Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Дякове

промінь». Хліб з перших колективних гектарів обмолотили спільно і поділили між її членами.
Перед весняною сівбою 1929 року в селі утворився ТСОЗ «Червоний бойовик». Його організатором був М. С. Кучмиєв. Тоді ж М. Лозиченко, С. Остапенко, В. Тимченко організували машинне товариство. ТСОЗ і товариство від держави одержали по трактору «Фордзон». День прибуття їх у село став для бідняків справжнім святом. У тому ж році в Дяковому було створено ще 2 ТСОЗи.
З установленням Радянської влади почалася боротьба за культурну перебудову села, за подолання відсталості, успадкованої від старого ладу. Перша радянська школа в Дяковому відкрилася в 1919 році. У ній навчала дітей П. А. Ковальчик, яка приїхала в село ще в 1918 році. Згодом прибули нові вчителі-подружжя М. С. та О. А. Ремізови. Хоча не вистачало зошитів, підручників, вчителі наполегливо працювали, навчали селянських дітей основ наук. З 1925 року в Дяковому вже працювали 2 початкові школи, а в 1929 році одна з них була перетворена на семирічну.
Значна робота провадилась по ліквідації неписьменності серед дорослого населення. Гуртками лікнепу керували близько ЗО культармійців.
Комсомольці гаряче бралися за розгортання культурно-освітньої роботи. Ще в 1922 році молодь переобладнала поміщицький сарай цід клуб, організувала драматичний гурток.
Значну роль у культурній роботі дяківчан відігравала сільська бібліотека. Її робота особливо пожвавилась з 1923 року, коли нею завідувала на громадських засадах учителька О. А. Ремізова.
Почали виникати установи охорони здоров'я. В 1928 році на селі було створено лікарську дільницю, де працювало 2 лікарі. В цьому ж році відкрилася й аптека.
Починаючи з 1929 року в Дяковому широко розгорнулося кооперування селян. Комуністи й комсомольці проводили серед бідняцько-середняцьких мас велику роз'яснювальну роботу про переваги великого соціалістичного господарства. Селяни почали усвідомлювати необхідність переходу на шлях колективізації. Ядром для створення нових сільськогосподарських артілей були раніше організовані ТСОЗи. На їх базі в жовтні 1929 року виникла артіль ім. В. І. Леніна. Незабаром утворилося ще три колгоспи-ім. І. С. Тимченка, ім. Логвина (Л. Я. Ожереда), ім. П. Л. Войкова.
Куркулі намагалися всілякими засобами підірвати економіку молодих господарств. У колгоспі ім. Логвина, наприклад, внаслідок куркульських диверсій у 1933 році загинуло близько 180 коней. Однак колгоспники, переборюючи труднощі і опір куркульства, наполегливо будували нове життя.
Важливою подією в житті села стала організація Дяківської машинно-тракторної станції. Маючи в своєму розпорядженні трактори та інші сільськогосподарські машини, МТС подавала істотну допомогу колгоспам у проведенні польових робіт, зміцненні економіки молодих господарств.
У передвоєнні роки колгоспи Дякового добилися значних успіхів. Вони придбали автомашини, спорудили капітальні громадські приміщення. В артілі ім. Логвина, наприклад, у 1940 році налічувалося 8 автомашин, 120 корів, ЗО пар волів, 150 коней, 300 колод бджіл. На ланах колгоспу працювало 8 тракторів Дяківської МТС. Колгосп ім. П. Л. Войкова славився на всю Україну високими врожаями рису.
Досягнення дяківських колгоспників набули всесоюзного визнання. Доярка Парасковія Татаренко з колгоспу ім. Логвина надоювала від кожної із закріплених за нею корів до 3000 кг молока. Садовод Захар Татаренко з тієї ж артілі збирав високі врожаї яблук і слив. Обоє вони були учасниками першої Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві в 1937 році і нагороджені грамотами виставному.
Великі зміни сталися в культурному житті села. В 1935 році семирічна школа була перетворена в середню, все доросле населення стало грамотним.
Тяжким випробуванням для дяківчан стала Велика Вітчизняна війна. Після нападу фашистської Німеччини на нашу Батьківщину сотні чоловіків і жінок села пішли на фронт захищати соціалістичні завоювання.
Воєнні дії в безпосередній близькості від Дякового почалися восени 1941 року. Лінія фронту тягнулася по околиці села і далі по річці Міус. Тут смертю хоробрих полягло немало синів багатьох народів Радянського Союзу. На захисті села Дякового непохитно стояв і героїчний син адигейського народу,