Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
липня вони захопили Штергрес. Жителів у селищі майже не лишилося. Частина з них евакуювалася на схід, інші переселилися до Красного Луча і Новопавлівки. Багато енергетиків самовіддано боролися з німецько-фашистськими загарбниками в рядах Червоної Армії. Так, льотчик-розвідник В. П. Погорєлов воював на Північно-Західному фронті. За мужність і відвагу він був нагороджений орденом Леніна, а у липні 1942 року йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 10 березня 1943 року під час свого 241 бойового вильоту герой- льотчик загинув.
Відзначилися у боях з ворогом і інші воїни-штерівці. Майстер служби телемеханіки і зв'язку ДРЕС П. П. Фоменко брав участь у боях на Курській дузі і штурмі Берліна, інженер виробничо-технічного відділу Д. М. Акименко - учасник штурму Кенігсберга. Вони мають високі урядові нагороди. Всього бойовими орденами і медалями СРСР нагороджено понад 150 штерівських енергетиків.
Чималий вклад у справу розгрому ворога внесли і трудівники Штергреса, що евакуювалися у східні райони країни. Завдяки їх самовідданій праці раніше встановленого строку було завершено монтаж котла і турбіни новозбудованої Карагандинської ДРЕС, яка вже 10 жовтня 1942 року стала до ладу і дала промисловий струм. Штерівські енергетики трудилися також на Уфімській, Красногорській та Берез- никівській теплоелектроцентралях. У Березниках, наприклад, з допомогою працівників Штерівської ДРЕС було налагоджене безперебійне постачання електроенергії промисловим підприємствам і колгоспам. Штерівці з неослабною увагою стежили за подіями на фронтах війни. Коли наші доблесні війська розгромили ворога на Курській дузі, вони почали готуватися до реевакуації.
Першого вересня 1943 року війська Південного фронту визволили місто Красний Луч і селище Штергрес від німецько-фашистських окупантів. А вже 3 вересня почався прийом робітників усіх спеціальностей для відбудови електростанції і селища. З Красного Луча і Новопавлівки, а потім і Карагандинської області поверталися досвідчені енергетики. Прибували вагони з устаткуванням, вивезеним у 1941 році. Відроджувати ДРЕС приїхали випускники ремісничих училищ Горьковської області, багато з них залишилося тут назавжди.
Наприкінці грудня у відбудовних роботах взяла участь військова частина, яка налічувала близько 1,5 тис. бійців і командирів. На кінець 1943 року на Штербуді працювало понад 3 тис. чоловік. їм доводилося долати величезні труднощі. Не вистачало матеріалів, машин, палива. Люди погано харчувалися, жили в землянках, бо в селищі уціліло всього 4 будинки. Переборюючи труднощі воєнного часу, люди самовіддано трудилися над тим, щоб скоріше повернути до життя електростанцію. Перед вели комуністи і комсомольці. Вони трудилися з піднесенням, не шкодуючи ні сил, ні часу. Особливо сумлінно працювали комсомольсько-молодіжна бригада мулярів Ф. М. Ільїної, бригада електриків Ф. К. Колесникова, бригада слюсарів- ремонтників В. Ф. Ткача та інші. Вони ніколи не залишали роботи, не виконавши двох-трьох змінних норм.
Відроджуючи електростанцію, штерівські енергетики і будівельники водночас подавали допомогу фронтові. У лютому 1944 року вони внесли до фонду оборони 111 тис. крб., за що одержали подяку Державного Комітету Оборони.
Героїчні зусилля робітників незабаром увінчалися успіхом. 2 травня 1944 року став до ладу перший турбогенератор потужністю 22 тис. квт. У липні 1944 року дав струм другий турбогенератор на 10 тис. квт, а наприкінці 1944 року - третій потужністю 22 тис. кіловат.
Радянський уряд високо оцінив трудовий героїзм колективу Штерівської ДРЕС. 12 кращих робітників та інженерно-технічних працівників були нагороджені орденами і медалями. Орден Леніна одержав газозварювальник
Міусинськ
Сторінка 4 з 7
У середині жовтня 1941 року Червона Армія спинила наступ німецько-фашистських військ на Південному фронті. Передній край оборони 383-ї і 395-ї шахтарських дивізій під командуванням Героїв Радянського Союзу К. І. Провалова і А. Й. Петраковського проходив біля Штергреса. Незважаючи на відчайдушні зусилля, загарбникам протягом майже 9 місяців не вдавалося зламати стійкість радянських воїнів. Тільки влітку 1942 року, підтягнувши великі сили, гітлерівці розпочали новий наступ на Південному фронті. 20 Відзначилися у боях з ворогом і інші воїни-штерівці. Майстер служби телемеханіки і зв'язку ДРЕС П. П. Фоменко брав участь у боях на Курській дузі і штурмі Берліна, інженер виробничо-технічного відділу Д. М. Акименко - учасник штурму Кенігсберга. Вони мають високі урядові нагороди. Всього бойовими орденами і медалями СРСР нагороджено понад 150 штерівських енергетиків.
Чималий вклад у справу розгрому ворога внесли і трудівники Штергреса, що евакуювалися у східні райони країни. Завдяки їх самовідданій праці раніше встановленого строку було завершено монтаж котла і турбіни новозбудованої Карагандинської ДРЕС, яка вже 10 жовтня 1942 року стала до ладу і дала промисловий струм. Штерівські енергетики трудилися також на Уфімській, Красногорській та Берез- никівській теплоелектроцентралях. У Березниках, наприклад, з допомогою працівників Штерівської ДРЕС було налагоджене безперебійне постачання електроенергії промисловим підприємствам і колгоспам. Штерівці з неослабною увагою стежили за подіями на фронтах війни. Коли наші доблесні війська розгромили ворога на Курській дузі, вони почали готуватися до реевакуації.
Першого вересня 1943 року війська Південного фронту визволили місто Красний Луч і селище Штергрес від німецько-фашистських окупантів. А вже 3 вересня почався прийом робітників усіх спеціальностей для відбудови електростанції і селища. З Красного Луча і Новопавлівки, а потім і Карагандинської області поверталися досвідчені енергетики. Прибували вагони з устаткуванням, вивезеним у 1941 році. Відроджувати ДРЕС приїхали випускники ремісничих училищ Горьковської області, багато з них залишилося тут назавжди.
Наприкінці грудня у відбудовних роботах взяла участь військова частина, яка налічувала близько 1,5 тис. бійців і командирів. На кінець 1943 року на Штербуді працювало понад 3 тис. чоловік. їм доводилося долати величезні труднощі. Не вистачало матеріалів, машин, палива. Люди погано харчувалися, жили в землянках, бо в селищі уціліло всього 4 будинки. Переборюючи труднощі воєнного часу, люди самовіддано трудилися над тим, щоб скоріше повернути до життя електростанцію. Перед вели комуністи і комсомольці. Вони трудилися з піднесенням, не шкодуючи ні сил, ні часу. Особливо сумлінно працювали комсомольсько-молодіжна бригада мулярів Ф. М. Ільїної, бригада електриків Ф. К. Колесникова, бригада слюсарів- ремонтників В. Ф. Ткача та інші. Вони ніколи не залишали роботи, не виконавши двох-трьох змінних норм.
Відроджуючи електростанцію, штерівські енергетики і будівельники водночас подавали допомогу фронтові. У лютому 1944 року вони внесли до фонду оборони 111 тис. крб., за що одержали подяку Державного Комітету Оборони.
Героїчні зусилля робітників незабаром увінчалися успіхом. 2 травня 1944 року став до ладу перший турбогенератор потужністю 22 тис. квт. У липні 1944 року дав струм другий турбогенератор на 10 тис. квт, а наприкінці 1944 року - третій потужністю 22 тис. кіловат.
Радянський уряд високо оцінив трудовий героїзм колективу Штерівської ДРЕС. 12 кращих робітників та інженерно-технічних працівників були нагороджені орденами і медалями. Орден Леніна одержав газозварювальник
Дивиться також інші населені пункти району: