Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Артемівськ

Сторінка 3 з 8
доведений до 620-630 т на добу, тобто збільшився вдвоє порівняно з довоєнним періодом. Найвищих показників по вийманню вугілля в лаві добився старий гірник І. П. Федоренко. На початку 1925 року він щодня виконував по дві-три норми. 25 березня 1925 року на з'їзді гірників Донбасу Г. І. Петровський вручив І. П. Федоренку цінний подарунок, а в 1928 році високу нагороду - орден Трудового Червоного Прапорa.
Широкого розмаху набирає соціалістичне змагання. В роки першої п'ятирічки багато гірників шахти стало ударниками, передовиками. Серед них - забійники М. О. Зеленський, Т. А. Катрухін, С. Ф. Сичов, А. Д. Лисицин, К. І. Іваненко, О. П. Кирпиченко. В 1930 році понад 80 проц. робітників шахти брали участь у змаганні за дострокове виконання першої п'ятирічки. Того року видобуток вугілля на шахті збільшився порівняно з 1925 роком у півтора раза.
Розв'язуючи виробничі завдання, гірники під керівництвом партійної організації та селищної Ради неослабну увагу приділяли впорядкуванню селища, поліпшенню культурно-побутових умов населення. В 1925 році було збудовано дві нові вулиці - Комунальну та ім. Дзержинського. Місцева електростанція дала світло в квартири гірників. Того ж року відкрилися два державних магазини, робітнича їдальня, пекарня. В селищі при шахті № 10 функціонували медичний пункт і амбулаторія.
Провадиться діяльна робота по ліквідації неписьменності серед населення, підвищенню загальнокультурного рівня гірників. У 1920 році в селищі відкрилися дві початкові школи. Увечері в школах провадилися заняття груп лікнепу для дорослих. Уже до 1929 року в основному було ліквідовано неписьменність серед дорослого населення Артемівська. У 1929 році в Артемівську відкрився клуб, при якому починають діяти драматичний, танцювальний, хоровий гуртки художньої самодіяльності, агітбригада «Синя блуза». Під керівництвом комуністів комсомольці створили громадську молодіжну контрольну комісію «Легка кавалерія».
Коли в країні розгорнулася колективізація сільського господарства, гірники Артемівська не лишилися осторонь. Більшовики-агітатори А. І. Лепендін, О. Г. Щебетівська та інші за завданням Алчевського райкому партії проводили роз'яснювальну роботу в сусідніх селах Чернухиному та Михайлівці, допомагали будувати і зміцнювати молоді колгоспи. Комуніст шахтар А. І. Лепендін згодом очолив один з колгоспів Алчевського району.
В роки другої п'ятирічки трудовими ділами уславив свою шахту комуніст забійник С. О. Свиридов. У 1934 році при підтримці партійної організації він розробив і впровадив раціоналізаторську пропозицію, суть якої полягала в подовженні виступів у лаві крутого падіння. Це дало змогу удвоє зменшити кількість забійників у зміні, збільшити вуглевидобуток, знизити собівартість тонни вугілля. Внаслідок творчої ініціативи комуніста-новатора продуктивність одного забійника зросла до 28-30 т вугілля на добу проти 9-10 т, що видобувалися раніш. Патріотичний почин артемівського забійника був високо оцінений урядом. В липні 1935 року С. О. Свиридова було премійовано легковою автомашиною, а його послідовників К. І. Іване нка, О. П. Кирпиченка, А. Д. Лисицина, С. Ф. Сичова та багатьох інших нагороджено цінними подарунками. Того ж року в шахтарському селищі розгорнулося соціалістичне змагання за опанування стахановських методів праці. Невдовзі більшість бригад шахтарів почала працювати по-стахановському. Це дало можливість гірникам селища збільшити продуктивність праці, щороку перевиконувати державні плани видобутку вугілля по всіх показниках.
У роки передвоєнних п'ятирічок шахтарське селище стало невпізнанним. На місці старої дореволюційної глухої та занедбаної Катеринівки виросло нове впоряд коване селище. Лише протягом 1939-1941 рр. до ладу стало 72 нових чотириквартирних будинки. На 1939 рік у Артемівську проживало 9150 мешканців, що більш як у чотири рази перевищувало кількість населення 1921 року. Вдвічі збільшилася кількість вулиць, їх стало 28. Почали діяти дві середні школи, в яких навчалося 1650 учнів, тобто всі діти шкільного віку.
В Артемівську працювала лікарня на 40 ліжок, обслуговуючий персонал якої становив 16 лікарів і спеціалістів з середньою медичною освітою. Селище було повністю радіофіковане та електрифіковане.