Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Активну участь у будівництві нового життя брали колишні бідняки Г. І. Коваленко, Т. М. Бондаренко, П. Т. Неділенко та інші. В селі виріс актив, у складі якого було чимало жінок. Під час жнив у 1930 році вони створили ударні бригади, що працювали на колгоспних полях. В перший же рік колективного господарювання трудівники полів зібрали хороший урожай і 15 жовтня 1930 року відправили державі Червоною валкою близько 3 тис. пудів добротного зернa.
Винятково важливу роль у зміцненні колгоспів відіграла створена в Петрівці в 1931 році машинно-тракторна станція ім. Косіора та її політвідділ (утворений у 1933 році).
На зміну примітивним знаряддям землеробства на колгоспні лани црийшла могутня техніка, створена радянською індустрією. У 1935 році МТС мала у своєму розпорядженні 56 тракторів. 14 з них працювали на,полях петрівських колгоспів. У селі було створено агролабораторію, організовано навчання колгоспників на агротехнічних курсах.
Механізація обробітку грунту, застосування досягнень агротехніки сприяли неухильному зростанню врожайності ланів, зміцненню економіки колгоспів. У 1939 році за вирощення високих врожаїв було надано право участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці комбайнерові МТС М. Г. Савченкові, головам колгоспів «Комінтерн» і «Політвідділ» І. В. Руденкові та Т. Д. Дудченкові, а також колгоспникам У. Т. Руденко та В. А. Неділенко.
Уже з перших років Радянської влади, поряд з відбудовою та розвитком народногр господарства, держава приділяла велику увагу охороні здоров'я. В 1921 році у Петрівці було створено амбулаторію. На початку 20-х рр. тут стала працювати малярійна станція, яка провела велику профілактичну роботу.
До 9-ї річниці Жовтня, у 1926 році, в Петрівці побудували лікарню на 25 ліжок. У 1933 році вона була розширена до 40 ліжок. Проведення всіх цих заходів сприяло тому, що вже напередодні Великої Вітчизняної війни народжуваність у Петрівці порівняно з 1917 роком зросла в 6 разів і водночас набагато знизилася смертність.
Відійшла в минуле і неписьменність. Вже у 1921-22 рр. на селі було відкрито З початкові і семирічна школи, в яких мали змогу навчатися всі діти шкільного віку. У 1925/26 навчальному році в цих закладах налічувалось понад 500 учнів, з них 273 -,в семирічці. У Петрівці працювало 12 учителів. Проводячи в життя політику партії, петрівські комуністи і сільська Рада організували масове навчання у гуртках по ліквідації неписьменності. Уже в 1927 році в Петрівці та навколишніх селах працювало 16 таких гуртків, а в 1929-30 рр. навчанням у лікнепах було охоплено всіх неписьменних. На 1933 рік на селі уже не лишилося жодного, хто б не вмів читати й писати. Це було заслугою насамперед учителів М. О. Бужинського та його дружини, а також пертих випускників семирічної школи Марини Сало, Сергія Коваля,
Володимира Коршика, Андрія Ненрана та інших. Величезний потяг молоді до знань вимагав розширення мережі шкіл. У 1927 році було збудовано нове приміщення початкової школи, а в 1930 році відкрилась семирічна школа колгоспної молоді (в 1936 році перетворена на десятирічку).
Велику виховну роботу серед населення проводили сільські культурно-освітні установи, які були створені на селі ще у 20-х роках.
В сільбуді працювали драматичний і музичний гуртки, організовувались колективні читання книжок та газет. В 1931 році було відкрито Будинок культури з приміщенням для роботи гуртків художньої самодіяльності і бібліотекою.
Коли почалась Велика Вітчизняна війна, трудящі спрямували всі свої зусилля на допомогу фронту. Багато колгоспників, робітників МТС, службовців було мобілізовано до Червоної Армії. Ті, що лишились, працювали під гаслом: «Все для фронту, все для перемоги!».
З червня 1941 до липня 1942 року все працездатне населення Петрівки, не кидаючи роботи в колгоспах та МТС, брало активну участь у будівництві оборонних рубежів та споруд, залізничної колії Огородня - Слов'яносербськ, мосту через річку Сіверський Дінець. Ні вдень, ні вночі не припиняли роботи майстерні МТС: тут ремонтували бойову техніку.
30 липня 1942 року німецько-фашистські війська захопили Петрівку. Окупація тривала 173 дні. Це був час тяжких випробувань. Гітлерівці
Петрівка
Сторінка 4 з 8
куркулів, сільський сход Петрівки прийняв рішення про виселення з села 16 куркульських сімей і передачу їхнього майна колгоспам.Активну участь у будівництві нового життя брали колишні бідняки Г. І. Коваленко, Т. М. Бондаренко, П. Т. Неділенко та інші. В селі виріс актив, у складі якого було чимало жінок. Під час жнив у 1930 році вони створили ударні бригади, що працювали на колгоспних полях. В перший же рік колективного господарювання трудівники полів зібрали хороший урожай і 15 жовтня 1930 року відправили державі Червоною валкою близько 3 тис. пудів добротного зернa.
На зміну примітивним знаряддям землеробства на колгоспні лани црийшла могутня техніка, створена радянською індустрією. У 1935 році МТС мала у своєму розпорядженні 56 тракторів. 14 з них працювали на,полях петрівських колгоспів. У селі було створено агролабораторію, організовано навчання колгоспників на агротехнічних курсах.
Механізація обробітку грунту, застосування досягнень агротехніки сприяли неухильному зростанню врожайності ланів, зміцненню економіки колгоспів. У 1939 році за вирощення високих врожаїв було надано право участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці комбайнерові МТС М. Г. Савченкові, головам колгоспів «Комінтерн» і «Політвідділ» І. В. Руденкові та Т. Д. Дудченкові, а також колгоспникам У. Т. Руденко та В. А. Неділенко.
Уже з перших років Радянської влади, поряд з відбудовою та розвитком народногр господарства, держава приділяла велику увагу охороні здоров'я. В 1921 році у Петрівці було створено амбулаторію. На початку 20-х рр. тут стала працювати малярійна станція, яка провела велику профілактичну роботу.
До 9-ї річниці Жовтня, у 1926 році, в Петрівці побудували лікарню на 25 ліжок. У 1933 році вона була розширена до 40 ліжок. Проведення всіх цих заходів сприяло тому, що вже напередодні Великої Вітчизняної війни народжуваність у Петрівці порівняно з 1917 роком зросла в 6 разів і водночас набагато знизилася смертність.
Відійшла в минуле і неписьменність. Вже у 1921-22 рр. на селі було відкрито З початкові і семирічна школи, в яких мали змогу навчатися всі діти шкільного віку. У 1925/26 навчальному році в цих закладах налічувалось понад 500 учнів, з них 273 -,в семирічці. У Петрівці працювало 12 учителів. Проводячи в життя політику партії, петрівські комуністи і сільська Рада організували масове навчання у гуртках по ліквідації неписьменності. Уже в 1927 році в Петрівці та навколишніх селах працювало 16 таких гуртків, а в 1929-30 рр. навчанням у лікнепах було охоплено всіх неписьменних. На 1933 рік на селі уже не лишилося жодного, хто б не вмів читати й писати. Це було заслугою насамперед учителів М. О. Бужинського та його дружини, а також пертих випускників семирічної школи Марини Сало, Сергія Коваля,
Володимира Коршика, Андрія Ненрана та інших. Величезний потяг молоді до знань вимагав розширення мережі шкіл. У 1927 році було збудовано нове приміщення початкової школи, а в 1930 році відкрилась семирічна школа колгоспної молоді (в 1936 році перетворена на десятирічку).
Велику виховну роботу серед населення проводили сільські культурно-освітні установи, які були створені на селі ще у 20-х роках.
В сільбуді працювали драматичний і музичний гуртки, організовувались колективні читання книжок та газет. В 1931 році було відкрито Будинок культури з приміщенням для роботи гуртків художньої самодіяльності і бібліотекою.
Коли почалась Велика Вітчизняна війна, трудящі спрямували всі свої зусилля на допомогу фронту. Багато колгоспників, робітників МТС, службовців було мобілізовано до Червоної Армії. Ті, що лишились, працювали під гаслом: «Все для фронту, все для перемоги!».
З червня 1941 до липня 1942 року все працездатне населення Петрівки, не кидаючи роботи в колгоспах та МТС, брало активну участь у будівництві оборонних рубежів та споруд, залізничної колії Огородня - Слов'яносербськ, мосту через річку Сіверський Дінець. Ні вдень, ні вночі не припиняли роботи майстерні МТС: тут ремонтували бойову техніку.
30 липня 1942 року німецько-фашистські війська захопили Петрівку. Окупація тривала 173 дні. Це був час тяжких випробувань. Гітлерівці
Дивиться також інші населені пункти району:
- Широкий
- Чугинка
- Червоний Жовтень
- Тепле
- Передільське
- Нижньотепле
- Миколаївка
- Красна Талівка
- Комишне
- Герасимівка
- Верхньобогданівка
- Верхня Вільхова
- Велика Чернігівка
- Валуйське