, 30 тис. кущів. У багатьох дворах, парках, скверах зроблено клумби квітів, розарії.
З метою поліпшення медичного обслуговування населення у 1960 році в місті збудовано лікарню на 136 ліжок, з різними лікувальними кабінетами. На охороні здоров'я трудящих Лутугиного стоять 140 медичних працівників. Функціонують також районна санітарно-епідеміологічна станція і поліклініка.
У пошані тут фізкультура і спорт. Спортивна база міста має стадіон, спортивний зал, 6 спортивних майданчиків.
Великі зміни відбулися також у галузі народної освіти. За післявоєнні роки у Лутугиному збудовано дві середні школи і школу-інтернат, відкрито школу робітничої молоді, професійно-технічне училище і заочну середню школу. У 1967 році в усіх учбових закладах навчалося 4 тис. чоловік і працювало 250 вчителів. Великим авторитетом і повагою серед жителів користуються заслужена вчителька школи Української РСР Н. І. Щедріна.
Щорічно держава збільшує асигнування на народну освіту. У 1967 році на потреби народної освіти було витрачено понад 500 тис. карбованців. Загальноосвітній рівень жителів Лутугиного значно підвищився. У 1967 році тут з кожних 100 жителів 70 мали семирічну, середню і вищу освіту. Тільки на одній шахті «Лутугинська-Північна» у тому ж році працювало 187 інженерів.
Понад 700 наймолодших жителів міста виховуються у чотирьох дитячих яслах і п'ятьох дитячих садках, збудованих у післявоєнні роки.
Вогнищем культурно-освітньої роботи є Палац культури ім. Т. Г. Шевченка на 450 місць, збудований у 1955 році. В ньому є спортзал, кімнати для занять гуртків художньої самодіяльності, в яких налічується 140 учасників.
У місті діє кінотеатр, побудований у 1955 році.
Значну роль у задоволенні потягу лутугинців до знань відіграють 9 бібліотек, книжковий фонд яких становить 150 тис. примірників. За 1966 рік у бібліотеках було проведено багато літературних вечорів, конференцій, оглядів, виставок.
Яскравим свідченням високої культури жителів Лутугиного є передплата періодичної преси. У 1967 році жителі міста передплачували газет загальним тиражем 10 тис. примірників і 9 тис. примірників журналів.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Юр'ївка
- Розкішне
- Першозванка
- Оріхівка
- Кам'янка
- Іллірія
- Георгіївка
- Врубівський
- Весела Тарасівка
- Білоріченський
- Біле
- Успенка