Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Червона Поляна

Особливо хороших показників господарство досягло в 1957 році. На площі 600 га тут зібрали по 25 цнт зернових. За успіхи в розвитку колгоспного виробництва П. І. Божко удостоєний ордена Леніна. За високий урожай овочів бригадира городньої бригади І. М. Безпалова було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Успішно працювали червонополянці і в роки семирічки. Поголів'я великої рогатої худоби зросло з 2442 голів у 1958 році до 3509 голів у 1965 році. На фермах налічувалося 2127 свиней. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблялося 50,8 цнт м'яса, 321 цнт молока.
Свої зусилля на зміцнення колгоспу вносили і комсомольці. Коли відчувалася нестача кадрів на тваринницьких фермах, вони направили туди кращих своїх членів. Комсомолки Валентина Мілютіна, Марія Бутикова, Надія Фотієва надоювали по З тис. кілограмів молока від кожної закріпленої за ними корови. За активну участь у колгоспному виробництві комсомольська організація колгоспу «Україна» була нагороджена Почесною Грамотою Луганського обкому ЛКСМУ.
Самовіддана праця червонополянських колгоспників дістала високу оцінку Радянського уряду. В 1966 році 24 передовики колгоспу «Україна» відзначені урядовими нагородами. Свинарці колгоспу Н. А. Кисленко присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, голову колгоспу П. І. Божка нагороджено другим орденом Леніна, тракториста В. П. Краснова - також орденом Леніна.
Червонополянці пишаються своїм колгоспним садом, що розкинувся на площі 85 га і щороку дає високі врожаї фруктів. В околицях села споруджено водойми загальною дзеркальною площею 21 тис. кв. метрів. Тут колгоспники розводять коропів, карасів та іншу рибу. З часом рибництво має стати однією з прибуткових галузей громадського господарства.
В результаті загального піднесення сільськогосподарського виробництва зміцніла економіка артілі. Так, неподільний фонд колгоспу Ізріс з 924 тис. крб. у 1958 році до 1 млн. 795 тис. крб. у 1966 році. За останні роки значно зросла й оплата праці.
За роки семирічки в центрі села виросли нові будинки правління колгоспу та сільської Ради. Жителі Червоної Поляни дістали прекрасний подарунок - Палац культури на 500 місць. Збудовано лікарню - стаціонар на 25 ліжок, аптеку, 2 магазини, прокладено шосейну дорогу, що зв'язує село з районним і обласним центрами. Для дітей колгоспників споруджено світлий, просторий будинок дитячого садка. У селі є комбінат побутового обслуговування.
256 сімей колгоспників за роки семирічки збудували собі нові будинки міського типу. В селі виросли нові вулиці - Інтернаціональна, Радянська, Миру, Комсомольська, Садова.
Заможно й культурно живуть тепер червонополянці. Сім'я бригадира тракторної бригади Івана Пономаренка має чудовий будинок з сучасними меблями, телевізор, радіоприймач, бібліотеку. На книжкових полицях поряд з працями В. І. Леніна - зібрання творів Л. Толстого, твори радянських письменників,
книжки з агротехніки, механізації сільського господарства. Щодня листоноша приносить чимало газет і журналів. На роботу колгоспний механізатор їде власним мотоциклом. Проте цим сьогодні в Червоній Поляні нікого не здивуєш. 16 колгоспників уже мають власні автомашини. У кожній сім'ї є свій радіоприймач. Телевізійні антени височать мало не над кожним третім будинком.
З 1964 року двічі на місяць виходить колгоспна багатотиражна газета «За врожай». Вона висвітлює трудові будні людей, допомагає їм впроваджувати нове, передове в рільництві і тваринництві, розповідає про культурне дозвілля колгоспників, в в колгоспі і своя радіогазета.
Душею і заспівувачем усіх добрих колгоспних справ виступає партійна організація. Комуністи йдуть на найважчі і найвідповідальніші дільниці виробництва, особистим прикладом заохочуючи односельчан до боротьби за дальше піднесення громадського господарства. Колгоспники рівняються на комуністів - тракториста В. І. Мамонова, бригадира свинотоварної ферми Г. П. Солодкіну, робітницю городньої бригади К. П. Клепову, головного агронома колгоспу Т. М. Дикого та інших.