Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 1960 році Лисичанськ одержав ставропільський газ. Якщо в 1960 році довжина газотраси у місті становила 26 км і було газифіковано 330 квартир, то у 1967 році - 97 км і газифіковано 8156 квартир. За 1960-1967 рр. закладено скверів, лісопарків та парків на площі 23,8 га, проведено озеленення всіх вулиць, дворів. Загальна площа зелених насаджень за цей час збільшилась на 50,2 гектара.
Бурхливе зростання міста і його околиць викликало потребу в розширенні комунального транспорту. Якщо до Великої Вітчизняної війни у Лисичанську було лише два автобуси, то тепер на 12 міських маршрутах, довжина яких складає 91 км, курсує 100 машин. У 1966 році розпочато спорудження першої черги тролейбусної лінії.
Постійна увага приділяється охороні здоров'я трудящих. У 1967 році в місті працювало 7 лікарень на 1375 ліжок - в два рази більше, ніж у 1949 році. У системі охорони здоров'я зайнято 418лікарів і 1130 чол. середнього медичного персоналу. На 10 тис. мешканців припадає 94 лікарняних ліжка, 29 лікарів. Асигнування па охорону здоров'я трудящих з року в рік зростають. У 1952 році вони становили 1306,4 тис. крб., а у 1967 році - 3816 тис. карбованців.
Добре налагоджено у Лисичанську і виховання дітей дошкільного віку. Кількість місць лише у дитячих яслах зросла з 655 у 1958 році до 1005 у 1966 році. В літній час багато дітей шкільного віку відпочивають у піонерських таборах, санаторіях, на дачах.
До послуг гірників у 1966 році відкрито санаторій-профілакторій, в якому вони одержують фізіотерапевтичне та грязелікування, сірководневі, вуглекислі та інші ванни. Профілакторії діють на скляних та содовому заводах. Щороку тисячі трудящих гірницького міста відпочивають і зміцнюють своє здоров'я у санаторіях,
будинках відпочинку, у туристських мандрівках. У 1966 році за пільговими путівками у здравницях країни побувало понад 3700 робітників Лисичанська.
Серед працівників медичних закладів Лисичанська великою повагою користується хірург Ю. Л. Багриновський, який в лікарні трудиться з 1949 року. За цей час він повернув працездатність і життя багатьом трудівникам. Це людина яскравого таланту і сміливого розуму. Його складні операції - це плоди багатьох років щоденної впертої і сумлінної прані, невтомних пошуків, безсонних ночей, годин роздумів... Радянський уряд гідно оцінив труд Ю. Л. Багриповського, нагородивши його орденом Ленінa. Досвідченим і вмілим вихователем молодих лікарів є завідуючий хірургічним відділом лікарні ім. В. І. Леніна - В. П. Сергієвський. За 36 років роботи в лікарнях та госпіталях на фронтах Великої Вітчизняної війни він зробив більше 25 тис. операцій. Під його керівництвом набули високої кваліфікації багато молодих хірургів. В. П. Сергієвського часто можна зустріти на підприємствах міста, де він розробляє заходи по зниженню травматизму, виступає з лекціями перед трудящими. За сумлінну і невтомну працю В. П. Сергієвського у 1967 році нагороджено орденом «Знак Пошани».
Лисичанськ добре відомий також і на спортивній карті України як осередок досягнень по розвитку фізичної культури.
До послуг трудящих - 3 стадіони, 17 футбольних полів, 33 спортивних зали, 90 волейбольних, баскетбольних та інших майданчиків, 12 літніх туристських баз. Добровільні спортивні товариства «Спартак» та «Авангард» об'єднували у 1967 році 22 тис. чол., які систематично займаються одним або кількома видами спорту. В Лисичанську виховано 6 майстрів спорту, понад 3 тис. сиортсменів-розрядників та понад 6300 спортсменів юнацьких розрядів. Чемпіоном республіки в бігу серед юнаків став у 1966 році студент гірничого технікуму В. Савченко, уславив шахтарське місто також веслувальник на байдарці і каное М. Чужиков. Він у 1964 році удостоєний звання Заслуженого майстра спорту СРСР. Чужиков також чемпіон
Лисичанськ
Сторінка 12 з 15
кварталами житлових масивів міст Верхнього та Пролетарська, які у 1965 році були включені в межі Лисичанська і створили одне місто, що простягнулося на 15 км вздовж Сіверського Дінця. Житловий фонд міста за 20 років (1947- 1967) виріс на 403 тис. кв. метрів і становить 545,3 тис. кв. метрів. Лисичанськ з кожним роком все більше упорядковується. Якщо у 1950 році в місті було заасфальтовано і забруковано 21 км вулиць і 8 км тротуарів, то у 1967 році - 80 км вулиць і 53 км тротуарів. У 1960 році Лисичанськ одержав ставропільський газ. Якщо в 1960 році довжина газотраси у місті становила 26 км і було газифіковано 330 квартир, то у 1967 році - 97 км і газифіковано 8156 квартир. За 1960-1967 рр. закладено скверів, лісопарків та парків на площі 23,8 га, проведено озеленення всіх вулиць, дворів. Загальна площа зелених насаджень за цей час збільшилась на 50,2 гектара.
Бурхливе зростання міста і його околиць викликало потребу в розширенні комунального транспорту. Якщо до Великої Вітчизняної війни у Лисичанську було лише два автобуси, то тепер на 12 міських маршрутах, довжина яких складає 91 км, курсує 100 машин. У 1966 році розпочато спорудження першої черги тролейбусної лінії.
Постійна увага приділяється охороні здоров'я трудящих. У 1967 році в місті працювало 7 лікарень на 1375 ліжок - в два рази більше, ніж у 1949 році. У системі охорони здоров'я зайнято 418лікарів і 1130 чол. середнього медичного персоналу. На 10 тис. мешканців припадає 94 лікарняних ліжка, 29 лікарів. Асигнування па охорону здоров'я трудящих з року в рік зростають. У 1952 році вони становили 1306,4 тис. крб., а у 1967 році - 3816 тис. карбованців.
Добре налагоджено у Лисичанську і виховання дітей дошкільного віку. Кількість місць лише у дитячих яслах зросла з 655 у 1958 році до 1005 у 1966 році. В літній час багато дітей шкільного віку відпочивають у піонерських таборах, санаторіях, на дачах.
До послуг гірників у 1966 році відкрито санаторій-профілакторій, в якому вони одержують фізіотерапевтичне та грязелікування, сірководневі, вуглекислі та інші ванни. Профілакторії діють на скляних та содовому заводах. Щороку тисячі трудящих гірницького міста відпочивають і зміцнюють своє здоров'я у санаторіях,
будинках відпочинку, у туристських мандрівках. У 1966 році за пільговими путівками у здравницях країни побувало понад 3700 робітників Лисичанська.
Серед працівників медичних закладів Лисичанська великою повагою користується хірург Ю. Л. Багриновський, який в лікарні трудиться з 1949 року. За цей час він повернув працездатність і життя багатьом трудівникам. Це людина яскравого таланту і сміливого розуму. Його складні операції - це плоди багатьох років щоденної впертої і сумлінної прані, невтомних пошуків, безсонних ночей, годин роздумів... Радянський уряд гідно оцінив труд Ю. Л. Багриповського, нагородивши його орденом Ленінa. Досвідченим і вмілим вихователем молодих лікарів є завідуючий хірургічним відділом лікарні ім. В. І. Леніна - В. П. Сергієвський. За 36 років роботи в лікарнях та госпіталях на фронтах Великої Вітчизняної війни він зробив більше 25 тис. операцій. Під його керівництвом набули високої кваліфікації багато молодих хірургів. В. П. Сергієвського часто можна зустріти на підприємствах міста, де він розробляє заходи по зниженню травматизму, виступає з лекціями перед трудящими. За сумлінну і невтомну працю В. П. Сергієвського у 1967 році нагороджено орденом «Знак Пошани».
Лисичанськ добре відомий також і на спортивній карті України як осередок досягнень по розвитку фізичної культури.
До послуг трудящих - 3 стадіони, 17 футбольних полів, 33 спортивних зали, 90 волейбольних, баскетбольних та інших майданчиків, 12 літніх туристських баз. Добровільні спортивні товариства «Спартак» та «Авангард» об'єднували у 1967 році 22 тис. чол., які систематично займаються одним або кількома видами спорту. В Лисичанську виховано 6 майстрів спорту, понад 3 тис. сиортсменів-розрядників та понад 6300 спортсменів юнацьких розрядів. Чемпіоном республіки в бігу серед юнаків став у 1966 році студент гірничого технікуму В. Савченко, уславив шахтарське місто також веслувальник на байдарці і каное М. Чужиков. Він у 1964 році удостоєний звання Заслуженого майстра спорту СРСР. Чужиков також чемпіон
Дивиться також інші населені пункти району:
- Троїцьке
- Привілля
- Новодружеськ
- Мирна Долина
- Малорязанцеве
- Комишуваха
- Калинове
- Врубівка
- Вовчоярівка
- Березівське
- Білогорівка
- Борівське