Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Міусинськ - місто потомствених енергетиків. Візьмемо робітничу династію Сбітнєвих. Її глава - Дмитро Федорович працював на будівництві ДРЕС
каменярем. Потім здобув спеціальність машиніста парової турбіни. За бездоганну і багаторічну роботу його нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. На електростанції трудяться і 2 сини Д. Ф. Сбітнєва - Іван та Михайло. І. Д. Сбітнєв спочатку працював слюсарем електроцеху, а після закінчення вечірнього відділення Штерівського енерготехнікуму - майстром того ж цеху. Його брат пройшов шлях від водія автомашини до начальника паливно-транспортного цеху. Він теж закінчив технікум без відриву від виробництва.
З 1926 року працює на Штерівській ДРЕС Г. В. Корольов - спочатку грабарем, вантажником, а потім начальником зміни паливно-транспортного цеху. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Його син Віктор - начальник зміни турбінного цеху електростанції. І таких родин у Міусинську багато.
З кожним роком підвищується добробут трудівників міста, зростають їх заробітки. Так, середньомісячна зарплата енергетиків Штерівської ДРЕС становила у 1966 році 95 крб. проти 87 крб. у 1958 році. Працівники заводу металевих виробів заробляють в середньому по 110 крб. Життя міусинців стає чимдалі заможнішим. У 1966 році вони мали 18 власних легкових автомашин, понад 50 мотоциклів і моторолерів, 1100 телевізорів та радіоприймачів, 165 холодильників, 430 пральних машин та інші цінні речі.
Дедалі поліпшуються житлові умови трудівників міста. Щороку в Міусинську вводиться в експлуатацію до 3 тис. кв. м житлової площі. Якщо в 1959 році на кожного мешканця припадало в середньому 7,3 кв. м площі, то в 1966 році - 9,2 кв. м. Багатоквартирні будинки виросли на вулицях Комсомольській, ім. Кірова, ім. Дзержинського, Шкільній, на Студентському проспекті. За 1959-1966 роки в Міусинську з'явилися нові вулиці: ім. Лєрмонтова, ім. Чайковського, Зелена, ім. 40-річчя Жовтня та інші.
Молоде місто з кожним роком стає красивішим і впорядкованішим. У ньому немає жодної вулиці, яка б не була заасфальтована або забрукована. Лише в 1962- 1966 рр. тут побудовано близько 22 тис. кв. м доріг і тротуарів з твердим покриттям. Все пишнішим стає зелене вбрання Міусинська. Влітку 1965 року на честь 50-річчя Радянської влади закладено сквер Молодіжний. Багато дерев, чагарників, квітів щороку висаджується у дворах, біля будинків, вздовж вулиць і доріг.
Улюбленим місцем відпочинку міусинців є міський парк. Тут відкрито літній кінотеатр, читальний зал, кафе. Парк прилягає до водосховища, створеного енергетиками на річці Міусі. На його березі обладнано пляж, водну станцію, яка має про- гулочні моторні катери, водні велосипеди, човни тощо.
Питанням благоустрою міста велику увагу приділяє міська Рада депутатів трудящих. Щорічні асигнування на впорядкування Міусинська становлять близько 30 тис. крб. З ініціативи міськради, зокрема, було проведено великі роботи по впорядкуванню вулиць Шкільної і Зеленої. У місті добре налагоджено торгівлю. Тут відкрито 8 магазинів, з них 3 промтоварні і 5 продуктових. До послуг жителів кілька побутових майстерень.
Партійні, радянські та профспілкові органи постійно дбають про поліпшення медичного обслуговування. У місті є лікарня на 150 ліжок, поліклініка, які мають найновіше медичне обладнання. В них працюють 23 кваліфіковані лікарі і понад 100 чоловік середнього медичного персоналу. У 1966 році на потреби охорони здоров'я жителів Міусинська було асигновано 312 тис. крб. - у півтора раза більше, ніж у 1959 році.
Понад 300 робітників і спеціалістів Штерівської ДРЕС щороку відпочивають і лікуються у місцевому профілакторії, відкритому в 1958 році профспілковою організацією електростанції. Близько 100 енергетиків щороку одержують путівки в санаторії і будинки відпочинку.
Не менше, ніж про здоров'я трудящих, піклуються в Міусинську і про розвиток народної освіти. У місті є чудова школа-десятирічка з вечірнім відділенням, яка носить ім'я Героя Радянського Союзу В. П. Погорєлова. Вона має просторий і світлий учбовий корпус з їдальнею і спортивним залом, чудові майстерні. У 1967 році в школі навчалося 930 дітей, працювало 55
Міусинськ
Сторінка 6 з 7
семирічки завод у 12 разів збільшив випуск продукції без додаткових затрат, розширення виробничих площ і з тією ж кількістю робітників. Добре працював заводський колектив і в 1966 році. План цього року він виконав на 121,6 проц., виробивши додаткової продукції на 79 тис. карбованців.Міусинськ - місто потомствених енергетиків. Візьмемо робітничу династію Сбітнєвих. Її глава - Дмитро Федорович працював на будівництві ДРЕС
З 1926 року працює на Штерівській ДРЕС Г. В. Корольов - спочатку грабарем, вантажником, а потім начальником зміни паливно-транспортного цеху. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Його син Віктор - начальник зміни турбінного цеху електростанції. І таких родин у Міусинську багато.
З кожним роком підвищується добробут трудівників міста, зростають їх заробітки. Так, середньомісячна зарплата енергетиків Штерівської ДРЕС становила у 1966 році 95 крб. проти 87 крб. у 1958 році. Працівники заводу металевих виробів заробляють в середньому по 110 крб. Життя міусинців стає чимдалі заможнішим. У 1966 році вони мали 18 власних легкових автомашин, понад 50 мотоциклів і моторолерів, 1100 телевізорів та радіоприймачів, 165 холодильників, 430 пральних машин та інші цінні речі.
Дедалі поліпшуються житлові умови трудівників міста. Щороку в Міусинську вводиться в експлуатацію до 3 тис. кв. м житлової площі. Якщо в 1959 році на кожного мешканця припадало в середньому 7,3 кв. м площі, то в 1966 році - 9,2 кв. м. Багатоквартирні будинки виросли на вулицях Комсомольській, ім. Кірова, ім. Дзержинського, Шкільній, на Студентському проспекті. За 1959-1966 роки в Міусинську з'явилися нові вулиці: ім. Лєрмонтова, ім. Чайковського, Зелена, ім. 40-річчя Жовтня та інші.
Молоде місто з кожним роком стає красивішим і впорядкованішим. У ньому немає жодної вулиці, яка б не була заасфальтована або забрукована. Лише в 1962- 1966 рр. тут побудовано близько 22 тис. кв. м доріг і тротуарів з твердим покриттям. Все пишнішим стає зелене вбрання Міусинська. Влітку 1965 року на честь 50-річчя Радянської влади закладено сквер Молодіжний. Багато дерев, чагарників, квітів щороку висаджується у дворах, біля будинків, вздовж вулиць і доріг.
Улюбленим місцем відпочинку міусинців є міський парк. Тут відкрито літній кінотеатр, читальний зал, кафе. Парк прилягає до водосховища, створеного енергетиками на річці Міусі. На його березі обладнано пляж, водну станцію, яка має про- гулочні моторні катери, водні велосипеди, човни тощо.
Питанням благоустрою міста велику увагу приділяє міська Рада депутатів трудящих. Щорічні асигнування на впорядкування Міусинська становлять близько 30 тис. крб. З ініціативи міськради, зокрема, було проведено великі роботи по впорядкуванню вулиць Шкільної і Зеленої. У місті добре налагоджено торгівлю. Тут відкрито 8 магазинів, з них 3 промтоварні і 5 продуктових. До послуг жителів кілька побутових майстерень.
Партійні, радянські та профспілкові органи постійно дбають про поліпшення медичного обслуговування. У місті є лікарня на 150 ліжок, поліклініка, які мають найновіше медичне обладнання. В них працюють 23 кваліфіковані лікарі і понад 100 чоловік середнього медичного персоналу. У 1966 році на потреби охорони здоров'я жителів Міусинська було асигновано 312 тис. крб. - у півтора раза більше, ніж у 1959 році.
Понад 300 робітників і спеціалістів Штерівської ДРЕС щороку відпочивають і лікуються у місцевому профілакторії, відкритому в 1958 році профспілковою організацією електростанції. Близько 100 енергетиків щороку одержують путівки в санаторії і будинки відпочинку.
Не менше, ніж про здоров'я трудящих, піклуються в Міусинську і про розвиток народної освіти. У місті є чудова школа-десятирічка з вечірнім відділенням, яка носить ім'я Героя Радянського Союзу В. П. Погорєлова. Вона має просторий і світлий учбовий корпус з їдальнею і спортивним залом, чудові майстерні. У 1967 році в школі навчалося 930 дітей, працювало 55
Дивиться також інші населені пункти району: