Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Партійна та комсомольська організації дбали про поліпшення культурно-побутового обслуговування штербудівців. У 1924 році було завершено будівництво школи та клубу. Почали працювати гуртки художньої самодіяльності - драматичний і музичний.
В усіх сферах життя будівників ДРЕС велику роль відігравали жінки. На загальних зборах жінок селища, що відбулися 9 грудня 1923 року, було обрано раду. Її члени піднімали робітниць на ударну працю, організували жінок на субот- ники тощо.
Пишаючись тим, що Штерівська ДРЕС є первістком ленінського плану електрифікації Росії, будівники прагнули якомога скоріше здати її в експлуатацію. Звістка про смерть В. І. Леніна викликала у них невимовну скорботу. У відповідь на оголошений Центральним Комітетом РКП(б) ленінський призов близько 80 передових робітників подали заяви про вступ до Комуністичної партії. У березні 1925 року парт- осередок об'єднував вже понад 100 комуністів.
Настав 1926 рік. У травні відбувся пробний пуск першої турбіни. Але через кілька днів роботи агрегату в фундаменті турбогенератора з'явилися тріщини. Дехто з німецьких та англійських спеціалістів, що працювали тоді на Штербуді, злораділи: мовляв, збираються новий світ будувати, а звичайну турбіну змонтувати як слід не зуміли. Однак будівельники не впали у розпач. Комуністи - головний механік В. П. Блюдін, заступник начальника будівництва М.О. Білоусов, начальник електро-цеху П. П. Лютиков (згодом один з керівників краснодонського підпілля під час ні- мецько-фашистської окупації), бетонник М. Д. Каманін по кілька діб не виходили з машинного відділення. Дефект було ліквідовано, і 8 жовтня 1926 року перший агрегат Штерівської ДРЕС потужністю 10 тис. квт здали у промислову експлуатацію.
Колектив штербудівців, трудящі навколишніх шахт відзначили цей
день як велике свято. На електростанції відбувся урочистий мітинг, присвячений пуску ДРЕС, що знаменувало початок електрифікації Донецького басейну.
Електроенергія потрібна була кожній шахті, кожному промисловому підприємству. Введення до експлуатації лише однієї турбіни не могло задовольнити і десятої частини потреби в електроенергії. Тому будівельники прагнули якнайшвидше нарощувати потужність ДРЕС. 11 лютого 1927 року почав давати струм другий турбогенератор потужністю 10 тис. квт. Спорудження першої черги електростанції було завершено. Вироблювана нею електроенергія коштувала порівняно недорого, оскільки станція працювала на антрацитовому штибі, що вважався бросовим відходом. Саме на Штерівській ДРЕС вперше в нашій країні було вирішено складне технічне завдання - застосування штибу як основного енергетичного паливa.
У 1930 році стала до ладу друга черга електростанції потужністю 49 тис. квт, а через рік - і третя черга на 88 тис. квт. Отже, замість передбачених планом ГОЕЛРО 100 тис. квт потужність Штерівської ДРЕС на 1932 рік була доведена до 157 тис. кіловат.
У наступні роки зусилля енергетиків були спрямовані на підвищення економічності роботи устаткування. З цією метою партійна організація і комітет профспілки організували технічне навчання робітників. Вчорашні будівельники і монтажники на курсах техмінімуму оволодівали новими спеціальностями. Передусім було організовано підготовку кочегарів котлів і машиністів парових турбін, тобто тих, хто працював на вирішальних ділянках виробництва. Кращі, досвідчені спеціалісти електростанції викладали робітникам основи теплотехніки, математику, фізику, ділилися своїм трудовим досвідом. Для підготовки майстрів, техніків та інженерів-електриків у 1930 році при ДРЕС було відкрито Штерівський втуз. Через 3 роки його реорганізовано в енергетичний технікум. В ньому спеціальність енергетиків здобули десятки робітників.
Партійна організація очолила боротьбу колективу Штерівської ДРЕС за технічний прогрес, за виявлення і використання внутрішніх резервів
Міусинськ
Сторінка 2 з 7
кореспондентами і розповсюджувачами газет «Кочегарка» та «Молодий ленінець». Разом з комуністами вони брали участь в боротьбі проти решток білогвардійських і куркульських банд, що нишпорили в районі. У протоколі засідання партійного осередку Штербуду 21 січня 1924 року записано, що в результаті збройної сутички з бандитами кількох з них заарештовано, а одного вбито. В усіх сферах життя будівників ДРЕС велику роль відігравали жінки. На загальних зборах жінок селища, що відбулися 9 грудня 1923 року, було обрано раду. Її члени піднімали робітниць на ударну працю, організували жінок на субот- ники тощо.
Пишаючись тим, що Штерівська ДРЕС є первістком ленінського плану електрифікації Росії, будівники прагнули якомога скоріше здати її в експлуатацію. Звістка про смерть В. І. Леніна викликала у них невимовну скорботу. У відповідь на оголошений Центральним Комітетом РКП(б) ленінський призов близько 80 передових робітників подали заяви про вступ до Комуністичної партії. У березні 1925 року парт- осередок об'єднував вже понад 100 комуністів.
Настав 1926 рік. У травні відбувся пробний пуск першої турбіни. Але через кілька днів роботи агрегату в фундаменті турбогенератора з'явилися тріщини. Дехто з німецьких та англійських спеціалістів, що працювали тоді на Штербуді, злораділи: мовляв, збираються новий світ будувати, а звичайну турбіну змонтувати як слід не зуміли. Однак будівельники не впали у розпач. Комуністи - головний механік В. П. Блюдін, заступник начальника будівництва М.О. Білоусов, начальник електро-цеху П. П. Лютиков (згодом один з керівників краснодонського підпілля під час ні- мецько-фашистської окупації), бетонник М. Д. Каманін по кілька діб не виходили з машинного відділення. Дефект було ліквідовано, і 8 жовтня 1926 року перший агрегат Штерівської ДРЕС потужністю 10 тис. квт здали у промислову експлуатацію.
Колектив штербудівців, трудящі навколишніх шахт відзначили цей
день як велике свято. На електростанції відбувся урочистий мітинг, присвячений пуску ДРЕС, що знаменувало початок електрифікації Донецького басейну.
Електроенергія потрібна була кожній шахті, кожному промисловому підприємству. Введення до експлуатації лише однієї турбіни не могло задовольнити і десятої частини потреби в електроенергії. Тому будівельники прагнули якнайшвидше нарощувати потужність ДРЕС. 11 лютого 1927 року почав давати струм другий турбогенератор потужністю 10 тис. квт. Спорудження першої черги електростанції було завершено. Вироблювана нею електроенергія коштувала порівняно недорого, оскільки станція працювала на антрацитовому штибі, що вважався бросовим відходом. Саме на Штерівській ДРЕС вперше в нашій країні було вирішено складне технічне завдання - застосування штибу як основного енергетичного паливa.
У 1930 році стала до ладу друга черга електростанції потужністю 49 тис. квт, а через рік - і третя черга на 88 тис. квт. Отже, замість передбачених планом ГОЕЛРО 100 тис. квт потужність Штерівської ДРЕС на 1932 рік була доведена до 157 тис. кіловат.
У наступні роки зусилля енергетиків були спрямовані на підвищення економічності роботи устаткування. З цією метою партійна організація і комітет профспілки організували технічне навчання робітників. Вчорашні будівельники і монтажники на курсах техмінімуму оволодівали новими спеціальностями. Передусім було організовано підготовку кочегарів котлів і машиністів парових турбін, тобто тих, хто працював на вирішальних ділянках виробництва. Кращі, досвідчені спеціалісти електростанції викладали робітникам основи теплотехніки, математику, фізику, ділилися своїм трудовим досвідом. Для підготовки майстрів, техніків та інженерів-електриків у 1930 році при ДРЕС було відкрито Штерівський втуз. Через 3 роки його реорганізовано в енергетичний технікум. В ньому спеціальність енергетиків здобули десятки робітників.
Партійна організація очолила боротьбу колективу Штерівської ДРЕС за технічний прогрес, за виявлення і використання внутрішніх резервів
Дивиться також інші населені пункти району: