Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Білолуцьк

Для прискорення перемоги над фашистами колгоспники збирали гроші на танкову колону, активно передплачували третю Державну воєнну позику. Колгоспник Д. А. Сороковий перший вніс на її рахунок 6 тис. крб. готівкою.
Після розгрому фашистської Німеччини з Радянської Армії поверталися воїни- визволителі. Героями Радянського Союзу повернулися з фронту Т. Т. Макаренко і Д. Т. Дзюбанов. Д. Т. Дзюбанов брав участь 6-9 квітня 1945 року в штурмі Кенігсберга. Оскільки навколо міста було споруджено
залізобетонні форти, Д. Т. Дзюбанов, очоливши групу розвідників 732-го стрілецького полку 235-ї стрілецької дивізії, плавом форсував 30-метровий канал, проник у форт№ 5 і підірвав вузол автоматичного управління. Просування частин Радянської Армії, що наступали на цій ділянці, було полегшено. За цей подвиг Д. Т. Дзюбанову 27 липня 1945 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Героїчний подвиг здійснив і Т. Т. Макаренко. 22 лютого 1944 року 385-й окремий протитанковий дивізіон 123-го запасного стрілецького полку під селом Менуші Новгородської області відбивав атаку німецьких танків. Один за одним виходили з бойових лав артилеристи 3-ї батареї. Але гармати не змовкали. Одна з них продовжувала громити ворогів навіть тоді, коли на батареї лишився сам Т. Т. Макаренко. За цей подвиг безстрашному воїнові присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Рік у рік, завдяки зусиллям трудівників колгоспів, міцніло громадське господарство, загоювались рани, заподіяні війною, поверталась колишня слава до передовиків сільськогосподарського виробництва.
В дальшому піднесенні господарств винятково важливе значення мали розроблені в 1953 році заходи партії та уряду з питань розвитку сільськогосподарського виробництва. Проте, здійснюючи їх, колгоспам Білолуцька довелося долати чималі труднощі, насамперед - роздробленість артілей, що перешкоджала використовувати техніку на повну потужність, ефективно налагодити господарювання. В середньому на колгосп припадало трохи більше як по 1000 га землі.Тому в 1957 році всі артілі об'єднались у 2 великі господарства. За колгоспом ім. Куйбишева було закріплено 4581 га землі, за колгоспом «Іскра» - 4446 гектарів.
Завдяки вжитим заходам у колгоспах сталися значні зміни. Зросли валові збори зерна та інших сільськогосподарських культур. Так, якщо в господарствах, об'єднаних в артілі ім. Куйбишева, в 1953 році валовий збір зерна становив 15 924 цнт, то в 1958 році він зріс до 27 559 цнт. Цього було досягнуто в результаті підвищення врожайності та комплексної механізації всіх робіт у рільництві. За зразкові трудові досягнення передовики виробництва в 1958 році були відзначені урядовими нагородами.
Великий крок вперед у розвитку економіки зробили господарства за роки семирічки. Порівняно з 1958 роком урожайність зернових культур у 1965 році підвищилась на 3- 4 цнт з га. Збільшилось поголів'я великої рогатої худоби. У 1966 році на 100 га угідь у колгоспі «Іскра» налічувалося 43,2 голови великої рогатої худоби, в колгоспі ім. Куйбишева - 34. Виробництво молока в артілях досягло 1836,8 тонни.
Набагато вагомішими стали грошові прибутки господарств. У колгоспі ім. Куйбишева вони зросли з 244 тис. крб. у 1958 році до 490 тис. крб. у 1965 році, в колгоспі «Іскра» - відповідно з 227 тис. крб. до 470 тис. карбованців.
Зміцніла матеріально-технічна база артілей. У господарствах є 34 трактори, 21 комбайн, десятки автомобілів та багато іншої сільськогосподарської техніки.
Організаторами колгоспного виробництва є партійні організації, які в 1966 році об'єднували 67 комуністів. Участь комуністів у боротьбі за комуністичну працю мала широкий відгук у трудівників обох артілей. Механізатори колгоспу ім. Куйбишева - О. К. Бойко, Л. Є. Решетило і А. К. Кандиба протягом кількох років збирають з кожного гектара по 35-37 цнт зерна кукурудзи і понад 20 цнт соняшнику. Доярки колгоспу «Іскра» - К. П. Улезько і Р. Я. Волкова - надоюють від кожної фуражної корови по 2500-2600 кг молока. Всі вони - ударники комуністичної праці.
У господарствах проводиться велике капітальне будівництво. В артілі «Іскра» з 1959 по 1965 роки зведено 2 шестирядні корівники, свинарник, 2 телятники, зерносховище тощо; в колгоспі ім. Куйбишева - птахоферму, свинарник, 2 корівники та інші господарські приміщення.
Водночас із зростанням громадського господарства поліпшується добробут колгоспників. Так, у родині колгоспника артілі «Іскра» Г. М. Яценка