Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Артемівськ

Сторінка 4 з 8
З перших днів Великої Вітчизняної війни трудящі Артемівська разом з усім радянським народом стали на захист соціалістичної Вітчизни. На фронт пішли сотні гірників. На зміну їм у забої прийшли пенсіонери, жінки.
12 липня 1942 року німецько-фашистські загарбники захопили Артемівськ. Настали чорні дні фашистської окупації. Гітлерівці по-звірячому замучили дев'ять жителів селища, в тому числі Михайла Якимця, Івана Сорокіна, Бориса Ільмана, Іллю Штейна, Макара Судилівського. На каторжні роботи в Німеччину фашисти забрали 177 жителів.
Чинячи нечувані звірства в селищі, фашисти методично знищували все те, що було добуто нелегкою працею радянських людей. Гітлерівці зірвали і затопили шахту № 10 ім. Артема, зруйнували 16 893 кв. метрів житла, спалили клуб, розгромили будинки обох середніх шкіл і магазинів. Приміщення станції Кипуча було перетворене на руїни.
2 вересня 1943 року жителі селища зустрічали своїх визволителів - воїнів 315 стрілецької дивізії під командуванням полковника Д. С. Куропатенка. З перших же днів після визволення трудівники Артемівська взялися за відбудову селища, показуючи зразки самовідданої праці.
Країна відчувала потребу у вугіллі, воно необхідне було для перемоги над ворогом. І гірники, відбудовуючи шахту № 10, розпочинають видобування вугілля на дрібних шахтах Краматорської групи, розташованих за 4 км від шахти № 10 ім. Артема. У травні 1944 року видобуток вугілля по цій групі шахт становив 150 т на добу, а в грудні - майже 500 т. За 1944 рік артемівці дали Батьківщині 52 тис. т вугілля. По три-чотири норми виконували забійники О. М. Гладунов, брати І. П. та Г. П. Варламови, М. М. Губкін, К. Й. Ушаков. Трудові діла гірників та всіх жителів селища зводилися до одного - прискорити розгром ворога, наблизити бажаний день Перемоги.
Багато артемівців відзначилося у боях з фашистськими загарбниками. За мужність і героїзм орденами та медалями нагороджено 447 жителів Артемівська; зокрема, В. Д. Стасюка удостоєно звання Героя Радянського Союзу.
Піднімаючи з руїн вугільні підприємства, трудящі вживали дійових заходів до якнайшвидшої відбудови культурно-освітніх, медичних та інших установ селища. До кінця 1943 року зусиллями колективу шахтарів було відбудовано 1775 кв. метрів житлової площі. Розпочали роботу школа, лікарня. На початку 1944 року стала функціонувати бібліотека, дитячий садок і ясла, їдальня та пекарня, швейна і шевська майстерні. При клубі став працювати драмгурток, демонструються кінофільми. Організовується підсобне господарство по виробництву сільськогосподарських продуктів. Комуністи селища, очолені парторгом С. П. Хоржевським та його заступником Я. Ф. Мойсеєнком, на всіх вирішальних ділянках виробництва особистим прикладом вели за собою трудівників Артемівська. В результаті самовідданої праці гірників у 1946 році, до 29-ї річниці Великого Жовтня, шахта № 10 ім. Артема була повністю відбудована.
Серед шахтарів розгортається соціалістичне змагання за збільшення видобутку вугілля; в ньому взяло участь понад 2 тис. гірників. Менш як через рік після від-будови (вересень 1947 року) добовий видобуток вугілля на шахті № 10 становив 1102 т. 17 березня 1947 року забійник шахти № 10 ім. Артема П. Д. Риндін разом з двома кріпильниками досяг рекордного результату - нарубав за зміну 128 т вугілля. Незадовго до цього на шахті за пропозицією П. Д. Риндіна була змінена технологія виймання вугілля в лаві. Нові методи праці були відразу підхоплені колективами всіх дільниць. У серпні 1948 року П. Д. Риндіну за самовіддану працю було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Послідовники П. Д. Риндіна - забійник І. П. Варламов, кріпильник І. П. Єсін, гірничий майстер К. Й. Ушаков та інші були удостоєні ордена Леніна.
Шахтарі Артемівська відповіли на нагороду Батьківщини новими трудовими успіхами. В листопаді 1948 року добовий видобуток вугілля на шахті № 10 ім. Артема становив 1375 т. У 1949 році П. Д. Риндін та багато його послідовників видавали вугілля в рахунок 1953 року.
Не відставали від старих гірників і молоді шахтарі. Випускники шкіл ФЗН і гірничо-промислових училищ області поповнювали гірницький колектив і комсомольську організацію Артемівська. Комсомольський комітет у 1953 році очолювали передовики боротьби за вугілля Іван Мичак, Іван Кирюшин, Олександр Могильний, Леонід Козлов та інші.