Сторінка 14 з 16
відзначаються красивим плануванням вулиці ім. XXII з'їзду КПРС, ім. Г. І. Борисова та ін. За двадцять післявоєнних років (1946-1966 рр.) в Кіровську збудовано 151 791 кв. метр житлової площі. Понад 2500 сімей гірників відсвяткували новосілля за семиріччя. Крім того, з допомогою держави індивідуальні забудовники спорудили понад 6 тис. кв. метрів житлової площі. Навесні і влітку Кіровськ утопає в зелені фруктових садів і декоративних дерев, у місті розкинулися зелені масиви парків і скверів. Люблять тут квіти, вони прикрашують вулиці і площі, шахтні двори і житлові квартали. За роки Радянської влади створено розгалужену електричну, водопровідну і каналізаційну мережі. Вулиці міста зв'язані зручним видом транспорту - автобусами.
Рік у рік зростає добробут гірників Кіровська. Завдяки піклуванню партії і уряду у шахтарів найкоротший робочий день, а заробітна плата невпинно зростає. Тільки за семирічку середньомісячна заробітна плата робітника збільшилася на 38 крб. і становила 190 крб. Передові шахтарі заробляють набагато більше. Наприклад, середній заробіток прохідника В. Р. Лубенцова становить не менше 300 крб.
Його сім'я складається з чотирьох чоловік. Лубенцови в 1959 році придбали добрий будинок з присадибною ділянкою, а в наступні роки - легкову автомашину «Москвич», сучасні меблі, телевізор, пральну машину тощо. Щомісячний бюджет сім'ї робітника очисного забою М. П. Глєбова становить 250 крб., а шахтаря А. X. Гатауліна та його дружини, співробітниці міськфінвідділу,- 320 крб. на місяць. Про зростання життєвого рівня свідчить також збільшення купівельної спроможності населення. Тільки за роки семирічки продаж промислових і продовольчих товарів зріс у Кіровську на 42 проц., у т. ч. швейних виробів - на 78, трикотажу - на 77 проц. Більш як у три рази зріс продаж меблів і музичних товарів, у 2,6 раза - радіотоварів. У місті проводяться ярмарки, організовано доставку товарів додому, запроваджено і інші форми побутового обслуговування населення. В особистому користуванні громадян Кіровська в 1959 році було 152 мотоцикли і 50 легкових автомашин, а через сім років кіровці мали вже 2340 мотоциклів і 590 автомашин. Майже в кожній сім'ї є телевізор і радіоприймач.
Про зростання добробуту трудящих свідчить і збільшення вкладів в ощадні каси. В січні 1959 року в Кіровську було близько 16 тис. вкладників, які мали
2 млн. 881 тис. крб. заощаджень, а в січні 1967 року число вкладників збільшилося на 8169, загальна сума їх вкладів становила 9 млн. 2 тис. крб. Піклування про людину в нашій країні виявляється і в пенсійному забезпеченні. Асигнування на пенсійне забезпечення трудящих Кіровська в 1967 році збільшилися вдвоє проти 1959 року.
Комуністична партія і Радянський уряд повсякденно піклуються про здоров'я радянських людей. Це видно на прикладі Кіровська. У минулому тут не було медичних закладів. За роки Радянської влади створено розгалужену мережу охорони здоров'я. В місті є три лікарні, поліклініка, санітарно-епідемічна станція, водолікарня, десятки медичних пунктів і аптек. Лікувальні заклади мають найновіше обладнання і апаратуру. В поліклініці функціонують протитуберкульозний, протиревматичний, ендокринологічний, урологічний, електрокардіографічний кабінети. У міських лікарнях працює понад 70 лікарів і близько 300 медичних працівників
3 середньою освітою. Заслуженим авторитетом користуються у населення лікар-терапевт Є. М. Герасименко, лікар-рентгенолог О. В. Башилова, старша медична сестра П. Л. Редькіна, завідуючий пунктом охорони здоров'я шахти № 1-2 «Бєжановка» М. П. Минаєв та інші.
Рік у рік зростають бюджетні видатки на охорону здоров'я. Якщо в 1950 році вони становили 332,2 тис. крб., в 1955-449 тис. крб., то в 1967році - вже 1429 тис. крб. Щороку понад дві тисячі гірників проводять свою відпустку в будинках відпочинку і санаторіях, беруть участь у туристських походах.
Особливою увагою оточені юні кіровці. Місто має 9 дитячих ясел і 13 дитячих садків. У 1965-1966 рр. в експлуатацію введено ще 2 дитячі садки-ясла на 140 місць кожний. На березі Сіверського Дінця збудовано піонерський табір «Орля», в якому влітку 1966 року було оздоровлено 1380 школярів. Діти робітників побували в туристському таборі «Юність», відпочивали в дитячих санаторіях. На оздоровлення дітей трудящих міста в 1966 році витрачено близько 60 тис. карбованців.
Дивиться також інші населені пункти району: