Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Петрівка

грабували населення. На каторжні роботи до Німеччини вивезли вони з Петрівки понад 200 юнаків і дівчат.
Населення не мирилося з фашистським поневоленням, ставало на шлях боротьби. Комуністи-підпільники підтримували віру людей в близьке визволення і остаточну перемогу над ворогом. При виконанні особливого завдання було схоплено і страчено В. С. Подуненка, який залишився в окупованій Петрівці за завданням партії. Багато мешканців переховували бійців Радянської Армії, поранених і тих, хто втік з полону, допомагали їм пробиратися до партизанів.
Хоробро билися петрівчани і в лавах Радянської Армії на фронтах Вітчизняної війни. За героїзм, виявлений при форсуванні Дніпра, уродженцеві селища Г. П. Мостовому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. За зразкове виконання бойових завдань на фронтах Віїчизняної війни 383 мешканці Петрівки нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.
23 січня 1943 року частини Радянської Армії визволили Петрівку. Окупанти завдали Петрівці великих збитків. Майже всю робочу і продуктивну худобу загарбники вигнали чи знищили. В колгоспі «Комінтерн» не лишилося жодної корови, жодної свині, було іільки 15 коней і 20 волів, а в колгоспі «Політвідділ» - 24 коня, 6 волів, 20 корів і 4 свині. Усе насіннєве і продовольче зерно окупанти вивезли. Гітлерівці зруйнували Будинок культури, нафтобазу, пункт «Заготзерно», МТС.
У тяжких умовах доводилося петрівцям відбудовувати господарство. Справжній трудовий героїзм виявили механізатори, які з старих, вибракуваних деталей складали трактори. В роботі вони виявили чимало творчості та ініціативи. У важкі дні, коли гостро відчувалась нестача запчастин та інструменту, механізатор МТС комсомолець Тимофій Теплянський у примітивній майстерні виготовляв потрібні деталі, а токар С. А. Лобачов - прилади та інструмент. Уже в 1944 році було відремонтовано 16 тракторів, і МТС виконала річний план сільськогосподарських робіт.
Приклад механізаторів наслідували всі трудівники села. Чудові зразки звитяжної праці у перші місяці після вигнання окупантів показали жінки.
Особливо важкими були жнива 1943 року. Косовиця жита, пшениці і ячменю проводилась вручну. У цій тяжкій праці вели перед колгоспниці Мотря Волкова, Ганна Гречан, Ганна Приходько, Настя Христосенко з колгоспу «Комінтерн». На
пружено працювали на жнивах і старі колгоспники, як от Іван Довженко та Марко Несвіт з колгоспу «Політвідділ», яким на той час вже минуло 73 роки, та багато інших.
У перші післявоєнні роки далеко за межами Петрівки пролунала трудова слава механізатора МТС, комуністки М. П. Гонтаренко. Ще в 1935 році, коли їй було 16 років, вона пішла працювати обліковцем у тракторну бригаду, а через рік закінчила курси трактористів. Щороку М. П. Гонтаренко виконувала по 1,5-2 норми. Після визволення Петрівки від окупантів вона працювала трактористкою, оволоділа також спеціальністю комбайнера і збирала за сезон до 360 га зернових. Двічі (у 1947 і 1949 роках) її обирали депутатом обласної Ради.
У 1947 році колгоспи Петрівки за виробництвом зерна не тільки досягли, але й перевершили довоєнний рівень.
Після відбудови зруйнованого господарства в Петрівці почався швидкий розвиток сільськогосподарського виробництва, головним чином таких його галузей, як рослинництво і тваринництво. Поповнилась новою технікою МТС. Це дало змогу вже в 1950 році механізувати всі процеси роботи по вирощуванню і збиранню зернових культур. Щоб створити кращі можливості для свого розвитку, артілі «Комінтерн» і «Політвідділ» на початку 1951 року об'єдналися в один великий колгосп ім. Суворова. Незабаром до нього приєднались колгоспи сіл Михайлівни і Войтового.
Самовіддано працювали колгоспники об'єднаної артілі. Це позитивно позначилось на доходах артілі. Якщо до об'єднання річний доход усіх разом узятих колгоспів не перевищував 500 тис. крб., то укрупнена артіль ім. Суворова у 1957 році одержала 2,5 млн. крб.2 Успіхи колгоспників і працівників МТС були високо оцінені партією і урядом. У 1958 році 16 трудівників села було нагороджено орденами та медалями. В їх числі - комбайнер МТС І. Ф. Каменюка, нагороджений орденом Леніна.