Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За Пантелієм Дмитровичем пішли і два його сини - Володимир та Анатолій. Працюючи в забої, старший син Володимир мріяв стати гірничим інженером. Він поступив до Комунарського гірничо-металургійного інституту. Молодший син Анатолій, закінчивши середню школу, пішов працювати на шахту електрослюсарем; він, як і Володимир, мріє бути інженером-гірником.
Знатним громадянином Артемівська став і Григорій Дмитрович Риндін. Його самовіддана шахтарська праця відзначена орденом Трудового Червоного Прапора, медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні», «За відбудову шахт Донбасу». Троє дітей у шахтаря, двоє з них уже мають вищу освіту: Микола працює вчителем у Москві, Тамара - в середній школі селища Городище Луганської області, молодша - Ніна - вчиться в Ростовському державному університеті. Чи мріяв в окопах першої світової війни солдат Дмитро Васильович Риндін, що такою щасливою буде доля його дітей і онуків.
У післявоєнні роки і особливо протягом семирічки на шахті № 10 ім. Артема було проведено ряд заходів по комплексній механізації та автоматизації виробничих процесів, поліпшенню умов праці шахтарів. Механізовано обмінні площадки клітьо
вого стовбура, лісопідйомник, автоматизовано стаціонарні установки. На відкаточних штреках працюють електровози. Стали до ладу установки по очищенню шахтних вод. На шахті вперше на комбінаті «Луганськвугілля» почали застосовувати буріння шпурів у підготовчих забоях з бічною промивкою, нагнітати воду в пласти лав. Це дало можливість розв'язати завдання боротьби з вугільним пилом.
До послуг шахтарів Артемівська - адміністративно-побутовий комбінат. Гірники одержали світлі, чисті нарядні для кожної дільниці, впорядковані лазні та лікарню, обладнану фотарієм, інгаляторами і ваннами. В будинку адміністративнопобутового комбінату розташовані лекційний зал на 200 місць, медичний пункт, їдальня та буфет, перукарня, пральня.
Піклування про працю та побут шахтарів, механізація і автоматизація виробничих процесів, застосування комбайнового виймання вугілля різко підвищили продуктивність праці гірників. Так, наприклад, якщо на початку 1959 року середньомісячна продуктивність праці робітника очисного забою по шахті становила 24 т, то в 1965 році вона досягла 37 т. Комплексна бригада комуніста В. Д. Павловського, успішно освоївши комбайновий комплекс, довела місячний видобуток вугілля до 22-23 тис. т. Нова гірнича техніка не тільки полегшила працю шахтаря, а й забезпечила збільшення вуглевидобутку при меншій кількості робітників. В 1959 році на шахті № 10 було 2838 робітників, безпосередньо зайнятих видобуванням вугілля, а в 1965 році - 1968 чоловік. При цьому видобуток вугілля зріс з 2652 до 2778 т на добу. Майже повністю механізовано виймання вугілля в пологих лавах Комсомольського шахтоуправління. Якщо в 1958 році на цих шахтах не було жодного комбайна, то в 1965 році в усіх чотирьох лавах запроваджено комбайнове видобування вугілля.
Як і на всіх шахтах країни, на вугільних підприємствах міста за роки семирічки значно поліпшився стан гірничих виробок, на вищий рівень піднялась техніка безпеки та охорони праці. При проходженні гірничих виробок замість дерев'яного кріплення використовується металеве арочне кріплення. Майже всі лави пологого падіння кріпляться спеціальними металостійками.
Застосування нової техніки, циклічна робота лав, широко розгорнуте соціалістичне змагання - все це сприяє тому, що гірники Артемівська перевиконують державні плани вуглевидобутку. За семирічку тільки гірники шахти № 10 ім. Артема відвантажили Батьківщині додатково до державного плану 141,7 тис. т коксівного вугілля. Від зниження собівартості видобутого палива зекономлено 729,1 тис. карбованців
Великі зміни сталися за роки семирічки на станції Кипуча. Щороку зростає її вантажооборот. Двоколійна дільниця Дебальцеве-Комунарськ, на якій розташована Кипуча, забезпечена дизельною тягою. Станція обслуговує два великих вугільних
трести - «Комунарськвугілля» та «Кадіїввугілля»; її колектив бореться за звання колективу комуністичної праці.
Артемівськ
Сторінка 6 з 8
наступні роки П. Д. Риндін був удостоєний ще одного ордена Леніна, ордена Трудового Червоного Прапора та кількох медалей.За Пантелієм Дмитровичем пішли і два його сини - Володимир та Анатолій. Працюючи в забої, старший син Володимир мріяв стати гірничим інженером. Він поступив до Комунарського гірничо-металургійного інституту. Молодший син Анатолій, закінчивши середню школу, пішов працювати на шахту електрослюсарем; він, як і Володимир, мріє бути інженером-гірником.
У післявоєнні роки і особливо протягом семирічки на шахті № 10 ім. Артема було проведено ряд заходів по комплексній механізації та автоматизації виробничих процесів, поліпшенню умов праці шахтарів. Механізовано обмінні площадки клітьо
вого стовбура, лісопідйомник, автоматизовано стаціонарні установки. На відкаточних штреках працюють електровози. Стали до ладу установки по очищенню шахтних вод. На шахті вперше на комбінаті «Луганськвугілля» почали застосовувати буріння шпурів у підготовчих забоях з бічною промивкою, нагнітати воду в пласти лав. Це дало можливість розв'язати завдання боротьби з вугільним пилом.
До послуг шахтарів Артемівська - адміністративно-побутовий комбінат. Гірники одержали світлі, чисті нарядні для кожної дільниці, впорядковані лазні та лікарню, обладнану фотарієм, інгаляторами і ваннами. В будинку адміністративнопобутового комбінату розташовані лекційний зал на 200 місць, медичний пункт, їдальня та буфет, перукарня, пральня.
Піклування про працю та побут шахтарів, механізація і автоматизація виробничих процесів, застосування комбайнового виймання вугілля різко підвищили продуктивність праці гірників. Так, наприклад, якщо на початку 1959 року середньомісячна продуктивність праці робітника очисного забою по шахті становила 24 т, то в 1965 році вона досягла 37 т. Комплексна бригада комуніста В. Д. Павловського, успішно освоївши комбайновий комплекс, довела місячний видобуток вугілля до 22-23 тис. т. Нова гірнича техніка не тільки полегшила працю шахтаря, а й забезпечила збільшення вуглевидобутку при меншій кількості робітників. В 1959 році на шахті № 10 було 2838 робітників, безпосередньо зайнятих видобуванням вугілля, а в 1965 році - 1968 чоловік. При цьому видобуток вугілля зріс з 2652 до 2778 т на добу. Майже повністю механізовано виймання вугілля в пологих лавах Комсомольського шахтоуправління. Якщо в 1958 році на цих шахтах не було жодного комбайна, то в 1965 році в усіх чотирьох лавах запроваджено комбайнове видобування вугілля.
Як і на всіх шахтах країни, на вугільних підприємствах міста за роки семирічки значно поліпшився стан гірничих виробок, на вищий рівень піднялась техніка безпеки та охорони праці. При проходженні гірничих виробок замість дерев'яного кріплення використовується металеве арочне кріплення. Майже всі лави пологого падіння кріпляться спеціальними металостійками.
Застосування нової техніки, циклічна робота лав, широко розгорнуте соціалістичне змагання - все це сприяє тому, що гірники Артемівська перевиконують державні плани вуглевидобутку. За семирічку тільки гірники шахти № 10 ім. Артема відвантажили Батьківщині додатково до державного плану 141,7 тис. т коксівного вугілля. Від зниження собівартості видобутого палива зекономлено 729,1 тис. карбованців
Великі зміни сталися за роки семирічки на станції Кипуча. Щороку зростає її вантажооборот. Двоколійна дільниця Дебальцеве-Комунарськ, на якій розташована Кипуча, забезпечена дизельною тягою. Станція обслуговує два великих вугільних
трести - «Комунарськвугілля» та «Кадіїввугілля»; її колектив бореться за звання колективу комуністичної праці.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Ящикове
- Чорнухине
- Червоний Прапор
- Фащівка
- Селезнівка
- Петрівка
- Михайлівка
- Малоіванівка
- Комісарівка
- Зоринськ
- Городище
- Бугаївка
- Андріанополь