Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За роки Радянської влади на нечувану височінь піднесено народну освіту. В місті в 1967 році функціонували 17 масових і 6 шкіл робітничої молоді, в яких навчалося понад 14 тис. чоловік. Тільки за роки семирічки збудовано чотири середні школи з добре обладнаними фізичними і хімічними лабораторіями, слюсарними і
столярними майстернями, спортивними залами, їдальнями, бібліотеками і читальними залами. В 1967 році на народну освіту витрачено 1482,6 тис. крб. 580 педагогів віддають свою енергію і талант справі виховання підростаючого покоління. Особливу повагу виявляють кіровці до вчителів О. А. Туболевої, Ю. А. Куриленка, М. О. Смачного, О. М. Ковбасюк. У школах провадиться велика робота по вихованню учнів на революційних, бойових і трудових традиціях. У ній беруть участь герої праці, учасники громадянської і Великої Вітчизняної воєн. В усіх школах створено Ленінські кімнати, кімнати бойової слави, відкрито картинні галереї, діють гуртки художньої самодіяльності, літературні товариства. В післявоєнні роки в місті відкрито Палац піонерів, дитячу музичну школу, станцію юних натуралістів.
Крім загальноосвітніх шкіл, у Кіровську є три професійно-технічні училища, учбово-курсовий комбінат тресту «Кіроввугілля». В 1954 році в місті створено філіал Кадіївського гірничого технікуму. До 1967 року він випустив 650 гірничих техніків.
З них начальниками дільниць працюють В. О. Коновалов, І. Г. Щербина, М. А. Королесов, О. О. Гайворонський, начальником шахти - В. А. Князєв.
Величезний потяг гірників до підвищення політичних і спеціальних технічних знань. У 1966 році з 18 100 чоловік, які працювали у вугільній промисловості Кіровська, 1720 чоловік мали вищу або середню технічну освіту, близько 700 трудящих навчалося без відриву від виробництва в інститутах і технікумах. У місті працюють школа партійно-господарського активу, семінари і гуртки мережі партійної освіти.
Створене на громадських засадах міське відділення товариства «Знання» об'єднує понад 500 лекторів. Щороку члени товариства читають близько шести тисяч лекцій на загальнополітичні, технічні, літературні та інші теми. Серед лекторів - лауреат Ленінської премії бригадир прохідників М. Л. Бойко, кріпильник М. О. бгоров, бригадири робітників очисного забою М. І. Воронкін, Герой Соціалістичної Праці І. В. Козаренко та інші.
У 1963 році в Кіровську на громадських засадах відкрився народний університет культури, який відвідують понад вісімсот слухачів. На його факультетах технічного прогресу, літератури і мистецтва, музичному, здоров'я, педагогічних знань та ін. робітники і службовці вивчають найактуальніші проблеми науки і техніки у вугільній про
мисловості, теорію та історію мистецтва, питання комуністичного виховання тощо.
У Кіровську з квітня 1965 року видається міська газета «Рабочее слово», на шахтах № 1-2 «Нова Голубівка», № 1-2 «Бєжановка» і № 6-7 виходять багатотиражні газети «Горняцкое слово», «Голос новатора» і «Шахтарська слава». Рік у рік збільшується число передплатників періодичної преси. В 1967 році на тисячу жителів припадало 1127 примірників газет і журналів.
Після трудового дня кіровцям є де провести своє дозвілля, культурно відпочити. До їх послуг два Палаци культури, вісім клубів, два кінотеатри, народний музей історії міста. Понад 2 тис. гірників та членів їхніх сімей у 1966 році брали участь у 48 різних гуртках художньої самодіяльності.
При Палаці культури ім. Леніна у 1966 році створено шахтарський ансамбль пісні і танцю, що налічував близько 150 чоловік. Шахтарська самодіяльність виховала дочку робітника шахти № 77 Е. М. Томм, яка стала солісткою Київського академічного театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка і удостоєна високого звання народної артистки УРСР.
Часто в Кіровськ приїздять артисти Луганського обласного драматичного і лялькового театрів, обласної філармонії та театральні колективи інших міст країни.
Кіровськ
Сторінка 15 з 16
Зміцненню здоров'я гірників та їхніх сімей сприяють фізкультура і спорт. У місті створено хорошу спортивну базу. До послуг кіровців стадіон, плавальний басейн, 11 спортивних залів, близько 100 спортивних майданчиків. Кіровці люблять спорт, у місті склалися чудові традиції; майже третина жителів займається спортом. За роки Радянської влади на нечувану височінь піднесено народну освіту. В місті в 1967 році функціонували 17 масових і 6 шкіл робітничої молоді, в яких навчалося понад 14 тис. чоловік. Тільки за роки семирічки збудовано чотири середні школи з добре обладнаними фізичними і хімічними лабораторіями, слюсарними і
столярними майстернями, спортивними залами, їдальнями, бібліотеками і читальними залами. В 1967 році на народну освіту витрачено 1482,6 тис. крб. 580 педагогів віддають свою енергію і талант справі виховання підростаючого покоління. Особливу повагу виявляють кіровці до вчителів О. А. Туболевої, Ю. А. Куриленка, М. О. Смачного, О. М. Ковбасюк. У школах провадиться велика робота по вихованню учнів на революційних, бойових і трудових традиціях. У ній беруть участь герої праці, учасники громадянської і Великої Вітчизняної воєн. В усіх школах створено Ленінські кімнати, кімнати бойової слави, відкрито картинні галереї, діють гуртки художньої самодіяльності, літературні товариства. В післявоєнні роки в місті відкрито Палац піонерів, дитячу музичну школу, станцію юних натуралістів.
Крім загальноосвітніх шкіл, у Кіровську є три професійно-технічні училища, учбово-курсовий комбінат тресту «Кіроввугілля». В 1954 році в місті створено філіал Кадіївського гірничого технікуму. До 1967 року він випустив 650 гірничих техніків.
З них начальниками дільниць працюють В. О. Коновалов, І. Г. Щербина, М. А. Королесов, О. О. Гайворонський, начальником шахти - В. А. Князєв.
Величезний потяг гірників до підвищення політичних і спеціальних технічних знань. У 1966 році з 18 100 чоловік, які працювали у вугільній промисловості Кіровська, 1720 чоловік мали вищу або середню технічну освіту, близько 700 трудящих навчалося без відриву від виробництва в інститутах і технікумах. У місті працюють школа партійно-господарського активу, семінари і гуртки мережі партійної освіти.
Створене на громадських засадах міське відділення товариства «Знання» об'єднує понад 500 лекторів. Щороку члени товариства читають близько шести тисяч лекцій на загальнополітичні, технічні, літературні та інші теми. Серед лекторів - лауреат Ленінської премії бригадир прохідників М. Л. Бойко, кріпильник М. О. бгоров, бригадири робітників очисного забою М. І. Воронкін, Герой Соціалістичної Праці І. В. Козаренко та інші.
У 1963 році в Кіровську на громадських засадах відкрився народний університет культури, який відвідують понад вісімсот слухачів. На його факультетах технічного прогресу, літератури і мистецтва, музичному, здоров'я, педагогічних знань та ін. робітники і службовці вивчають найактуальніші проблеми науки і техніки у вугільній про
мисловості, теорію та історію мистецтва, питання комуністичного виховання тощо.
У Кіровську з квітня 1965 року видається міська газета «Рабочее слово», на шахтах № 1-2 «Нова Голубівка», № 1-2 «Бєжановка» і № 6-7 виходять багатотиражні газети «Горняцкое слово», «Голос новатора» і «Шахтарська слава». Рік у рік збільшується число передплатників періодичної преси. В 1967 році на тисячу жителів припадало 1127 примірників газет і журналів.
Після трудового дня кіровцям є де провести своє дозвілля, культурно відпочити. До їх послуг два Палаци культури, вісім клубів, два кінотеатри, народний музей історії міста. Понад 2 тис. гірників та членів їхніх сімей у 1966 році брали участь у 48 різних гуртках художньої самодіяльності.
При Палаці культури ім. Леніна у 1966 році створено шахтарський ансамбль пісні і танцю, що налічував близько 150 чоловік. Шахтарська самодіяльність виховала дочку робітника шахти № 77 Е. М. Томм, яка стала солісткою Київського академічного театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка і удостоєна високого звання народної артистки УРСР.
Часто в Кіровськ приїздять артисти Луганського обласного драматичного і лялькового театрів, обласної філармонії та театральні колективи інших міст країни.