Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Артемівськ

Сторінка 5 з 8
В артемівців, як і в усіх радянських людей, стало традицією відзначати видатні події в житті Комуністичної партії та Радянської держави новими трудовими успіхами. Так було і в дні підготовки та роботи XX з'їзду КПРС. Шахтарі розгорнули змагання за швидкісне проходження підготовчих виробок та збільшення видобутку вугілля. Ініціатором цього руху була бригада прохідників на чолі з М. С. Шевцовим. У дні роботи XX з'їзду партії прохідники бригади М. С. Шевцова поставили новий рекорд - за місяць
пройшли 100 м польового штреку. Цінне починання підхопила бригада комуніста М. Д. Чугусова. Вона перевершила рекорд бригади Шевцова, пройшовши 102 м польового штреку за місяць. Колектив шахти ім. Артема в 1956 році довів середньодобовий видобуток вугілля до 2 тис. тонн.
Забійник шахти № 10 ім. Артема комуніст Ф. А. Лисицин, відмінно оволодівши гірничою технікою, у 1956 році виконав норму на 205 проц., давши країні понад план майже 3 тис. т вугілля. У 1957 році, напередодні Першотравневих свят, Ф. А. Лисицину за визначні успіхи в розвитку вугільної промисловості було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У 1956 році в Артемівську розпочалося будівництво двох нових шахт. Шахту «Луганська» споруджували комсомольці Луганщини, а «Кіровоградську» - молоді будівники Кіровоградської області. ЦК комсомолу України оголосив будівництво нових шахт ударними комсомольськими будовами. Молоді будівельники в короткі строки виконали поставлені перед ними завдання. Дві нові шахти стали до ладу в січні 1958 року. Вони давали тоді щодобово в середньому 750-780 т вугілля. Після закінчення будівництва 620 молодих робітників залишилися працювати в Комсомольському шахтоуправлінні. Тут же виросло впорядковане гірниче селище.
Новий прилив творчої енергії викликали в артемівців рішення XXI і XXII з'їздів партії. В 1959 році видобуток вугілля на шахті № 10 зріс до 2652 т на добу. Кращі забійники і прохідники поповнюють партійні ряди. Тільки за два з половиною місяці після XXII з'їзду КПРС парторганізація шахти № 10 ім. Артема прийняла до своїх лав 73 кращих виробничників. По Комсомольському шахтоуправлінню парторганізація зросла на 68 чоловік.
Трудящі міста беруть активну участь у русі за комуністичне ставлення до праці. В 1961 році першою в Артемівську звання колективу комуністичної праці завоювала бригада забійників, очолювана комуністом заслуженим шахтарем УРСР Є. І. Курдовим. В 1965 році почесного звання було удостоєно дві бригади, три дільниці та 169 передовиків шахти № 10. Зростають ряди ударників комуністичної праці і в Комсомольському шахтоуправлінні. Гірники Артемівська підхопили і впровадили на шахтах досвід передових шахтарів країни М. Я. Мамая та С. І. Воротнікова.
Колектив гірників шахти ім. Артема в серпні 1963 року урочисто відзначив 50-річний ювілей рідного підприємства. До цієї знаменної дати 54 шахтарів були удостоєні нагрудних знаків «Шахтарська слава». Відзначаючи славний ювілей, шахтарі з гордістю говорили про свою шахту, про її чудових людей - героїв нелегкої, почесної гірницької праці. Тільки за післявоєнні роки чотири артемівці були удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці. Це П. Д. Риндін, И. Д. Акименко, Ф. А. Лисицин, І. Т. Денисов. їхня самовіддана праця є взірцем для інших шахтарів.
Гірницький Артемівськ славиться своїми шахтарськими династіями. В них яскраво видно зростання людей праці, зміни, що сталися в людині праці за роки Радянської влади. Таких династій на підприємствах міста багато. Це Лисицини, Риндіни, Ситкіни, Сичови...
... Перша світова війна позбавила Наталію Власівну Риндіну годувальника і чоловіка - Дмитра Васильовича. Залишилася вдова-шахтарка з двома малими дітьми - з трирічним Пантелієм та однолітнім Григорієм. Багато лиха зазнала солдатка. Великий Жовтень змінив життя знедоленої жінки. Радянська влада допомогла виховати і навчити дітей, виростила їх хорошими шахтарями. Сімнадцятирічним юнаком у роки першої п'ятирічки прийшов на шахту Пантелій Риндін. Тепло зустріла його дружна шахтарська сім'я. Пантелій працював прибиральником породи і навчався в учбово-курсовому комбінаті. На початку Великої Вітчизняної війни вже досвідчений забійник Пантелій Риндін стає інструктором комсомольсько-молодіжної бригади шахтарів. Знатний гірник у 1947 році пропонує свій метод вирубування вугілля в лаві. А через рік груди потомственого шахтаря прикрасили орден Леніна і Золота Зірка Героя Соціалістичної Праці. В