Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За післявоєнні роки майже 500 передових гірників Кіровська нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу. В місті є на кого рівнятися. В шерензі трудової гвардії - робітники-шахтарі Герої Соціалістичної Праці X. Є. Малашкевич та І. В. Козаренко, 22 кавалери ордена Леніна, 5 заслужених шахтарів УРСР і 132 почесні шахтарі.
У Кіровську багато шахтарських династій, що передають з покоління в покоління трудову естафету. Характерна з цього погляду родословна потомственого гірника В. А. Нечитайленка. Дід його, Григорій Костянтинович, був малописьменним робітником на Голубівському руднику. Великий Жовтень відкрив для мільйонів трудових сімей безмежні можливості в праці і житті. Батько Володимира, Антон Григорович, завдяки своїй самовідданій праці став заслуженою і поважаною людиною в місті. Дорожить честю трудової сім'ї і Володимир Антонович. Син і внук шахтаря закінчив Кадіївський гірничий технікум, а в 1959 році захистив диплом гірничого інженера в Дніпропетровському гірничому інституті ім. Ар тема. Тепер шахтар-інженер В. А. Нечитайленко працює на одній з найбільших у Кіровську шахті № 1-2 «Нова Голубівка». Таких сімей у шахтарському місті багато.
Змінилися за роки Радянської влади люди, змінилася і праця шахтаря. Гірники Кіровська безупинно йдуть шляхом технічного прогресу. Якщо в 1958 році у вугільних вибоях працювало тільки 19 комбайнів, то в 1967 році їх стало 61. Крім комбайнів, працю шахтарів полегшують 17 врубових і 29 породовантажних машин, 169 електровозів, 297 скребкових і 136 стрічкових конвейєрів. Рівень механізованої навалки вугілля за семиріччя зріс у 3,9 раза. На вугільних підприємствах на автоматичне керування переведено 186 об'єктів вугільного виробництва. У більшості лав здійснюється кріплення гідравлічними і металевими стояками.
Вугільний комбайн звільнив від важкої ручної праці бурильників вугілля вручну, конвейєр дав можливість покінчити з виснажливою працею саночника. Виникли нові професії - машиністів вугільних комбайнів, електровозів, конвейєрів та ін., яких раніше не було.
Технічний прогрес, соціалістичне змагання і оволодіння передовими методами праці дали можливість шахтарям Кіровська достроково, 13 листопада 1965 року, завершити семирічне завдання. Середньодобовий видобуток вугілля в Кіровську за 1959-1965 рр. зріс на 3193 тонни і становив 12 101 тонну, або в 2,6 раза більше, ніж у 1940 році.
Самовідданою працею славлять гірники Кіровська Радянську Батьківщину. Перетворюючи в життя рішення XXIII з'їзду КП України і XXIII з'їзду КПРС, вони ще ширше розгортають соціалістичне змагання за дострокове виконання завдань п'ятирічки (1966-1970 рр.). За перший рік п'ятирічки (1966 р.) кіровці видобули понад план більш як 226 тис. тонн вугілля, внесли у фонд луганського понадпланового прибутку 261 тис. крб., знизили проти планової собівартість тонни вугілля. Червоні зірки переможців загорілись на копрах шахт № 1-2 «Нова Голубівка» і № 100. Новоголубівці в першому кварталі 1967 року стали переможцями Всесоюзного соціалістичного змагання на честь 50-річчя Великого Жовтня. Вони одержали перехідний Червоний прапор Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. Гірникам шахти № 100 вручено перехідний Червоний прапор Міністерства вугільної промисловості СРСР і ЦК профспілки працівників вугільної промисловості.
Шахтарі тресту «Кіроввугілля» за три місяці ювілейного року виконали план на 100,7 проц., видобули понад план 65561 тонну вугілля. Тресту «Кіроввугілля» присуджено перехідний прапор Ради Міністрів УРСР і Республіканського комітету профспілки працівників вугільної промисловості.
, За роки Радянської влади невпізнанно змінилося в минулому брудне робітниче селище. На його місці виросло нове, соціалістичне місто шахтарів. Сьогоднішній Кіровськ - це місто широких, прямих, залитих сонцем вулиць з кварталами багатоповерхових впорядкованих будинків. Особливо
Кіровськ
Сторінка 13 з 16
За успіхи в праці члени бригади М. Л. Бойка удостоєні урядових нагород, М. Л. Бойкові присвоєно звання заслуженого шахтаря республіки. Почесний громадянин міста Кіровська, знатний гірник брав участь у роботі XXIII з'їзду КПРС. У червні 1966 року М. Л. Бойко обраний депутатом Верховної Ради СРСР. Така доля простого українського селянського хлопця, який став завдяки радянському ладові і своїм трудовим подвигам членом найвищого органу державної влади країни. За післявоєнні роки майже 500 передових гірників Кіровська нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу. В місті є на кого рівнятися. В шерензі трудової гвардії - робітники-шахтарі Герої Соціалістичної Праці X. Є. Малашкевич та І. В. Козаренко, 22 кавалери ордена Леніна, 5 заслужених шахтарів УРСР і 132 почесні шахтарі.
У Кіровську багато шахтарських династій, що передають з покоління в покоління трудову естафету. Характерна з цього погляду родословна потомственого гірника В. А. Нечитайленка. Дід його, Григорій Костянтинович, був малописьменним робітником на Голубівському руднику. Великий Жовтень відкрив для мільйонів трудових сімей безмежні можливості в праці і житті. Батько Володимира, Антон Григорович, завдяки своїй самовідданій праці став заслуженою і поважаною людиною в місті. Дорожить честю трудової сім'ї і Володимир Антонович. Син і внук шахтаря закінчив Кадіївський гірничий технікум, а в 1959 році захистив диплом гірничого інженера в Дніпропетровському гірничому інституті ім. Ар тема. Тепер шахтар-інженер В. А. Нечитайленко працює на одній з найбільших у Кіровську шахті № 1-2 «Нова Голубівка». Таких сімей у шахтарському місті багато.
Змінилися за роки Радянської влади люди, змінилася і праця шахтаря. Гірники Кіровська безупинно йдуть шляхом технічного прогресу. Якщо в 1958 році у вугільних вибоях працювало тільки 19 комбайнів, то в 1967 році їх стало 61. Крім комбайнів, працю шахтарів полегшують 17 врубових і 29 породовантажних машин, 169 електровозів, 297 скребкових і 136 стрічкових конвейєрів. Рівень механізованої навалки вугілля за семиріччя зріс у 3,9 раза. На вугільних підприємствах на автоматичне керування переведено 186 об'єктів вугільного виробництва. У більшості лав здійснюється кріплення гідравлічними і металевими стояками.
Вугільний комбайн звільнив від важкої ручної праці бурильників вугілля вручну, конвейєр дав можливість покінчити з виснажливою працею саночника. Виникли нові професії - машиністів вугільних комбайнів, електровозів, конвейєрів та ін., яких раніше не було.
Технічний прогрес, соціалістичне змагання і оволодіння передовими методами праці дали можливість шахтарям Кіровська достроково, 13 листопада 1965 року, завершити семирічне завдання. Середньодобовий видобуток вугілля в Кіровську за 1959-1965 рр. зріс на 3193 тонни і становив 12 101 тонну, або в 2,6 раза більше, ніж у 1940 році.
Самовідданою працею славлять гірники Кіровська Радянську Батьківщину. Перетворюючи в життя рішення XXIII з'їзду КП України і XXIII з'їзду КПРС, вони ще ширше розгортають соціалістичне змагання за дострокове виконання завдань п'ятирічки (1966-1970 рр.). За перший рік п'ятирічки (1966 р.) кіровці видобули понад план більш як 226 тис. тонн вугілля, внесли у фонд луганського понадпланового прибутку 261 тис. крб., знизили проти планової собівартість тонни вугілля. Червоні зірки переможців загорілись на копрах шахт № 1-2 «Нова Голубівка» і № 100. Новоголубівці в першому кварталі 1967 року стали переможцями Всесоюзного соціалістичного змагання на честь 50-річчя Великого Жовтня. Вони одержали перехідний Червоний прапор Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. Гірникам шахти № 100 вручено перехідний Червоний прапор Міністерства вугільної промисловості СРСР і ЦК профспілки працівників вугільної промисловості.
Шахтарі тресту «Кіроввугілля» за три місяці ювілейного року виконали план на 100,7 проц., видобули понад план 65561 тонну вугілля. Тресту «Кіроввугілля» присуджено перехідний прапор Ради Міністрів УРСР і Республіканського комітету профспілки працівників вугільної промисловості.
, За роки Радянської влади невпізнанно змінилося в минулому брудне робітниче селище. На його місці виросло нове, соціалістичне місто шахтарів. Сьогоднішній Кіровськ - це місто широких, прямих, залитих сонцем вулиць з кварталами багатоповерхових впорядкованих будинків. Особливо