Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В період підготовки до XXI з'їзду КПРС в місті розгорнулося змагання за комуністичну працю, в яке включилися десятки бригад на шахтах та підприємствах. 21 квітня 1959 року на склозаводі першою звання колективу комуністичної праці завоювала бригада слюсарів і машиністів, яку очолював Ф. О. Богданов.
Масове змагання, що розгорнулося на заводі, пробуджувало трудову енергію склоробів і давало чудові наслідки. За 1960 рік випущено надпланової продукції на 11 млн. крб., підвищено продуктивність праці на 5,6 проц. Почесне звання бригад комуністичної праці було надано 26 колективам, в яких трудилось 1135 чол. У 1961 році підприємство підвищило продуктивність праці на 10,3 проц., знижено собівартість продукції на 3,2 проц. За досягнуті успіхи 11 вересня 1961 року склозавод був удостоєний звання «Підприємство комуністичної праці». 26 жовтня цим почесним званням увінчано також працю робітників склозаводу «Пролетарій».
Серед гірників ініціатором цього руху виступила прохідницька бригада шахти «Чорноморка», яку очолює комуніст Я. М. Москаленко. Ця бригада першою завоювала звання колективу комуністичної праці. Почесне звання комуністичних здобули в тресті «Лисичанськвугілля» 83 гірницькі бригади, в яких трудяться 2305 шахтарів.
На всіх підприємствах міста широко розгорнувся рух раціоналізаторів та винахідників. За роки семирічки лише на Лисичанському склозаводі впроваджено у виробництво 3182 пропозиції робітників та інженерно-технічних працівників, які дали економічний ефект 1874,6 тис. крб. Слюсар склозаводу «Пролетарій» В. С. За- дорожний вдосконалив технологію різання скла. Це дало економію 124 тис. крб. Понад 32 тис. крб. заощадив своїми новими застосуваннями на підприємстві слюсар А. І. Олійник, а слюсар-наладчик В. В. Бабенко - дав 100 тис. крб. економії. На содовому заводі за цей період у раціоналізаторському русі взяло участь 5300 чоловік.
Завдяки високій трудовій активності всіх колективів підприємств промисловість міста достроково виконала семирічний план, збільшивши виробництво валової продукції проти 1958 року на 50,5 проц. Трудящі гірницького міста дали Батьківщині надпланової продукції на 29 млн. крб. Країна додатково одержала 500 тис. тонн вугілля, 3,6 млн. кв. метрів віконного скла, тисячі тонн соди та багато іншої продукції. Звитяжна праця 465 трудівників Лисичанська у семирічці відзначена орденами та медалями Радянського Союзу. Машиністів склозаводу Г. П. Єременка та А. К. Новикова і старшого апаратника содового заводу М. Г. Михайленка, машиніста склозаводу «Пролетарій» В. О. Каркунова нагороджено орденом Леніна. Видатного успіху досягла оператор цеху термообробки скла заводу «Пролетарій» М. І. Бондаренко, яка випускає продукцію тільки вищим сортом. Її трудо
вий подвиг увінчано званням Героя Соціалістичної Праці. За досягнуті успіхи у виконанні завдань семирічки, розширення виробництва та впровадження нової техніки завод «Пролетарій» у 1966 році удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора.
В число передових підприємств країни вийшов Лисичанський склозавод. Його колектив у кожному кварталі 1966 року завойовував перехідний Червоний Прапор Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС.
Боротьбу трудящих за дальший розвиток промисловості і культури очолює міська партійна організація. Про зміцнення її авторитету, зв'язків з масами свідчить зростання чисельності її рядів. На початку 1967 року в міській иарторганізації перебувало 7372 комуністи - на 2029 чол. більше, ніж у 1964 році.
Одночасно з бурхливим розвитком промисловості у післявоєнний період забудовувалося і упорядковувалося місто. Багатоповерхові будинки виструнчились далеко за старі межі Лисичанська. Вони фактично злилися з
Лисичанськ
Сторінка 11 з 15
прохідницьких робіт. Завдяки цьому у 1964 році середньомісячні темпи проходки підготовчих виробок на всіх шахтах Лисичанська зросли у 3 рази порівняно з 1959 роком і досягли 128,6 метра. Досягнення лисичанських прохідників високо оцінив Радянський уряд. У 1957 році зачинатель руху прохідників-швидкісників І. М. Побока удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. За удосконалення методів і організацію швидкісної проходки гірничих виробок керуючому трестом «Лисичанськвугілля» І. О. Григор'єву у 1964 році присуджено Ленінську премію. В період підготовки до XXI з'їзду КПРС в місті розгорнулося змагання за комуністичну працю, в яке включилися десятки бригад на шахтах та підприємствах. 21 квітня 1959 року на склозаводі першою звання колективу комуністичної праці завоювала бригада слюсарів і машиністів, яку очолював Ф. О. Богданов.
Масове змагання, що розгорнулося на заводі, пробуджувало трудову енергію склоробів і давало чудові наслідки. За 1960 рік випущено надпланової продукції на 11 млн. крб., підвищено продуктивність праці на 5,6 проц. Почесне звання бригад комуністичної праці було надано 26 колективам, в яких трудилось 1135 чол. У 1961 році підприємство підвищило продуктивність праці на 10,3 проц., знижено собівартість продукції на 3,2 проц. За досягнуті успіхи 11 вересня 1961 року склозавод був удостоєний звання «Підприємство комуністичної праці». 26 жовтня цим почесним званням увінчано також працю робітників склозаводу «Пролетарій».
Серед гірників ініціатором цього руху виступила прохідницька бригада шахти «Чорноморка», яку очолює комуніст Я. М. Москаленко. Ця бригада першою завоювала звання колективу комуністичної праці. Почесне звання комуністичних здобули в тресті «Лисичанськвугілля» 83 гірницькі бригади, в яких трудяться 2305 шахтарів.
На всіх підприємствах міста широко розгорнувся рух раціоналізаторів та винахідників. За роки семирічки лише на Лисичанському склозаводі впроваджено у виробництво 3182 пропозиції робітників та інженерно-технічних працівників, які дали економічний ефект 1874,6 тис. крб. Слюсар склозаводу «Пролетарій» В. С. За- дорожний вдосконалив технологію різання скла. Це дало економію 124 тис. крб. Понад 32 тис. крб. заощадив своїми новими застосуваннями на підприємстві слюсар А. І. Олійник, а слюсар-наладчик В. В. Бабенко - дав 100 тис. крб. економії. На содовому заводі за цей період у раціоналізаторському русі взяло участь 5300 чоловік.
Завдяки високій трудовій активності всіх колективів підприємств промисловість міста достроково виконала семирічний план, збільшивши виробництво валової продукції проти 1958 року на 50,5 проц. Трудящі гірницького міста дали Батьківщині надпланової продукції на 29 млн. крб. Країна додатково одержала 500 тис. тонн вугілля, 3,6 млн. кв. метрів віконного скла, тисячі тонн соди та багато іншої продукції. Звитяжна праця 465 трудівників Лисичанська у семирічці відзначена орденами та медалями Радянського Союзу. Машиністів склозаводу Г. П. Єременка та А. К. Новикова і старшого апаратника содового заводу М. Г. Михайленка, машиніста склозаводу «Пролетарій» В. О. Каркунова нагороджено орденом Леніна. Видатного успіху досягла оператор цеху термообробки скла заводу «Пролетарій» М. І. Бондаренко, яка випускає продукцію тільки вищим сортом. Її трудо
вий подвиг увінчано званням Героя Соціалістичної Праці. За досягнуті успіхи у виконанні завдань семирічки, розширення виробництва та впровадження нової техніки завод «Пролетарій» у 1966 році удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора.
В число передових підприємств країни вийшов Лисичанський склозавод. Його колектив у кожному кварталі 1966 року завойовував перехідний Червоний Прапор Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС.
Боротьбу трудящих за дальший розвиток промисловості і культури очолює міська партійна організація. Про зміцнення її авторитету, зв'язків з масами свідчить зростання чисельності її рядів. На початку 1967 року в міській иарторганізації перебувало 7372 комуністи - на 2029 чол. більше, ніж у 1964 році.
Одночасно з бурхливим розвитком промисловості у післявоєнний період забудовувалося і упорядковувалося місто. Багатоповерхові будинки виструнчились далеко за старі межі Лисичанська. Вони фактично злилися з
Дивиться також інші населені пункти району:
- Троїцьке
- Привілля
- Новодружеськ
- Мирна Долина
- Малорязанцеве
- Комишуваха
- Калинове
- Врубівка
- Вовчоярівка
- Березівське
- Білогорівка
- Борівське