Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Кабаннє

Сторінка 4 з 7
Одним із найважливіших завдань місцевої Ради в той період була організація кооперативної торгівлі. В 1926 році за ініціативою партосередку в Кабанньому створено споживче селянське товариство з сумою пайових внесків понад 1000 крб. Товариство відкрило в селі 5 невеликих магазинів, які з часом витіснили крамарів-непманів. Того ж 1926 року створено й сільськогосподарське кредитне товариство, якому держава виділила для подання допомоги біднішим селянським господарствам понад 20 тис. крб. Слідом за збутовою та споживчою виникає і виробнича кооперація. В жовтні 1926 року в Кабанньому організовується перший ТСОЗ «Червоний орач», що об'єднав 50 сімей (190 працездатних). Уже першого року спільна праця дала хороші результати. На площі 700 га було зібрано непоганий на той час урожай зернових (120-150 пудів з десятини). На практиці селяни переконувалися в перевазі колективної праці.
Великою підмогою для місцевих селянських господарств було введення в дію в 1926 році чавуноливарного заводу ім. Фрунзе (колишній «Малоросія»), що виробляв деталі для возів, ремонтував сільськогосподарські машини. В цехах заводу працювало близько 100 чоловік.
З перших днів Радянської влади партійна організація і сільська Рада приділяли велику увагу розвитку культури та охорони здоров'я в селі. Уже 20 грудня 1917 року в Кабанньому відновили нормальні заняття 2 народні училища, де 7 учителів навчали 400 дітей. Проте ці училища не могли охопити всіх дітей шкільного віку. Після закінчення громадянської війни парторганізація і волосна Рада провели велику роботу, і в 1927/28 навчальному році в Кабанньому діяли вже 6 трудових шкіл, де навчалося близько 1000 дітей.
Для ліквідації неписьменності серед дорослих у селі влітку 1925 року організовано курси підготовки керівників гуртків лікнепу. В 1926 році працювало вже понад 20 таких гуртків. На 1933 рік неписьменність у Кабанньому була ліквідована. В 1926 році в селі відкрито клуб із стаціонарною кіноустановкою.
У 1929 році в Кабанньому, як і по всій країні, починається об'єднання індивідуальних селянських господарств у колективні. Перший колгосп «Нове життя» створено восени 1929 року. Він мав 2 тис. десятин орної землі, 80 коней, 50 пар волів, плуги, борони, косарки. В перший рік свого існування колгосп одержав кращий по-рівняно з індивідуальними господарствами урожай зернових - по 15 цнт з гa. Наступного року організовано ще 6 колгоспів: ім. Ладики, ім. Ворошилова, «Доброволець», «Іскра», «Перемога», «Сміливий орач», у яких об'єдналися всі індивідуальні селянські господарства. Тоді ж на землях Кабаннього створено радгосп «Буксир». Молодому господарству держава виділила 8 тракторів «Фордзон» та інший сільськогосподарський інвентар. Згодом радгосп перейменовано на «Кабаннє».
За рішенням уряду в 1932 році в Кабанньому створено 2 МТС - Площанську і Кабано-Рубіжанську, оснащені новітньою сільськогосподарською технікою. На базі МТС була організована республіканська 6-місячна школа, яка готувала трактористів. Першими слухачами її стали посланці місцевих колгоспів В. С. Ляшенко, С. Є. Луговий, Г. І. Гребенюк та інші.
Машинно-тракторні станції набагато полегшили працю колгоспників. Так, раніше в артілі «Сміливий орач», щоб зорати 2800 га землі, працювало 80 пар робочих волів і 180 коней, тепер що роботу виконували 4 трактори. Технічна оснащеність місцевих господарств рік у рік ставала відчутнішою і на 1941 рік вона виросла вдвічі. Тільки Кабано-Рубіжанська МТС мала в своєму розпорядженні 70 тракторів і 36 комбайнів «Комунар». За допомогою МТС всі 7 колгоспів Кабаннього уже напередодні Великої Вітчизняної війни добилися непоганих результатів: одержали з гектара в середньому по 18-20 цнт зернових, а колгосп ім. Ладики (Залимання) - по 30 цнт, за що 1938 року він був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Зростання прибутків колгоспів сприяло підвищенню матеріального добробуту трудівників села.
Великі зміни сталися на заводі ім. Фрунзе. На початку 30-х років завод був реконструйований, а з 1935 року перейшов на випуск апаратури для хімічної промисловості.
Змінився і зовнішній вигляд села. Тут виникли нові вулиці - ім. Пархоменка, ім. Фрунзе, ім. Шевченка, Привокзальна. В 1935 році збудовано середню