Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В 1928 році у селі створюється 5 машинно-тракторних товариств по спільному використанню сільськогосподарської техніки та 5 супряг. Кожна супряга одержувала кредит на закупівлю худоби та сільськогосподарських машин. Місцеві ковалі
віддали свої кузні в розпорядження кооперативів і вирішили один день безплатно ремонтувати сільськогосподарський реманент.
Виконуючи рішення XV з'їзду ВКП(б), партійна організація села взяла курс на колективізацію селянських господарств. У 1929-30-х рр. на базі артілі «Вперед до комуни» та перших кооперативних об'єднань утворилися 3 колгоспи: «Нове життя», «Великий перелом» та «Тсоавіахім». Першими головами молодих колгоспів обрали найактивніших селян, колишніх батраків М. Ф. Панфілова, В. О. Бринзу, Г. Н. Заха- рова. В 1930 році організується також радгосп «Криворіжжя», посівна площа якого становила близько 660 га. Висівалися в основному зернові культури.
В організації колгоспів та радгоспу активну участь брали члени комсомольського осередку, створеного в 1928 році. Першими комсомольцями на селі були П. Ковальова, М. Панфілова, М. Єпішев, В. Сперелупа, а секретарем - Г. Малихіна. Вони провадили роз'яснювальну роботу, боролися з куркульськими елементами, допомагали селянам придбати сільськогосподарський реманент.
У 1934 році колгоспи села Черкаського об'єднались в одне господарство «Великий перелом». Головою його обрали сина бідняка, активного учасника колгоспного руху, члена партії М. В. Лук'янова.
У колгоспі та радгоспі поступово впроваджувалась механізація, завдяки чому підвищувалась урожайність полів та продуктивність тваринництва. В 1940 році чистий прибуток артілі «Великий перелом» становив майже 1 млн. карбованців.
Одночасно з перетвореннями в сільському господарстві відбувався дальший розвиток промисловості, споруджувались нові підприємства. В 1929 році на південній околиці села став до ладу вапняний завод, продукція якого відправлялась на Слов'янський та Запорізький силікатні заводи. Замість дореволюційних «мишоловок» - селянських шахт, одна за одною почали працювати нові шахти. В 1940 році навколо Черкаського діяли 12 шахт. Вони були порівняно невеликі, переважно відомчі, щомісячний видобуток кожної з них становив 1500-2000 тонн вугілля.
З появою нових підприємств село змінювало своє обличчя. Замість старих халуп та мазанок споруджувались добротні будинки. В кожному з них засвітились лампочки Ілліча.
В 1920 році було відкрито медичний пункт, де трудящих обслуговували лікар, фельдшер та дві сестри. В 1929 році в Черкаському споруджено лікарню на 10 ліжок, в якій працювали 9 чоловік, у т. ч. 2 лікарі.
Крім 3 початкових шкіл, відкритих у перші роки Радянської влади, в 1926 році в селі побудували семирічну школу, в якій вчилося 319 учнів. Працювало тут 15 учителів. У 1928 році початкові школи перевели в новий будинок на 500 учнів. У 1940 році в Черкаському навчалося більше 800 дітей робітників та колгоспників і було 55 учителів. У селі повністю ліквідували неписьменність, всі діти шкільного віку відвідували школу. Для дошкільнят створили дитячий садок та дитячі ясла.
В перші роки Радянської влади в селі організували червоний куток, хату-читальню; тут діяли агіткультбригади, які під керівництвом партійної організації проводили велику культурно-освітню роботу серед населення. В 1926 році агіткультбригади провели вечори, присвячені пам'яті В. І. Леніна, Міжнародному жіночому дню, річниці Жовтневої революції, дню МОДР тощо. Трудящі брали участь у роботі добровільних товариств «Геть неписьменність!», «Друзі дітей», Тсоавіахім, МОДР.
Значно пожвавилась культурно-освітня робота з 1929 року, коли в селі відкрився клуб. Тут почали працювати гуртки художньої самодіяльності,
Зимогір'я
Сторінка 4 з 9
1925 році на базі ТСОЗу та тракторного товариства утворилась сільськогосподарська артіль «Вперед до комуни». Її очолив один із найстаріших комуністів села Ф. Д. Панфілов. Спочатку було важко, бракувало посівного матеріалу, тягла, реманенту. Панфілов їздив до Харкова і передав Г. І. Петровському, з яким був знайомий ще по Катеринославському «Союзу боротьби за визволення робітничого класу», прохання селян виділити для артілі трактора. Незабаром селяни одержали новий трактор «Фордзон», кілька плугів та сівалку.В 1928 році у селі створюється 5 машинно-тракторних товариств по спільному використанню сільськогосподарської техніки та 5 супряг. Кожна супряга одержувала кредит на закупівлю худоби та сільськогосподарських машин. Місцеві ковалі
Виконуючи рішення XV з'їзду ВКП(б), партійна організація села взяла курс на колективізацію селянських господарств. У 1929-30-х рр. на базі артілі «Вперед до комуни» та перших кооперативних об'єднань утворилися 3 колгоспи: «Нове життя», «Великий перелом» та «Тсоавіахім». Першими головами молодих колгоспів обрали найактивніших селян, колишніх батраків М. Ф. Панфілова, В. О. Бринзу, Г. Н. Заха- рова. В 1930 році організується також радгосп «Криворіжжя», посівна площа якого становила близько 660 га. Висівалися в основному зернові культури.
В організації колгоспів та радгоспу активну участь брали члени комсомольського осередку, створеного в 1928 році. Першими комсомольцями на селі були П. Ковальова, М. Панфілова, М. Єпішев, В. Сперелупа, а секретарем - Г. Малихіна. Вони провадили роз'яснювальну роботу, боролися з куркульськими елементами, допомагали селянам придбати сільськогосподарський реманент.
У 1934 році колгоспи села Черкаського об'єднались в одне господарство «Великий перелом». Головою його обрали сина бідняка, активного учасника колгоспного руху, члена партії М. В. Лук'янова.
У колгоспі та радгоспі поступово впроваджувалась механізація, завдяки чому підвищувалась урожайність полів та продуктивність тваринництва. В 1940 році чистий прибуток артілі «Великий перелом» становив майже 1 млн. карбованців.
Одночасно з перетвореннями в сільському господарстві відбувався дальший розвиток промисловості, споруджувались нові підприємства. В 1929 році на південній околиці села став до ладу вапняний завод, продукція якого відправлялась на Слов'янський та Запорізький силікатні заводи. Замість дореволюційних «мишоловок» - селянських шахт, одна за одною почали працювати нові шахти. В 1940 році навколо Черкаського діяли 12 шахт. Вони були порівняно невеликі, переважно відомчі, щомісячний видобуток кожної з них становив 1500-2000 тонн вугілля.
З появою нових підприємств село змінювало своє обличчя. Замість старих халуп та мазанок споруджувались добротні будинки. В кожному з них засвітились лампочки Ілліча.
В 1920 році було відкрито медичний пункт, де трудящих обслуговували лікар, фельдшер та дві сестри. В 1929 році в Черкаському споруджено лікарню на 10 ліжок, в якій працювали 9 чоловік, у т. ч. 2 лікарі.
Крім 3 початкових шкіл, відкритих у перші роки Радянської влади, в 1926 році в селі побудували семирічну школу, в якій вчилося 319 учнів. Працювало тут 15 учителів. У 1928 році початкові школи перевели в новий будинок на 500 учнів. У 1940 році в Черкаському навчалося більше 800 дітей робітників та колгоспників і було 55 учителів. У селі повністю ліквідували неписьменність, всі діти шкільного віку відвідували школу. Для дошкільнят створили дитячий садок та дитячі ясла.
В перші роки Радянської влади в селі організували червоний куток, хату-читальню; тут діяли агіткультбригади, які під керівництвом партійної організації проводили велику культурно-освітню роботу серед населення. В 1926 році агіткультбригади провели вечори, присвячені пам'яті В. І. Леніна, Міжнародному жіночому дню, річниці Жовтневої революції, дню МОДР тощо. Трудящі брали участь у роботі добровільних товариств «Геть неписьменність!», «Друзі дітей», Тсоавіахім, МОДР.
Значно пожвавилась культурно-освітня робота з 1929 року, коли в селі відкрився клуб. Тут почали працювати гуртки художньої самодіяльності,
Дивиться також інші населені пункти району: