Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Щастя

ця боротьба. Котлован врятували. Перша насосна була здана в строк. За нею стали до ладу й інші об'єкти.
Нарешті 29 вересня 1956 року настала довгождана хвилина: турбогенератор потужністю 100 тис. квт дав промисловий струм. Біля головного щита почесну вахту несли інженер М. Д. Сусленко і електротехнік 1. Г. Гречко. У вахтовому журналі з'явився пам'ятний запис: «О 5-й годині 52 хвилині генератор № 1 ввімкнуто в сітку «Донбасенерго».
31 грудня 1956 року на Луганській ДРЕС здали в експлуатацію блок № 2, який за потужністю дорівнював першому. Таку ж потужність мав первісток плану ГОЕЛРО в Донбасі - Штерівська ДРЕС.
Нових успіхів добились енергобудівники у 1957 році. Завдяки широкому застосуванню на ДРЕС сучасних матеріалів з армопінобетону і залізобетону продуктивність праці на будівельному майданчику зросла у 2-3 рази. Зменшилась вартість споруджування об'єктів.
Вперше в країні тут проводився монтаж котлів укрупненими блоками. При спорудженні Миронівської ДРЕС застосовувались лише 25-тонні блоки, а на будівництві Луганської ДРЕС - блоки вагою 40 тонн. Все це дало можливість ввести в експлуатацію протягом року 7 котлів і 4 турбіни замість 2 турбін і 4 котлів за планом. Таких темпів монтажу не знало жодне подібне будівництво в світі.
Досягнення енергобудівників Щастя привернули увагу іноземних спеціалістів. У 1958 році Луганську ДРЕС відвідала делегація американських енергетиків, які заявили, що вони вражені темпами будівництва цієї ДРЕС, і запозичили досвід крупноблочного монтажу електроагрегатів. Це визнання особливо цінне тому, що на світанку радянської енергетики наша країна мусила вдаватись до послуг іноземних спеціалістів. Устаткування Луганської ДРЕС - вітчизняне: турбіни і генератори виготовлялись у Ленінграді, котли - у Таганрозі, трансформатори - в Запоріжжі, насоси - в Сумах.
У 1958 році було введено в експлуатацію турбогенератори № 6 і № 7, чим завершено спорудження першої черги електростанції потужністю 700 тис. квт. За роки семирічки Луганська ДРЕС продовжувала розвиватись. У 1961 році почав діяти перший агрегат потужністю 200 тис. квт. Тоді ж приступили до спорудження другої черги. В наступному році, вперше в історії вітчизняного енергобудування, протягом року було створено 2 блоки (№ 9 і № 10) по 200 тис. квт. Таким чином, за 2 роки потужність станції значно збільшилась.
Досягнувши потужності 1500 тис. квт, Луганська ДРЕС на той час стала однією з найбільших теплових електростанцій у Європі і на 400 тис. квт перевищила потужність усіх електростанцій дореволюційної Росії. Якщо в першому році семирічки станція виробила 5381 млн. квт-год. електроенергії, то в 1965 році - вже
11 108 млн. квт-годин. 1 серпня 1965 року ДРЕС достроково виконала завдання семирічного плану. Про грандіозність цієї споруди можна судити хоч би з того, що за добу котли станції «з'їдають» 16 тис. тонн штибу (8 великовагових ешелонів). Луганська ДРЕС виробляла найдешевшу в Донбасі електроенергію. У 1965 році одна квт-годин а її коштувала 0,418 коп, (на Старо-Бешівській - 0,460 коп., на Миронівській - 0,483 копійки).
Немало героїчних епізодів вписано у трудовий літопис будівництва. Приміром, такий випадок. Під час пуску однієї з турбін зірвало заслінку з трансформатора і вдарив масляний фонтан. Монтажники Віктор Бахір і Павло Козлітін затуляли своїми тілами отвір, поки не прибула аварійна бригадa.
На будівництві електростанції широко розгорнувся рух раціоналізаторів. Серед передовиків монтажник Іван Зерков, комплексна бригада Михайла Зількова, яка по-новому організувала складання металоконструкцій. Інженери, разом з начальником будівництва І. О. Алексєєвим, запропонували оригінальний спосіб кріплення залізобетонних секцій каналу, який почали згодом застосовувати на будовах уральських теплоелектростанцій.
Партія і уряд високо оцінили працю будівельників. У серпні 1962 року орденом Леніна були нагороджені І. О. Алексєєв, інженер М. М. Ясников і бригадир малярів А. І. Зуєнко. Серед нагороджених орденом Трудового Червоного Прапора - майстер В. В. Кащей, бригадири В. О. Медведєв та Ф. І. Гладков. Місцеві енергетики одні з перших в області включились у рух за